Реферат на тему "Методика формування загально трудових вмінь танавичок учнів"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Методика формування загально трудових вмінь танавичок учнів

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 51.75 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): mars0
1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

Міністерство освіти і науки України

КУРСОВА РОБОТА

на тему:
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНО ТРУДОВИХ ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ 5–9 КЛАСІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ.

Зміст.

Вступ.                                                                                                          3
Розділ І. Теоретичні основи методики формування загально трудових умінь і навичок учнів 5–9 класів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі.     5
1.1 Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів                                                             5
1.2.Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів при вивченні модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу”                                                                                                        7
Розділ ІІ. Методичні основи формування загально трудових умінь і навичок учнів 5–9 класів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі по темі “Проектування та виготовлення виробів з металу”.                                                           13
2.1. Методичний аналіз програми .                                                           13
2.2. Розробка методики формування загально трудових вмінь і навичок учнів загальноосвітньої школи.                                                                          18
2.3. Планування занять з трудового навчання                                         22

2.4 Проведення педагогічного експерименту.                                           28

2.5. Аналіз результатів педагогічного експерименту.                              29
Висновки.                                                                                                    32
Література                                                                                                  34
Додатки.                                                                                                      36

Вступ.

Трудове навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток практичних вмінь та навичок. Під час занять з трудового навчання фізична діяльність учнів поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв’язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення та ін. При цьому учні застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів.
В процесі трудового навчання створюються умови й для морального виховання. Створюючи корисні речі, беручи участь в продуктивній праці, учні відчувають себе учасниками виробництва. Вони починають по–справжньому розуміти значення багатьох професій в нашому житті і поважати людей – представників цих професій, і роблять деякі висновки стосовно вибору своїх майбутніх професій.
Врахувавши ці факти ми вирішили обрати темою нашого дослідження “МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОТРУДОВИХ ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ 5–9 КЛАСІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ”.
Об’єктом дослідження ми обрали навчально–виховний процес загальноосвітньої школи, обмежившись 5–9 класами, оскільки саме цей період є найбільш сприятливий для формування вмінь та прививання навичок.
Предметом дослідження ми обрали методику формування загально трудових вмінь і навичок учнів 5–9 класів на уроках трудового навчання.
Нами виділено наступні гіпотези:
–        кожна тема повинна вивчатися протягом усього періоду (5–9 кл.);
–        навчальний матеріал з теми не повинен повторюватись, а повинен розширюватись і доповнюватись новим;
–        формувати загальнотрудові вміння і навички потрібно поступово з врахуванням вікових особливостей учнів на протязі всіх п’яти років вивчення теми.
Врахувавши складність дослідження формування загально трудових вмінь і навичок учнів під час вивчення ними всіх передбачених програмою тем, ми вирішили дещо конкретизувати предмет дослідження: методика формування загально трудових вмінь і навичок учнів 5–9 класів на уроках трудового навчання під час вивчення модуля “ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З МЕТАЛУ”.
На основі аналізу предмета та об’єкта дослідження та висунутих нами гіпотез були сформульовані наступні завдання:
– проаналізувати навчальну програму з трудового навчання для 5–9 класів;
– розглянути місце теми “Проектування та виготовлення виробів з металу” в даній програмі;
– виділити які саме загальнотрудові вміння і навички повинні формуватися під час навчання;
– прослідкувати формування загально трудових вмінь і навичок на всіх етапах вивчення теми;
– зробити висновки стосовно методики формування загально трудових вмінь і навичок на заняттях з трудового навчання.

Розділ І. Теоретичні основи методики формування загально трудових умінь і навичок учнів 5–9 класів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі.
І.1.Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів
Аналіз літературних джерел ми робимо з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів в процесі трудового навчання. Так, Батишев С.Я. говорить що в 5-9 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів [2]. Він стверджує, що формуючи в учнів загальнотрудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності і посильності, систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Неабияке значення в формування загальнотрудових вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.
Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів старших класів при вивченні профілю “Металообробка” можна знайти в журналах “Школа и производство”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Педагогіка і психологія”, “Освіта”. Так, наприклад, Е.М. Муравьев [7] подає методичні рекомендації по проведенню занять з обробки металу 5-9 класах і пропонує свою методику формування та розвитку загальнотрудових умінь та навичок безпосередньо під час виконання роботи. Його методика базується на єдності і взаємозв’язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, а у 7-9 класах ще і фізики. Особливу увагу звертає він звертає на розширення кругозору школярів, розвиток їх технічного мислення, формування стійких інтересів до професій металообробної промисловості.
Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загальнотрудових умінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні учнями 5-9 класів модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” наведено в книзі И.Н. Федоровой [4]. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв’язки, обладнання, наочні посібники, розкривається приблизний хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі та інструкційні картки до практичних робіт.
Кальней В.А, Поляков В.А, в методичному посібнику подали основні питання методики трудового навчання, загальні для різних напрямків трудової підготовки учнів, виклали особливості методики проведення занять по окремих розділах програми [5]. Автор також уточнив суть понять “вміння”, “навички” та висвітлили загальні закономірності формування змісту цих понять, встановили роль загальнотрудових понять в трудовій підготовці учнів, подали рекомендації щодо сформованості загальнотрудових вмінь і навичок при вивченні основних тем програми, зокрема обробки металу.
Потрібну методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок при вивченні модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” в 5-9 класах пропонує і Рожнев Я.А [15]. Згідно цієї методики вивчення модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” автор пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів, відводить велике значення екскурсії на металообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, автор рекомендує давати індивідуальні завдання, які можна виконувати на заняттях з технічної праці. Він стверджує, що вміння і навички будуть формуватись і розвиватись тоді, коли учні самі будуть самі розробляти технологічні картки на виготовлення того чи іншого виробу. Дана методика визначає ефективні умови формування та розвитку загальнотрудових вмінь та навичок учнів.
Заслуговує на увагу і методика формування трудових умінь і навичок Качнева В.И. [10]. В методичному посібнику він розкрив психолого-педагогічні передумови формування загальнотрудових вмінь і навичок, висвітлив систему політехнічної освіти в процесі формування загальнотрудових вмінь і навичок, а також методи їх формування.
Автор стверджує, що найсприятливіші передумови формування загальнотрудових вмінь і навичок створюються в ході виконання вправ та практичних робіт, зміст яких він поділяє в наступному порядку: графічні роботи і визначення розмірів; вибір заготовок і планування роботи; виконання операцій; контроль якості.
Проведений аналіз досліджень вчених педагогів, а також передовий педагогічний досвід показують, що вивчення модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” учнями 5-9 класів потребує спеціальної організації навчального процесу, яка включає практичні і теоретичні заняття, екскурсії.
1.2.Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-9 класів при вивченні модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу”
Усі робочі операції здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією – це значить засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (механізмом), за допомогою якого виконується дана дія.
Розрізняють два ступені засвоєння: первинний і вищий. Первинний ступінь характеризується невпевненим і сповільненим виконанням дій зі свідомим контролем кожного її елемента. Такий ступінь засвоєння дії дістав назву уміння. Наприклад, коли учень засвоїв правильне робоче положення, хватку напилка і навчився переміщувати його при обробці деталі в горизонтальній площині, то цей учень набув уміння площинного обпилювання, навіть якщо при цьому і спостерігається ще деяке напруження, повільність та неправильність у рухах. Існує стільки умінь, скільки є різних конкретних видів трудових дій.
Уміння в процесі навчання удосконалюється, досягаючи свого вищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Вищий ступінь засвоєння дії одержав назву навички.
Отже, вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Характерною особливістю трудових дій є те, що їм завжди передує думка: перш ніж практично здійснити ту чи іншу трудову дію, людина здійснює її у думці, створює уявлення (образ) цієї дії, намічає програму її виконання. І тільки після цього, орієнтуючись уявленням про дію, її суб’єктивним образом, вона виконує дію практично.
За своїм змістом образ дії є складним психомоторним утворенням, до складу якого входять і програмна, і процесуальна сторони трудової дії. В образі дії відображаються мотив, мета, способи виконання дії, а також уявлення кінцевого результату. Отже, образ дії має величезне значення в її здійсненні. Від ступеня точності і повноти його в основному залежить ефективність дії.
Наявність встановлених виробничою практикою способів дій, з одного боку, а з другого – випередження людиною практичного виконання дії уявним його здійсненням визначають процес навчання трудових дій.
Справді, якщо способи дій існують в уже відпрацьованому вигляді і якщо всяка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві то, отже, і навчання трудових дій слід починати зі створення в учнів уявлень (образів) цих дій і способів їх виконання. Для цього навчальною практикою вироблені і відповідні методи. Найефективнішим з них є розповідь, пояснення і показ (демонстрування). За допомогою розповіді, пояснення і показу вчитель ознайомлює учнів із зовнішньою картиною засвоєння дій: з її конструкцією, з послідовністю і характером виконання кожного руху, що входить до складу даної дії, а також доводить до відома учнів той кінцевий результат, до якого мусить привести виконання дії.
На основі цієї інформації в учнів і створюється образ дії, за яким відбувається і виконання, і контроль, і керування нею. В цьому полягає виключно важлива роль пояснення і показу. Отже, з розповіді, пояснення і показу починається навчання трудових дій, а з формування образу дії – засвоєння цих дій. Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією. Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних наслідків, тому що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя, їм обов’язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. На цю залежність мови від її предметної основи неодноразово вказував видатний учений-фізіолог І. П. Павлов. Називаючи мову другою сигнальною системою, а предмети і явища першою, він говорив: „Треба пам’ятати, що друга сигнальна система має значення через першу сигнальну систему і в зв’язку з останньою, а якщо вона відривається від першої сигнальної системи, то ви будете пустомелею...”. Ефективне використання другої сигнальної системи можливе до тих пір, поки вона постійно і правильно співвідноситься з першою сигнальною системою, тобто з найближчим провідником дійсності”.
Це значить, що розповідь про нові трудові дії, назва нових способів і інструментів, потрібних для виконання цих дій, не будуть зрозумілими для учнів буз одночасного показу.
Проте одного показу без пояснення також не досить. Він не спроможний розкрити учням суть дії, допомогти їм зрозуміти її особливості. Крім цього, з досвіду відомо, що учні не завжди самі звернуть увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Захоплюючись її зовнішньою картиною, яка для них і доступніша, і цікавіша, вони не помічають суттєвих особливостей цієї дії.
Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.
За своєю природою образ є суб’єктивним відображенням об’єктивно показаного і роз’ясненого вчителем зразка дії. Він є для учнів орієнтиром: по ньому вони здійснюють дію. Тому чим точнішим і повнішим буде образ, тим правильнішим буде виконання дії. Однак створити повний образ дії шляхом розповіді, пояснення і показу не вдається, тому що не все в трудових діях піддається поясненню і наочному показу. Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Внутрішню ж картину виконуваної дії він не спроможний ні показати, ні роз’яснити. Наприклад, силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розказати і показати, які зусилля треба докладати до робочого інструмента і як їх змінювати, щоб забезпечити потрібне переміщення інструмента в просторі і часі, по суті не вдається. Це пояснюється тим, що величина зусиль на протязі робочого руху безперервно змінюється, причому характер зміни дуже складний. У кожний момент часу і в кожній точці траєкторії він залежить від умов протікання руху. Передбачити ж ці умови при інструктажі вчитель не може.
1 2 3 4 Следующая страница


Методика формування загально трудових вмінь танавичок учнів

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/18186



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com