Реферат на тему "Форма державного устрою"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Контрольная работа на тему Форма державного устрою

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Контрольная работа *
Размер: 47.91 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Комашкіна Світлана
1 2 3 Следующая страница

добавить материал

Олександрійська філія Приватного вищого навчального закладу
Кіровоградський інститут регіонального
управління та економіки
Юридичний факультет
Спеціальність: „Правознавство”
Група: ПР-16
Контрольна робота
з предмету: „Теорія держави і права”
тема: „Форма державного устрою”
Студентки І курсу
Комашкіної Світлани
Анатоліївни
Україна, Кіровоградська область
Дата відправлення: _____________
Дата прийому: _____________ 
м. Олександрія
2003 рік
ПЛАН
                   1. Поняття форми держави, її структура  ............................ 3
                   2. Форма правління :  ............................................................. 5
                               2.1. монархія  ............................................................. 6
                               2.2. республіка  .......................................................... 8
                               2.3. їхні види, тенденції розвитку .......................... 11
 
                   3. Державний устрій :  .......................................................... 14
                               3.1. унітаризм  .......................................................... 17
                               3.2. федерація  .......................................................... 20
                               3.3. конфедерація  .................................................... 23
                   4. Список літератури  ........................................................... 26
Питання №1 Поняття форми держави, її структура.
Типологія держав тісно пов’язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу її організаційного устрою, методів здійснення державної влади.
Чіткого співвідношення між типом і формою держави немає. З одного  боку, в межах держави того ж самого типу можуть зустрічатися різні форми організації і діяльності державної влади, а з іншого, держави різного типу можуть набувати однакової форми.  Своєрідність конкретної форми держави  будь-якого історичного періоду визначається, насамперед , ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами і цілями, що ставить перед собою держава. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від його змісту і визначається ним.
На форму держави серйозно впливає, насамперед, культурний  рівень  народу, його історичні традиції, характер релігійного світобачення, національні особливості, природні умови проживання та інші фактори. Специфіку форми держави визначає також характер взаємних стосунків держави і її складових, в тому числі з недержавними організаціями (партіями, профспілками, суспільними рухами, церквами й іншими організаціями).
ФОРМА ДЕРЖАВИ – складне суспільне явище, що містить  у  собі  три  взаємозалежних елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.
У різних країнах державні форми набувають своїх особливостей, характерних ознак, що в міру суспільного розвитку наповнюються новим змістом, збагачуючись у взаємозв’язку та взаємодіях. Разом з тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.
У теорії держави і права так само, як і в деяких інших суспільних науках розглядається проблема  форми держави, тобто  проблема формування і функціонування особливої форми громадського життя людини – держави. Підхід до цієї проблеми був неоднаковим на різних етапах розвитку суспільства, на будь яких етапах розвитку теорії держави і права, як юридичної науки. Було б недоречно заперечувати всі ті наукові гіпотези, концепції, знання  створені раніше і визнані нині, які повністю відображають суспільні відносини і їх суб’єктів вивченням яких і займається юридична наука; однак, представляється більш справедливим в рамках контрольної роботи спиратися на сучасні знання і теорії, а іншим лише приділяти частину часу і місця, згадуючи їх як гіпотези чи додаткові аспекти даної проблеми.
Важливість чіткого визначення форми держави стає зрозумілої після того, коли висвітлене питання про сутність держави. Після визначення того, чим же є держава, необхідно мати чітке, ясне уявлення про її різновиди, класифікацію; про форму держави.  
Форма держави – це реальне вираження її сутності, а також її функцій. Форма держави – це фактично і є держава, тому що саме у формі виявляється принцип існування держави, яка існує лише в свідомості людей. Тобто держава, будучи створеною людським розумом, проявляється тільки в тому, якої форми вона набуває, як вона „виглядає”; разом з тим треба відзначити, що держава добирає форму, що чітко відповідає її сутності. Розглянути форму держави –  значить вивчити її складові частини, структуру, методи здійснення державної влади. У процесі розвитку юридичної науки відбулася систематизація проявів  ознак держави і її форма стала розглядатися як сукупність форм правління, державного устрою, і форми політичного режиму. Це три складових, котрі й складають форму держави. Тому представляється необхідним розглянути їх окремо, з конкретними історичними і політичними прикладами, а потім уявити собі форму держави в цілому, у всій різноманітності її складових.
         Коли розкрита „сутність” держави – визначене її соціальне призначення, відмінність від додержавної організації суспільства, виділені головні ознаки і подані головні характеристики, виникає потреба розглянути, як влаштована держава, тобто в яких конкретних формах існує і функціонує ця особлива політична, структурна, територіальна організація суспільства.
         Традиційно вітчизняна теорія держави і права завжди виділяла у формі держави три основних, взаємозалежних блоки: форму правління, форму національно-державного й адміністративно-територіального устрою, політичний режим.
         І якщо форма правління відповідає на запитання про те, хто і як править, здійснює державну владу в державно-організованому суспільстві, як влаштовані, зорганізовані і діють у ньому державно-владні структури (органи держави), то форма національно-державного й адміністративно-територіального устрою розкриває способи об’єднання населення на визначеній території, зв’язок цього населення через різні територіальні і політичні утворення з державою в цілому. Політичний режим характеризує як, яким чином здійснюється державна влада в конкретному суспільстві, за допомогою яких прийомів і методів держава виконує своє соціальне призначення – забезпечує економічне життя, суспільний порядок, захист громадян, вирішує інші загальні соціальні, національні, класові задачі.
         От чому форму держави можна визначити як такий склад (побудову) держави, у якому виявляються її основні характеристики і який забезпечує в комплексі, в системі – організацію державної влади, територіальну організацію населення.
         Але це поки самий загальний підхід до розуміння форми держави, перше  наближення. Для подальшого просування необхідно докладно розглянути всі три блоки, що складають форму держави, побачити їхній взаємозв’язок і взаємодію, зрозуміти, чому теоретична політико-правова думка, вивчаючи на протязі сторіч державу, виділила саме такий зміст форми держави.
         Насамперед, треба відзначити, що в теоретичному осмисленні держави особливе місце дійсно займає форма правління, оскільки саме вона визначає, хто і як здійснює державну владу в державно-організованому суспільстві. Вже Аристотель, слідом за Платоном, зіштовхнувшись з різноманітними формами організації і здійснення державної влади в древньому світі, спробував розробити класифікацію держав за критерієм хто і як править у цих державах, тобто за критерієм форми правління. Він виділив кілька форм правління: республіку, монархію, деспотію, поклавши в основу класифікації способи утворення органів держави, їхнє співвідношення, прийоми здійснення державної влади. Аристотель застосував кількісні і якісні оцінки для визначення різних форм правління. Йому ж належать і різноманітні визначення різновидів тієї чи іншої форми правління, наприклад, демократичної й аристократичної республік, тієї влади, що лежить в основі відповідної форми правління – демократія (влада народу), аристократія (влада еліти, обраних), охлократія (влада юрби), геронтократія (влада навчених, людей похилого віку), олігархія (влада небагатьох) і т.д.
         В даний час вітчизняна теорія держави і права як наука, що поступово переборює методологічну кризу, яка пов’язана з загальною кризою марксистської концепції суспільного розвитку, яка вже спроможна  запропонувати більш глибоке і досить обґрунтоване розуміння форми правління як однієї з основних характеристик устрою держави, дати більш зважену класифікацію цим формам, намітити більш реальний прогноз їхнього розвитку. Що і казати про те, як це важливо зараз для політичного життя України, коли йде пошук найбільш ефективної форми організації і здійснення державної влади в країні. Не менш важливо при цьому враховувати і ті фактори, що раніше виключалися зі сфери наукового розгляду – історичні традиції, національна психологія, релігійність і т. ін.
        
Питання №2. Форма правління. Монархія, республіка. Їхні види, тенденція розвитку.
Форма правління являє собою структуру вищих  органів державної влади, порядок їх утворення і розподіл компетенції між ними.
   
Форма державного правління дає можливість усвідомити:
ü як створюються вищі органи держави і який їх устрій;  як будуються взаємини між вищими й іншими  державними органами;
ü як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни;
ü якою мірою  організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі громадянина.
         По зазначених ознаках форми державного правління підрозділяються на :
–       монархічні ( одноособові, спадкоємні);
–       республіканські ( колегіальні, виборні).
2.1. Монархія.
 
Монархія – це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється одноосібно і переходить, як правило, у спадщину.
Основними ознаками класичної монархічної форми керування є :
ü існування одноособового глави держави, який користується своєю владою довічно (цар, король, імператор, шах);
ü спадкоємний порядок наступності верховної влади;
ü представництво держави монарха на свій власний розсуд;
ü юридична безвідповідальність монарха.
Монархія виникла в умовах рабовласницького суспільства. При феодалізмі вона стала основною формою державного правління. У буржуазному ж суспільстві збереглися лише традиційні, а в основному формальні риси монархічного керування.
    
У свою чергу монархія поділяється на :
   
ü абсолютну
ü обмежену(парламентарну)
ü дуалістичну
ü теократичну
ü парламентарну
Абсолютна монархія – така форма правління, при якій верховна державна влада за законом повністю належить одній особі.
По формулі Військового статуту Петра – „самовладний монарх, котрий  нікому на світі про свої справи відповіді дати не повинен”. Основною ознакою абсолютної монархії є відсутність яких-небудь державних органів, що обмежують компетенцію монарха.
Виникнення абсолютизму пов’язане з процесом зародження буржуазних відносин і початком процесу розпаду феодалізму і старих феодальних станів. До найбільш істотних рис абсолютної монархії відносяться ліквідація чи повний занепад станових представницьких установ, юридично необмежена  влада монарха, наявність у його безпосередньому підпорядкуванні і розпорядженні постійної армії, поліції і розвинутого бюрократичного апарату.
Влада в центрі і на місцях належить не великим феодалам, а чиновникам, що можуть призначатися і звільнятися монархом.
Державне втручання в приватне життя в епоху абсолютизму набуває більш цивілізовані форми, отримує юридичне підкріплення, хоча як і раніше має примусову спрямованість. В історії такими країнами були Росія XVІІ - XVІІ і Франція до революції 1789 року.
Конституційна монархія являє собою таку форму правління, при якій влада монарха в значній мірі обмежена представницьким органом. Звичайно це обмеження визначається конституцією, затвердженою парламентом. Монарх же не в праві змінити конституцію.
Як форма правління, конституційна монархія виникає в період становлення буржуазного суспільства. Формально, вона не втратила свого значення в ряді країн Європи й Азії і дотепер (Англія, Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція й ін.).
Конституційна монархія буває парламентарною і дуалістичною.
Парламентська монархія характеризується наступними основними ознаками :
ü уряд формується з представників  визначеної партії (чи партій) отримавши більшість голосів на виборах до парламенту;
ü лідер партії, що володіє найбільшим числом депутатських місць, стає главою держави;
ü у законодавчій, виконавчій і судовій сферах влада монарха фактично відсутня, вона є символічною;
ü законодавчі акти приймаються парламентом і формально підписуються монархом;
ü уряд відповідно до конституції несе відповідальність не перед монархом, а перед парламентом.
        Прикладами такої монархії можна вважати  -  Великобританію, Бельгію, Данію й ін.
        При дуалістичній монархії державна влада носить двоякий характер.   Юридично і фактично влада розділена між урядом, який формується монархом та парламентом.
Уряд у дуалістичних монархіях формується незалежно від партійного складу в парламенті і не є відповідальним перед ним. Монарх, при цьому, виражає переважно інтереси феодалів, а парламент представляє буржуазію та  інші прошарки населення. Подібна форма правління існувала в кайзерівській Німеччині (1871-1918), зараз  – у Марокко.
       У деяких державах монарх очолює не тільки світське, але і релігійне керування країною. Такі монархи звуться  теократичні (Саудівська Аравія).
     Така коротка характеристика основних різновидів монархічної форми державного правління.
2.2   Республіка
      
Республіка – це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.
Загальними ознаками республіканської форми правління є:
ü наявність одноособового і колегіального глави держави;
ü виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади;
ü здійснення державної влади не по своєму велінню, а з доручення народу;
ü юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом;
ü обов’язковість рішень верховної державної влади.
Республіканська форма правління в остаточному виді сформувалась в Афінській державі. В міру розвитку громадського життя вона видозмінювалася, набувала нових рис, усе більше наповнювалася демократичним змістом.
Налічується кілька основних різновидів республіканського правління. У свою чергу вони поділяються за формою державного устрою на :
v парламентарні
v президентські
Парламентська республіка – різновид сучасної форми державного правління, при якій верховна роль в організації державного життя належить парламенту.
У такій республіці уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, які належать до тих партій, які мають у своєму розпорядженні більшість голосів у парламенті. Уряд несе колективну відповідальність перед парламентом за свою діяльність. Він залишається доти у влади, поки в парламенті має більшість. У випадку втрати довіри, більшість членів парламенту, уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів.
Як правило, глава держави в подібних республіках обирається парламентом або спеціально створеною парламентською колегією. Призначення парламентом глави держави є головним видом парламентського контролю над виконавчою владою. Процедура обрання глави держави в сучасних парламентарних республіках неоднакова. В Італії наприклад президент республіки обирається членами обох палат на їх спільному засіданні, але при цьому у виборах беруть участь по три депутата від кожної області, обраних обласною радою. У федеративних державах участь парламенту в обранні глави держави також розподіляється представниками членів федерації. Так у Німеччині президент обирається федеральними зборами, що складаються з членів бундестагу, і такого ж числа осіб, вибраних ландтагами земель на засадах пропорційного представництва. Вибори глави держави в парламентарній республіці можуть здійснюватися і на основі загального виборчого права, що характерно для Австрії, де президент обирається терміном на шістьох років.
1 2 3 Следующая страница


Форма державного устрою

Скачать контрольную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/232



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com