Реферат на тему "Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі платника єд"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Диплом на тему Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі платника єд

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Диплом *
Размер: 49.97 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Алекс
1 2 3 4 5 Следующая страница

добавить материал

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  ТА  НАУКИ  УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ  БІЗНЕС-КОЛЕДЖ

                     Кафедра:  бухгалтерського обліку і аудиту

 
Спеціальність:  облік  та  аудит                                                     Робота  перевірена  і            
                                                                                                         допущена  до  захисту
                                                                                                         Зав.кафедрою_______
                                                                                                         ___________________             
                                                                                                         ___________________                                                                     
                                                                                   
 

БАКАЛАВРСЬКА     РОБОТА

НА  ТЕМУ :  “Особливості   обліку   на   підприємстві
роздрібної   торгівлі – платника   єдиного   податку”
 
 
 
                                                                                       Студента   IV  курсу                            
                                                                                                 бухгалтерсько-економічного
                                                                      факультету
                                                                                           _________    _          ____  
                                                                                                  Науковий  керівник              
                                                                                                ______________________.
                                                                                                 _______________________
 
 
 
 
ЛЬВІВ – 2001
 

ПЛАН   РОБОТИ

                                                                                                                                       Стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………………………3

Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНІ  І  НОРМАТИВНІ  ОСНОВИ  ВПРОВАДЖЕННЯ 

               ЄДИНОГО  ПОДАТКУ  НА  ПІДПРИЄМСТВІ  РОЗДРІБНОЇ  ТОРГІВЛІ.

1.1  – Хто  такі  суб”єкти  малого  підприємництва……………………………………..6
1.2  – Елементи  та  умови  переходу  на  облік  по  єдиному  податку…………….8
1.3  – Принцип  розподілу  сплачених  сум  єдиного  податку………………………14
 
Розділ 2. АНАЛІТИЧНА  ОЦІНКА  ОБЛІКУ  І  ЗВІТНОСТІ  ТОРГОВОГО
                ПІДПРИЄМСТВА – ПЛАТНИКА  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ.
          2.1 – Бухгалтерський  облік  за  спрощеною  системою  оподаткування……….16
          2.2 -  Характеристика  та  принципи  підготовки  бухгалтерської  звітності…….22
         
Розділ 3. ПОЗИТИВНІ  ТА  НЕГАТИВНІ  СТОРОНИ  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ.
           3.1 – Економічна  доцільність  спрощеної  системи  оподаткування………... ...29
           3.2 – Переваги  і  недоліки  спрощеної  системи  оподаткування……………….33
           3.3 – Основні  завдання  вдосконалення  податкової  системи  України………34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………….38   
Список  літератури………………………………………………………………………………40
Додаток  1…………………………………………………………………………………………41
Додаток  2…………………………………………………………………………………………42
Додаток  3…………………………………………………………………………………………43
Додаток  4…………………………………………………………………………………………45
Додаток  5…………………………………………………………………………………………46

ВСТУП

 
   Податкова  система – це  сукупність  податків,  зборів  та  інших  обов”язкових  платежів  і  надходжень  в  бюджет  та  державні  цільові  фонди,  діючі  у  встановленому  законом  порядку.  Мета,  структура  та  роль  системи  оподаткування  визначаються  податковою  політикою,  яка  є  виключним  правом  держави,  яка  здійснює  її  в  країні  самостійно,  виходячи з  завдань  соціально-економічного  розвитку.  Через  податки,  пільги  й  фінансові  санкції,  а також  обов”язки,  які  є  невід”ємною  частиною  системи  оподаткування,  держава  висуває  єдині  вимоги  щодо  ефективного  ведення  господарства  в  країні.
   Податки  є  необхідним  ланцюжком  економічних  відносин  в  суспільстві  з  моменту  виникнення  держави.  Розвиток  та  зміна  форми  державного  устрою  завжди  супроводжується  перебудовою  податкової  системи.  В  сучасному  цивілізованому  суспільстві  податок – основна  форма  доходів  держави.  Окрім  цієї  суто  фінансової  функції   податковий  механізм  використовується  для  економічного  впливу  держави  на  суспільне  виробництво,  його  динаміку  та  структуру,  на  стан  науково-технічного  прогресу.  Податки  відомі  з  давніх-давен,  ще  на  початку  розквіту  людської  цивілізації.  Їх  поява  пов”язана  з  самими  першими  суспільними  потребами.
   В  розвитку  форм  та  методів  стягнення  податків  можна  виділити  три  найбільших  етапа.  На  першому  етапі  розвитку  від  стародавнього  світу  до  початку  середніх  віків  держава  не  має  фінансового  апарату  для  визначення  та  збору  податків.  Вона  лише  визначає  загальну  суму  засобів,  яку  бажає  отримати,  а  збір  податків  доручає  місту  або  общині.  Надто  часто  вона  звертається  по  допомогу відкупщиків.  На  другому  етапі  (XVI – початок  XIX ст.)  в  країні  виникає  мережа  державних  установ,  в  тому  числі  фінансових,  і  держава  бере  частину  функцій  на  себе:  встановлює  квоту  оподаткування,  наглядає  за  процесом  збору  податків,  визначає  цей  процес  більш-менш  широкими  рамками.  Роль  відкупщиків  податків  в  цей  період  ще  дуже  велика.  І,  накінець,  третій,  сучасний  етап – держава  бере  на  себе  усі  функції  встановлення  і  стягнення  податків,  так  як  правила  оподаткування  встигли  відпрацюватися.  Регіональні  органи  влади,  місцеві  общини  відіграють  роль  помічників  держави  маючи  той    чи  інший  ступінь  самостійності.
   Система  оподаткування  України  являє  собою  сукупність  податків,  зборів,  інших  обов”язкових  платежів  в  бюджет  та  надходжень  в  державні  цільові  фонди,  що  стягуються  у  встановленому  порядку.  На  сьогодні  її  стан  можна  охарактеризувати  як  створення  основ.
   Здійснюючи  дію  на  економіку,  держава,  як  правило,  переслідує  наступні  основні  цілі:
·         досягнення  постійного  стійкого  економічного  зростання;
·         забезпечення  стабільності  цін  на  основні  товари  та  послуги;
·         забезпечення  повної  зайнятості  працездатного  населення;
·         створення  системи  соціальної  захищенності  громадян,   насамперед  пенсіонерів,  інвалідів,  багатодітних;
·         рівновага  в  зовнішньо –економічній  діяльності.
   Досягнути  цих  цілей  одночасно  практично  неможливо.  Знайти  збалансоване  співвідношення – це  і  є  головне  в  економічній  політиці  держави.
   Основним  інструментом  державного  регулювання є  податкова  політика  і  фінансовий  вплив  на  приватне  підприємництво.
   За допомогою  лише  економічних  регуляторів,  властивих  ринковому   господарству:  оподаткування,  кредитування,  інвестування,  держава  спонукає  приймати  бажані  варіанти  господарської  діяльності,  що  задовільняють  суспільні  потреби.
    Через  податки,  пільги  та  фінансові  санкції,  а  також  зобов”язання  і відпові-
дальність,  що  виступають  невід”ємною  частиною  системи  оподаткування,  держава  висуває  єдині  вимоги  до  ефективного  ведення  господарства  в  Україні.
1.ТЕОРЕТИЧНІ  І  НОРМАТИВНІ  ОСНОВИ  ЗДІЙСНЕННЯ  ОБЛІКУ  НА
ПІДПРИЄМСТВІ  РОЗДРІБНОЇ  ТОРГІВЛІ
 
 1.1  Хто  такі  суб”єкти  малого  підприємництва.
   Поняття  суб”єктів  малого  підприємництва  вперше  було  введено  Указом  №456[1]  у  1998  році.  Одночасно  з  його  підписанням  Президент  України  направив  на  розгляд  до  Верховної  Ради  відповідний  законопроект.  У  зв”язку  з  прийняттям  Закону  №2063[2],який  набрав  чиннності  22  листопада  2000  року,  умови  віднесення  до суб”єктів  малого  підприємництва  значно  змінилися  (з  цього  моменту  Указ  №456  втратив  чинність).  Отже,  розглянемо  їх  детальніше.
   Суб”єктами  малого  підприємництва  є:
   -фізичні  особи,  але  про  них  мова  не  йде;
   -юридичні  особи - суб”єкти  підприємницької  діяльності  будь-якої  організаційно-правової  форми  та  форми  власності,  у  яких  середньооблікова  чисельність  працюючих  за  календарний  рік  не  перевищує  50  осіб,  а  обсяг  річного  валового  доходу – 500 тис. євро. 
   Зміни,  що  торкнулися  юридичних  осіб,  заслуговують  на  особливу  увагу.  Так,  якщо  раніше  обсяг  виручки  від  реалізації  продукції  (робіт,  послуг)  таких  підприємств  не  повинен  був  перевищувати  1млн. грн.  за  календарний  рік  (виходячи  з  вимог  Указу  №456),  то  у  тепершній  час  обсяг  річного  валового  доходу  не  повинен  бути  більше  500 тис. євро  (що  складає  близько  2,37 млн. грн.).  З  розширенням  кола суб”єктів  малого  підприємництва  внаслідок  збільшення  граничного  обсягу  валового  доходу  з”явилися  і  додаткові  обмеження:  до суб”єктів  малого  підприємництва  не  відносяться  ломбарди, суб”єкти  підприємництва,  які  займаються  гральним  бізнесом,  пункти  обміну  іноземної  валюти,  виробники  та  імпортери  підакцизних  товарів.  Незмінним  залишилося  обмеження  за  чисельністю  найманих  працівників – не  більш  50  осіб,  а  також  “невіднесення”  до суб”єктів  малого  підприємництва  довірчих  товариств,  страхових  компаній,  банків,  а  також суб”єктів  підприємницької  діяльності,  більш  25%  статутного  фонду  яких  належить  юридичним  особам,  які  не  є суб”єктами  малого  підприємництва.
   Як  відомо,  значна  частина суб”єктів  малого  підприємництва – платники  єдиного  податку.  У  багатьох  з  них  виникає  питання:  чи  відобразилася  зміна  законодавчої  бази  з  питань  віднесення  до суб”єктів  малого  підприємництва  на  обкладанні  єдиним  податком?  Простіше  кажучи,  чи  збільшилася  тепер  гранична  річна  виручка  єдинників  до  бажаних  500 тис. євро?  Але  треба  стерегтися – Закон  №2063  не  є  законом  про  оподаткування.  Це  означає,  що  збільшення  обсягу  виручки  (більше  1 млн. грн.),  а  також  обмеження  для  підприємств  сфери  грального  бізнесу,  виробників  або  імпортерів  підакцизних  товарів  і  деякі  інші  не  повинні  застосовуватися  платниками  єдиного  податку.  Тільки  з  прийняттям  Закону  про  спрощену  систему  оподаткування  (проект  якого  дотепер  знаходиться  на  розгляді  у  Верховній  Раді)  і  внесенням  до  нього  зазначених  змін  для  платників  єдиного  податку  можливі  податкові  наслідки.
   Не  слід  плутати суб”єктів  малого  підприємництва  з  малими  підприємствами.  Критерій  віднесення  підприємств  до  категорії  малих,  а  саме – чисельність  працюючих  залежно  від  галузі,  до  якої  належить  підприємство,  визначений  у  Законі  №887.  Наприклад,  установи  науки  і  наукового  обслуговування  відносяться  до  малих  підприємств ,  якщо  чисельність  їх  прцівників  не  перевищує  100  осіб,  а  підприємства  промисловості  і  будівництва – 200  осіб.  Таким  чином,  підприємство  може  бути  малим  і  при  цьому  не  відноситися  до суб”єктів  малого  підприємництва,  оскільки  не  виконуються  обмеження за
 чисельністю  (не  більше  50  осіб).  Такі  підприємства,  природно,  не  можуть застосовувати  спрощену  систему  бухгалтерського  обліку  та  звітності.
 1.2   Елементи  та  умови  переходу  на  облік  по  єдиному  податку.
   Застосування єдиного податку регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746. Спрощену систему введено з 01.01.99 р. Перехід на неї — добровільний, тобто суб’єктам підприємницької діяльності надано право вибору.
    На сьогодні нормативна база щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності складається з таких документів:
    Указ Президента України від 28.06.99 р. № 746 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;
    Порядок ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (наказ ДПА України від 13.10.98 р. № 477 у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554);
    Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 555);
    наказ ДПА України від 12.10.99 р. № 553 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою»;
    Порядок надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку i від продажу спеціальних торгових патентів, їх обліку та використання (постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 р. № 1352);    Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва (наказ Мінфіну України від
 30.09.98 р. № 196 із змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р.  № 39).
Спрощеною системою оподаткування обліку та звітності можуть скористатися юридичні особи будь-якої форми власності за умови, якщо:
    середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 чоловік;
    обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує
1 млн. грн.
    Винятки становлять:
    підприємства, які працюють із застосуванням спеціальних патентів;
    довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
    підприємства, у статутному фонді яких частки учасників i засновників — юридичних осіб, що не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%;
    спільна діяльність без створення юридичної особи.
    У випадку якщо підприємство перевищить чисельність або розмір виручки у звітному кварталі, то, починаючи з наступного кварталу, воно повинно перейти на звичайну систему оподаткування, обліку та звітності.
    Чисельність визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (наказ Мінстату України від 07.07.95 р. № 171). Критерієм є середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показника регулюється
п. 3.4 названої Інструкції i полягає в перерахунку всього персоналу в умовну чисельність працівників, зайнятих повний день, виходячи з його встановленої тривалості. Чисельність працівників, облік робочого часу яких не ведеться
(надомники, які працюють за договором підряду), розраховується шляхом ділення фактично нарахованої зарплати на середньомісячну зарплату одного працівника  спискового  складу,перераховану в еквіваленті повної зайнятості.
    Другий критерій — обсяг виручки від реалізації. Визначення виручки, подане в п. 1 Указу, не містить у собі будь-якої двозначності: сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій із продажу товарів, робіт, послуг. Таким чином, об’єктом є гроші (готівкові або безготівкові), що надійшли у вигляді передоплати за товари (роботи, послуги) або у вигляді наступної оплати за отримані товари (роботи, послуги). При продажу основних фондів об’єктом є позитивна різниця між ціною продажу i залишковою вартістю основних фондів.
    Перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити з будь-якого кварталу. Якщо застосування спрощеної системи негативно позначиться на результатах діяльності підприємства, то відмовитися від неї i повернутися до звичайної системи оподаткування, обліку та звітності теж можна з початку будь-якого кварталу. Єдине обмеження полягає в тому, що перейти на сплату єдиного податку можна не більше одного разу протягом календарного року. Тобто якщо ви скористалися спрощеною системою в будь-якому кварталі, а потім від неї відмовилися, то наступний перехід на єдиний податок можливий тільки з першого кварталу наступного календарного року.
    У заяві слід обов'язково вказати, яку ставку єдиного податку обрано. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку – 6% чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніж один раз протягом календарного року. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видається терміном на один рік.
1 2 3 4 5 Следующая страница


Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі платника єд

Скачать дипломную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/102



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com