Реферат на тему "Організація утримання і трудового використання іноземних військово"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Організація утримання і трудового використання іноземних військово

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 40.9 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Евгений
1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА
Алєксєєва-Процюк Діана Олександрівна
УДК 355.415,8(477)”1939/1953”
ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ І ТРУДОВОГО
ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНИХ
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА ІНТЕРНОВАНИХ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (1939–1953 РР.)
07.00.01 – історія України
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України Національної академії наук України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Лисенко Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, відділ історії України періоду Другої світової війни, завідувач.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Потильчак Олександр Валентинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, кафедра джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін, завідувач;
кандидат історичних наук Карпов Віктор Васильович, Центральний музей Збройних Сил України, начальник музею.
Захист відбудеться “21березня 2008 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий “15лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради                         Т.А. Стоян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. Актуальність теми. Суспільне значення наукового аналізу феномену військового полону та інтернування важливе з огляду на внутрішні та міжнародні чинники. Зокрема, громадськість багатьох європейських країн та Японії докладає чималих зусиль, щоб з’ясувати долі сотень тисяч своїх громадян, які опинились в радянському полоні на території республіки. Безсумнівно, об’єктивне документальне дослідження проблеми утримання і трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих в УРСР сприятиме подальшій гармонізації міждержавних відносин України та зміцненню авторитету держави на міжнародній арені.
Однак дослідження проблеми утримання і трудового використання військовополонених та інтернованих періоду Другої світової війни ще донедавна вирізнялося політизацією. Такий підхід значною мірою зумовлювався політико-ідеологічним протистоянням СРСР і країн Заходу.
Розпад СРСР і демократизація суспільного життя певною мірою спростили можливості доступу до джерельної бази й позитивно вплинули на стан дослідження проблеми. Проте, незважаючи на тематичне розмаїття публікацій і широкий спектр опрацьованих джерел, і дотепер в історіографії бракує досліджень, у яких окреслений напрям розглядався б комплексно, а предметом вивчення стала б специфіка утримання і трудового використання військовополонених та інтернованих на території України у воєнні та повоєнні роки. Так, системного вивчення потребують організаційно-територіальні й структурні аспекти розміщення спеціальних трудових ресурсів, нормативне забезпечення використання їхньої праці, особливості організації та функціонування системи утримання і трудовго використання контингентів таборів полонених і робочих батальйонів інтернованих у 19391953 рр. Зрештою, об’єктивної відповіді вимагає і питання про їхній реальний внесок у повоєнну відбудову економіки УРСР, подальший її розвиток.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у руслі науково-дослідних тем відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ: “Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни 19431945 рр.” (реєстраційний номер 01044003293) і „Україна в період німецько-румунської окупації 19411944 рр.: соціально-економічний і антропологічний вимір” (реєстраційний номер 01074000237). У контексті практичної реалізації дисертація є частиною наукової теми, розробка якої проводиться в рамках міжнародного проекту з вивчення долі військовополонених та інтернованих у роки Другої світової війни, що реалізується науковцями Росії, Німеччини, Австрії, України, Білорусі, Японії та інших країн. Тема дисертації була затверджена на засіданні Вченої ради Інституту історії України НАН України від 19 червня 2002 р. (протокол № 6 Вченої ради Інституту історії України НАН України).
Об’єктом вивчення постає створена НКВС (МВС) СРСР на території УРСР у 19391953 рр. система військового полону та інтернування.
Предметом дослідження визначено організацію утримання і використання праці іноземних військовополонених та інтернованих в УРСР у роки Другої світової війни та повоєнний період.
Хронологічні рамки окреслені 19391953 рр., коли на території республіки, у таборах, їхніх відділеннях та робочих батальйонах спеціальні структури НКВС (МВС) СРСР і господарські органи утримували й активно використовували працю іноземних військовополонених та інтернованих.
Географічні межі роботи охоплюють територію УРСР у діючих на той час адміністративних кордонах.
Метою дослідження є комплексний аналіз передумов, причин, практичних завдань, особливостей, форм і методів організації, розбудови й функціонування системи розміщення, утримання, забезпечення та трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у визначений хронологічний період.
Визначені такі головні завдання дослідження:
здійснити комплексний аналіз історіографії проблеми та джерельної бази дослідження;
з’ясувати становище військовополонених й інтернованих на території УРСР у 19391953 рр., особливості режиму утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування та медико-санітарного обслуговування;
дослідити нормативно-правові та організаційні аспекти трудового використання контингентів у системі радянського військового полону у 1941 1945 рр.;
проаналізувати специфіку працевикористання військовополонених та інтернованих в УРСР;
виявити регіонально-галузеві особливості розміщення трудових ресурсів військовополонених й інтернованих, розглянути та проаналізувати характер і суттєві риси їх трудового використання в умовах війни;
з’ясувати специфіку повоєнного нормативного регулювання використання праці військовополонених та інтернованих, організації і розподілу цих трудових ресурсів в УРСР у 19461953 рр.;
встановити особливості трудового використання військовополонених й інтернованих на території УРСР у повоєнний період, оцінити їхній реальний внесок у відбудову економіки республіки.
Методологія та методи дослідження. У світлі новітніх методологічних засад автор керувалася загальними принципами історизму, багатофакторності, об’єктивності та системності. Застосовані методи дослідження залежали передусім від специфіки проблематики, поставленої мети та конкретних завдань роботи. Для комплексного аналізу історіографії, джерельної бази теми, нормативної документації радянського уряду, відтворення реальної картини утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування, медико-санітарного обслуговування та працевикористання іноземних військовополонених та інтернованих на території України використані порівняльно-історичний і типологічний методи. Проблемно-хронологічний метод уможливив розгляд явищ у часовій послідовності й передбачив розмежування широкої теми на окремі відносно вузькі форми. Застосування принципів комплексного підходу до предмета дослідження дозволило збалансовано схарактеризувати всі компоненти проблеми і реконструювати цілісну картину. Низку конкретних наукових завдань вирішено за допомогою методичного інструментарію інших наук (для аналізу нормативно-правової бази організації утримання, забезпечення і трудового використання військовополонених та інтернованих застосовано метод контекстної інтерпретації правових актів; при вивченні конкретних кількісних показників – математичні та статистичні методи).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексній розробці актуальної та недостатньо дослідженої проблеми організації утримання, забезпечення і трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих в Україні у 19391953 рр. Уперше до наукового обігу залучено низку матеріалів НКВС (МВС) із фондів Державного архіву МВС України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального архіву вищих органів влади та управління України і Державного архіву Служби безпеки України; обґрунтовано періодизацію становлення й розвитку регіональної ланки системи працевикористання військовополонених та інтернованих на території УРСР у період війни й повоєнний час; виявлено особливості організації утримання, забезпечення й трудового використання праці військовополонених та інтернованих в Україні у 19391953 рр. У цьому контексті розкрито такі питання: організація, нормативно-правове регулювання працевикористання і розміщення зазначених трудових ресурсів у 19391945 рр.; їх працевикористання в умовах війни; охорона здоров’я, умови та оплата їхньої праці на підприємствах і будовах України у 19391945 рр.; нормативне регулювання, основні напрями та особливості використання праці військовополонених (інтернованих) у 19451953 рр.; узагальнено дані про кількість залучених до праці військовополонених й інтернованих, результати їхнього трудового використання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування матеріалів дисертації, її висновків, оцінок при підготовці узагальнюючих наукових праць, підручників та навчальних посібників з історії України, нормативних і спеціальних навчальних курсів.
Апробація результатів. Основні положення та висновки відображені у доповідях і повідомленнях на Міжнародній науковій конференції “Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ початку ХХ ст.” (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Безсмертя Подвигу”: До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. (м. Київ, 2005 р.), а також на Міжнародній науковій конференції “Військовий полон та інтернування: 19391956. Погляд через 60 років” (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. За темою роботи опубліковано 8 статей, 4 з яких у фахових виданнях з історії, що відповідають вимогам ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою й завданнями дослідження та складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (501 позиція), додатків (9 додатків). Загальний обсяг дисертації 287 с. Основний обсяг 194 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі Історіографія та джерела дослідження” проаналізовано здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених у дослідженні проблем радянського військового полону та інтернування часів Другої світової війни, подано загальну характеристику джерел і літератури.
В історіографії радянського військового полону часів Другої світової війни сформувалися два основні напрями, у розвитку яких виділено два періоди. Перший з них окреслюється початком 40-х – серединою 80-х рр. ХХ ст. Для нього притаманні зв’язок із ідеологічним протистоянням епохи “холодної війни” й однобічність джерельної бази. Це стосується як радянської, так і західної літератури. Перші дослідження радянських істориків з даної проблеми з’явились у кінці 40-х – на початку 50-х рр. ХХ ст. У них підкреслювалось, що радянський уряд виконав міжнародні зобов’язання щодо військовополонених[1].
У західній історіографії проблема становища військовополонених у радянських таборах розроблялася інтенсивно. У 6070-ті рр. ХХ ст. у ФРН вийшла 15-томна праця “До історії німецьких військовополонених у Другій світовій війні”[2]. Пізніше у 1980 р. дослідники П. Карель і Г. Беддекер підготували працю “Полонені”, в якій підкреслювалось, що німецькі військовослужбовці, що перебували у полоні в країнах Заходу, знаходились у кращих умовах, аніж їхні співвітчизники на території СРСР[3]. У кінці 70-х – в середині 80-х рр. ХХ ст. з’явилася також низка критичних публікацій, зокрема М. Ленга, А. де Цаяза, А. Леманна та ін[4].
На противагу західним дослідникам в СРСР у кінці 70-х рр. ХХ ст. вийшли статті, в яких йшлося про гуманне ставлення до переможеного ворога, а також висвітлювались питання щодо медичного забезпечення військовополонених[5]. В 1979 р. з’явилася праця А. Бланка, видана німецькою мовою, в якій йшлося про дотримання СРСР міжнародного права щодо режиму військового полону[6].
Отже, тема іноземних військовополонених у радянських таборах у зазначений період була виведена за межі актуальної дослідницької проблематики, а поодинокі праці, що з’являлися, слугували ідеологічній пропаганді. Як наслідок, до другої половини 80–х рр. ХХ ст. історія військовополонених у СРСР залишалася не розробленою. Щодо зарубіжної історіографії, проблема радянського військового полону досліджувалася більш комплексно. Проте вразливим місцем праць є обмеженість джерельної бази, сконцентрованої переважно у радянських архівах і недоступної для західних учених майже до середини 90-х рр. ХХ ст.
Другий період розвитку історіографії даної тематики окреслюється 90-ми рр. ХХ – початком нинішнього ст. Демократизація суспільно-політичного життя в Радянському Союзі справила позитивний вплив на розвиток російської історичної науки. У публікаціях високого рівня В. Конасова та В. Галицького розглянуто деякі аспекти організації військового полону, особливості утримання бранців тощо[7]. Ці самі питання, проте вже стосовно регіонів Півночі європейської частини СРСР та Уралу, висвітлювалися у працях інших науковців[8]. Розміщення, конвоювання, охорона, утримання і забезпечення контингенту полонених та інтернованих у прифронтовій зоні стали предметом вивчення І. Власової[9]. Першими науковими дослідженнями дипломатичних, правових і політичних аспектів теми були праці  В. Конасова та І. Безбородової[10].
Із другої половини 90-х рр. ХХ ст. предметом дослідження стали цілком конкретні аспекти – організація утримання, режим конвоювання й охорони, умови матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування і медичного обслуговування військовополонених та інтернованих. Окремий напрям – вивчення особливостей трудового використання цих контингентів на відбудові радянської економіки. Також російськими дослідниками висвітлювалися питання щодо режиму охорони та утримання військовополонених у тилових таборах[11].
В сучасній російській історіографії широко представлені питання матеріально-побутового і харчового забезпечення полонених та інтернованих. Так, В. Галицький вважав, що добові норми харчування полонених “були достатніми для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини”[12]. У свою чергу, С. Кузнєцов і В. Іванов зазначали, що високий рівень смертності військовополонених через дистрофію був наслідком низьких норм харчування[13]. Дослідженням проблеми продовольчого постачання військовополонених займалися також А. Долголюк, С. Сидоров та ін.[14]
Дискусійною є проблема медичного забезпечення та смертності військовополонених та інтернованих. В окремих статтях йшлося про недбайливе ставлення радянських лікарів до полонених та навіть про факти вбивств[15]. Але більшість дослідників з наукових позицій підійшли до вивчення проблеми лікування, медичного забезпечення та смертності контингенту в радянському полоні. В основі їх досліджень були не окремі факти, а широка джерельна база. З одного боку, визнавався гуманізм радянських медичних працівників по відношенню до переможеного ворога, а з іншого – не приховувались факти свавілля і практика матеріального постачання полонених за залишковим принципом[16].
Проблема трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих у російській історичній науці позначена як багатьма здобутками, так і невирішеними питаннями. Оцінюючи їх внесок у відбудову радянської економіки, В. Галицький визначав його як “досить суттєвий”. І. Безбородова вважала, що утримання полонених було збитковим для СРСР, а у практиці їхнього трудового використання мало місце залучення до праці на шкідливих для здоров’я виробництвах і військових об’єктах, що заборонялося міжнародним правом. Різноманітним аспектам цього питання присвячені роботи О. Єланцевої, М. Поляна та ін. [17] Проблему працевикористання військовополонених в СРСР ґрунтовно дослідив волгоградський історик С. Сидоров. На думку автора, найефективніше праця зазначених контингентів використовувалася у повоєнний час[18].
Геополітичні зміни в Центральній та Східній Європі на початку 90-х рр. ХХ ст. стали каталізатором подальшого розвиту історіографії радянського військового полону в зарубіжних країнах. На особливу увагу заслуговує праця С. Карнера[19]. А. Хільгер в своїй монографії зазначав, що хоча поводження з німецькими військовополоненими було суворим, але воно не відрізнялося від ставлення до полонених інших національностей і населення СРСР[20].
1 2 3 4 Следующая страница


Організація утримання і трудового використання іноземних військово

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/30576



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com