Реферат на тему "Стратегія базових галузей промисловості"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Стратегія базових галузей промисловості

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 36.61 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Алекса
1 2 3 Следующая страница

добавить материал

Тема: Стратегія базових галузей промисловості

Зміст роботи
I. Промисловість – фактор інтеграції України у світову економіку
II. Стратегія промислової політики держави – розвиток базових галузей промисловості
1. Головна мета промислової політики
2. Перелік пріоритетних (базових) галузей промисловості і виробництв
3. Машинобудування
А) Авіаційна і ракетно-космічна промисловість
Б) Суднобудування
В) Автомобілебудування
Г) Важке машинобудування
Д) Тракторне та сільськогосподарське машинобудування
4. Промисловість засобів зв`язку та складної радіоелектронної апаратури
5. Військово-промисловий комплекс
6. Металургійна промисловість
7. Хімічна та нафтохімічна промисловість
8. Деревообробна промисловість
9. Легка промисловість
III. Інвестиційна політика
Список використаної літератури

I. Промисловість – фактор інтеграції України у світову економіку
Орієнтація України на побудову ринкової економіки, її подальшу інтеграцію з державами СНД та високорозвинутими країнами обумовлює об'єктивну необхідність кардинальних структурних змін промислового виробництва.
В економіці України провідну роль відіграє промисловий комплекс, який впливає на стабілізацію фінансової та бюджетної політики, успішне продовження та поглиблення економічних реформ, структурні перетворення в економіці України.
Навіть сьогодні в умовах жорсткої економічної кризи, яка особливо позначилася саме на промисловому виробництві, в цьому секторі економіки створюється майже 1/3 валового внутрішнього продукту (ВВП) країни та приблизно 3/4 матеріальних благ, що споживаються населенням. Але значення промисловості не обмежується д лише виробництвом продукції. Промисловий сектор економіки несе важливе соціальне навантаження - забезпечує робочі місця, надаючи таким чином можливість отримувати засоби існування більш як половині населення країни.
Промисловість виступає суттєвим фактором інтеграції України у світову економіку. Її експортно-імпортний оборот дорівнює майже 80% валового випуску промислової продукції. В умовах економічної незалежності це вагомий аргумент на користь промислового потенціалу і перспектив його розвитку. Завдяки промисловості держава отримує 2/3 валютних надходжень від загального експорту товарів та послуг.
На жаль, за 5 місяців 2000 року економіка України ще не вийшла на обсяги ВВП відповідного періоду минулого року.
Це обумовлено в основному падінням валової доданої вартості в галузях матеріального виробництва, насамперед у промисловості, випуск продукції якої за січень-травень знизився на 2,2 відсотка.
Падіння обсягів промислового виробництва відбулося, в першу чергу, через погіршення ситуації в чорній металургії, де скорочення випуску продукції складає 4,3 відсотки, в машинобудуванні і металообробці — на 6,7 відсотків, в хімічній і нафтохімічній промисловості — на 11,2 відсотка, в легкій промисловості — на 3,2 відсотки.
Приріст обсягів виробництва за цей період відбувся у кольоровій металургії — на 3,7 відсотка і деревообробній та целюлознопаперовій промисловості — на 9,2 відсотка.
Падіння виробництва негативно позначилося на галузевій структурі — частка паливно-сировинних галузей зросла до 55,7 відсотка.
Україна має великий інтелектуальний і технічний потенціал майже в усіх провідних галузях промисловості. Однак соціально-економічна ситуація в державі залишається складною. Складність зумовлена незавершеністю реформ структурної перебудови, негативним впливом деформації у відтво-рювальних процесах, які нагромаджувались протягом багатьох років, фізичним та моральним старінням виробничого потенціалу, що знижує конкурентну спроможність вітчизняної продукції, звужує ринки збуту та зменшує дохідність виробництва.

II. Стратегія промислової політики держави – розвиток базових галузей промисловості
Стратегія промислової політики полягає у забезпеченні випереджаючих темпів зростання наукоємної продукції, в тому числі машинобудування, для якого є характерним високий рівень технологій. В той же час існує необхідність зберегти темпи зростання в металургійній та хімічній як експортне орієнтованих галузей.
Ця стратегія спрямована на усунення недосконалої структури матеріального виробництва, де значну питому вагу займають важкі, сировинні, енергоємні галузі (металургія, хімія).
З цією метою Міністерство промислової політики послідовно проводить структурну перебудову промисловості шляхом нарощування обсягів виробництва у пріоритетних напрямах:
ü    літакобудуванні,
ü    суднобудуванні,
ü    ракетно-космічній галузі,
ü    інформаційних та телекомунікаційних системах,
ü    сільськогосподарському машинобудуванні,
ü    легкій та деревообробній промисловості.
Здійснюючи структурну перебудову, впроваджується ряд заходів, спрямованих на створення самостійного високо-розвиненого, конкурентоздатного промислового комплексу з соціально-ринковою орієнтацією, спроможного динамічно розвиватись та інтегруватись у світову систему взаємовигідних та рівноправних зв'язків.
Результатами такої політики є те, що вперше за останні роки намітилась позитивна тенденція зростання обсягів виробництва в окремих галузях.
За підсумками роботи підприємств промисловості України у січні—жовтні 1999 року вироблено товарної продукції в діючих цінах близько 86,6 млрд. грн. Темп обсягів виробництва до відповідного періоду минулого року становить 103,1%.
Збільшення обсягів виробництва в порівнянні з аналогічним періодом минулого року досягнуто в чорній металургії — на 4,6%; кольоровій металургії — на 5,6%, деревообробній промисловості — на 12,8%, легкій промисловості — на 1,8%, авіаційній промисловості — на 3,7%, металургійному машинобудуванні — на 21,1%, верстатобудівній та інструментальній промисловості — на 10,5%, приладобудуванні — на 13,1%і, тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні — на 1,9%, хімічній промисловості — на 1,1%.
Завдяки позитивним зрушенням в промисловості вдалося дещо покращити фінансовий стан підприємств, зняти напругу в колективах. Зокрема, з початку року заборгованість з виплати заробітної плати зменшилась в цілому по підприємствах, які входять до сфери діяльності Міністерства промислової політики — на 12,2 відсотки.
Незначний спад виробництва (-3,9%) відбувся у машинобудуванні. Однак, у жовтні по відношенню до вересня виробництво продукції збільшилось в:
суднобудуванні на 79,5%, тобто 179,5%
металургійному машинобудуванні на 11,4%
автомобілебудуванні на 7,1%
приладобудуванні на 0,4%.
Спад виробництва в машинобудуванні зумовлений в основному падінням обсягів випуску в автомобілебудуванні через кризу збуту легкових автомобілів. Інші підприємства галузі стабілізували свою роботу.
На основі використання передових вітчизняних розробок і технологій, сучасного обладнання і матеріалів, диверсифікації виробництва необхідно забезпечити реалізацію високоефективних інноваційних проектів. Це стосується перш за все розвитку космічного зв'язку, приладів комплексної автоматизації, створення новітніх технологій і виробництва озброєння та військової техніки, виробництва органомінеральних добрив комплексної дії, створення нових промислових технологій та організації виробництва титану, наукоємної промислової продукції з платини і металів платинової групи.
Ключову роль в реалізації стратегії промислової політики України відіграє машинобудування. В умовах структурної перебудови машинобудівної галузі і переходу до ринкових умов господарювання близько половини підприємств нарощують обсяги виробництва за рахунок освоєння нових зразків промислової продукції і товарів народного споживання.
1. Головна мета промислової політики
Головна мета промислової політики на сучасному етапі – забезпечення сталого зростання внутрішнього валового продукту.
Передусім це стосується галузей, які мають значний потенціал для вагомого нарощування конкурентоспроможної продукції.
Аналізуючи становище в окремих галузях, треба визначити загальні чинники, які негативно впливають на фінансово-економічну діяльність підприємств:
— існування диспропорції між впровадженням монетарної і промислової політики;
— некерованість ринковими процесами рівноваги між попитом та пропозицією;
— повільне інтегрування до стабільних ринків.
Зазначені фактори відносяться до макрорівня функціонування економіки.
Визначальним завданням є невідкладне розв'язання найгостріших проблем в сфері виробництва. Це - припинення спаду і створення реальних передумов виходу вже найближчим часом на траєкторію стійкого зростання.
Для цього необхідно подолати перекоси в структурі грошової маси, безпрецедентних масштабів набула натуралізація реальної економіки, що особливо небезпечно. Гроші дедалі більше перестають виконувати свою основну функцію - бути посередником при обміні товарів. Вони «вимиваються» з обігових коштів підприємств та організацій. Нестача або відсутність обігових коштів робить єдино можливою формою економічних відносин бартер.
Промислові підприємства реалізують за гроші менш 50 відсотків своєї продукції.
У такому ж контексті належить розглядати і проблему зменшення взаємозаборгованості підприємств та організацій, подолання платіжної кризи.
Підвищення ролі держави у проведенні активної структурної політики повинно здійснюватися переважно шляхом використання економічних методів регулювання, притаманних ринковій економіці, вдосконалення нормативно-правового забезпечення структурної перебудови і реформування економіки в цілому, посилення гарантій прав власності та відповідальності за її ефективне використання.
Економічні важелі повинні доповнюватися активізацією заходів жорсткого адміністративного впливу. Головні з них:
— суттєве посилення державного контролю за здійсненням валютних розрахунків, запобігання незаконному відтоку валютних цінностей за кордон;
— регулювання цін на продукцію природних монополій;
— вдосконалення організаційної структури і структур управління в промисловості;
— реструктуризація промислових підприємств.
2. Перелік пріоритетних (базових) галузей промисловості і виробництв
Світовий досвід доводить, що жодна з країн навіть найрозвиненіша, не ставить за мету досягнення ефективної конкуренції по всьому асортименту продукції, яку вона може виробляти. Пріоритет надається лише тим секторам економіки, які мають умови для отримання конкурентних переваг на світовому ринку. Відповідно до цього повинні розподілятися ресурсні можливості держави і окремих галузей.
Виходячи з кон'юнктури світового і внутрішнього ринків та наявності факторних умов, перш за все, розвинених і спеціалізованих факторів виробництва до пріоритетних галузей і виробництв, які можуть досить швидко підняти конкурентоспроможність своєї продукції, віднесено:
ü    в машинобудуванні - виробництво авіаційної і ракетно-космічної техніки, суднобудування, енергетичне і сільгоспмашинобудування, автомобілебудування, окремі виробництва електронної техніки і засобів зв'язку;
ü    в металургійній промисловості - виробництво тонкого автомобільного листа, високоміцних труб, водо- і газопровідних труб з покриттям, алюмінієвої фольги і губчастого титану, сталевих канатів і арматури;
ü    в хімічній і нафтохімічній -виробництво мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, синтетичного корду, полімерів та виробів з них, магнітних стрічок та рентгенівської плівки на лавсановій основі, товарів побутової хімії, автомобільних шин і гумо-технічних виробів, зокрема важкогорючих конвейєрних стрічок;
ü    в деревообробній промисловості - виробництво фанери, картону, спеціальних видів паперу, деревностружкових та деревноволокнистих плит, меблів, виробництво сірників;
ü    в легкій промисловості поглибленна переробка льону, шкірсировини, швейні та трикотажні виробництва.
В Україні ще не склався дійовий механізм інвестування масштабних технологічних змін. Державні науково-технічні програми часто не забезпечують кінцевих результатів.
Проте не можна не бачити, що швидкість розпаду неконкурентоспроможних виробників значно перевищує темпи створення нових конкурентоспроможних. Така ситуація вимагає подальшого підвищення ролі держави у недопущенні деіндустріалізації країни і відновлення попиту на продукцію вітчизняних виробників на внутрішньому і світовому ринку.
Вже на сьогодні фізичне і моральне старіння промислово-виробничих основних фондів набуло катастрофічних розмірів. За 1991—1998 роки в цілому по промисловості знос основних фондів зріс з 48,7% до 63%.
Україна за обсягом виробничих основних фондів входить до індустріальне розвинутих країн світу, але їх якісні показники поступаються сучасним вимогам науково-технічного прогресу. Функціональні можливості виробничих фондів істотно зменшилися внаслідок фізичного і морального старіння, їх галузева структура, яка була зорієнтована на обслуговування загальносоюзних потреб, багато в чому не відповідає вимогам нинішньої внутрішньої кооперації.
Пріоритетним мають стати науково-технологічні програми і проекти, пов'язані з розробленням, освоєнням та впровадженням у виробництво комплексних технологічних систем, досконаліших механізмів, устаткування і технологій для поглибленої переробки сировини, створення замкнутих технологічних циклів та випуску конкурентоспроможної продукції.
Нагальною проблемою структурної перебудови є спрямування науково-технічного потенціалу на перехід від традиційної технології до принципово нових технологічних процесів та комплексних технологічних систем, що змінюють технологічний уклад економіки.
Одним з найважливіших пріоритетів структурної політики, що має відігравати роль каталізатора-прискорювача в тенденціях зростання національної економіки є створення ефективних реґіональних структур у вигляді спеціальних (вільних) економічних зон.
Україна належить до числа енергодефіцитних країн. Майже половина потреби в енергоресурсах (47,1 відс., 1997 р.) покривається за рахунок імпорту. Основу власних природних ресурсів первинного палива (61,8 відс.) складає вугілля - найменш технологічно ефективний компонент паливно-енергетичного балансу, — частка власних ресурсів нафти і газу становить лише 8,1 і 28,6 відс. відповідно.
Становлення України як незалежної держави вимагає рахуватися також із загальносвітовими тенденціями у використанні енергоресурсів і енергії, забезпечуючи умови із захисту клімату землі і охорони навколишнього середовища через зменшення викидів парникових газів.
Виходячи з цього, перехід до енергозберігаючої моделі розвитку став найважливішим національним пріоритетом структурної трансформації базових галузей промисловості.
3.Машинобудування
А) Авіаційна і ракетно-космічна промисловість
Авіаційна промисловість визнана пріоритетною. Такий потужний авіаційний потенціал, яким володіє Україна, окрім нас мають ще лише сім країн світу.
Продовжуються роботи щодо реалізації державних пріоритетних програм Ан-70 та Ан-140. З початку льотних випробувань літака Ан-70 здійснено 198 польотів, загальна готовність програми створення літака — 85%.
Успішно проведено перший запуск української ракети-носія «Зеніт» з плавучої платформи у рамках міжнародного проекту «Морський старт».
11 жовтня 2000 року відбулася визначна подія — здійснено перший політ серійного пасажирського літака Ан-140.
Понад 40 підприємств та організацій України брали активну участь у його створенні та оснащенні.
Продовжуються випробування експериментальних зразків літаків Ан-70 та Ан-140. В жовтні 1999 року відбувся перший зліт серійного літака Ан-140, виготовленого на Харківському державному авіаційному підприємстві.
Новий пасажирський літак Ан-140, який завершує сертифікаційні випробування, має попит як в країнах СН/^ (попередні замовлення складають понад 200 одиниць), так і в країнах далекого зарубіжжя.
У 1999 році відбулася міжнародна презентація Ан-70 на міжнародному авіасалоні «Лє Буржс-99» (Франція), а літака Ан-140 — на міжнародному авіакосмічному салоні «Макс-99» у Російській Федерації.
Ведеться робота щодо розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. В заплановані строки виконується контракт щодо створення спільного виробництва літаків Ан-140 в Ірані. Київським державним авіаційним заводом «Авіант» з Російською Федерацією проводяться псредконтрактні переговори щодо створення спільного виробництва широко-фюзеляжного пасажирського літака Ту-334.
1 2 3 Следующая страница


Стратегія базових галузей промисловості

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/28979



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com