Реферат на тему "Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори 1888 1991 рр "




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори 1888 1991 рр

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 40.54 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Ирина
1 2 3 Следующая страница

добавить материал

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кангієва Едіє Меметівна
УДК 930.1:[94+39](477.75):070.15(=512.145)- 054.7«1888/1991»
ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ В ТЮРКОМОВНІЙ ПЕРІОДИЦІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ДІАСПОРИ (1888 – 1991 рр.)
07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Непомнящий Андрій Анатолійович, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Пінчук Юрій Анатолійович, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу Української історіографії та спеціальних історичних дисциплін
кандидат історичних наук, доцент Бездрабко Валентина Василівна, Київський національний університет культури та    мистецтв,  завідувач кафедри державного управління
Захист відбудеться 28 травня 2008 р.  о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац студентів, ауд. 30.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.
Автореферат розіслано 24 квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук, доцент                                               І. О. Кривий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Розвиток суспільно-політичного життя в Україні після розпаду СРСР створив умови для розширення дослідницької проблематики історичної науки, переосмислення подій на основі доповнення джерельної бази за рахунок документів, які були вилучені з ідеологічних міркувань із наукового обігу. Виявлення, введення до наукового обігу й аналіз корпусу раніше невідомих праць істориків, їхнє оприлюднення є одним із найважливіших завдань сучасної історіографії.
Особливий інтерес у зв'язку з цим становить значний комплекс публікацій на сторінках тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, які видавалися в Німеччині, Румунії, США й Туреччині з 1888 до 1991 р. Видавнича діяльність була важливою складовою суспільно-політичного та культурного життя кримськотатарської діаспори. До сьогодні не існувало узагальнюючої праці, присвяченої вивченню цієї проблеми. Складання зведеного списку цих видань, їхнього змісту, аналіз публікацій уможливив увести до наукового обігу матеріал, що дозволяє значно доповнити історіографічну картину вивчення Криму. Видання діаспори містять різноманітну за формою та змістом (наукові статті, документи, спогади, огляди, некрологи) інформацію, що дає більш повну уяву про життя кримськотатарської діаспори, розвиток національно-визвольного руху кримських татар. Цінність становлять й численні новаторські публікації істориків діаспори з історії Криму. В еміграційних виданнях уміщувалися дослідження, які з політично-ідеологічних причин були закриті або висвітлювалися заангажовано в радянській літературі. Комплексне дослідження цього матеріалу дозволило не тільки визначити закономірності розвитку кримськотатарських видань за кордоном, але й визначити науковий потенціал істориків у діаспорі.
Таким чином, дисертаційне дослідження зумовлене необхідністю заповнення наукової прогалини – вивчення значного за обсягом і цілком недослідженого корпусу студій, надрукованих у часописах кримськотатарської діаспори, а також неупередженої оцінки їхніх здобутків. Дисертаційне дослідження має важливе наукове й практичне значення в контексті відродження національної культури, науки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, яка виконувалася згідно з держбюджетною науково-дослідною темою «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).
Об'єктом дослідження є наукова спадщина вчених кримськотатарської діаспори та західноєвропейських і північноамериканських істориків 1888-1991 років, присвячена історії й етнографії Криму, яка оприлюднена на сторінках тюркомовної періодики кримськотатарської діаспори.
Предметом дослідження є особливості висвітлення історії й етнографії Криму, національно-визвольного руху кримських татар, визначення кола досліджуваних проблем і результатів цієї роботи як відображення основних тенденцій розвитку кримознавчої зарубіжної історіографії вказаного періоду,  а також видавнича діяльність кримськотатарської діаспори.
Хронологічні межі дисертації визначаються, з одного боку, появою першого номера тюркомовного видання кримськотатарської діаспори (1888 рік); з іншого – 1991 рік – розпадом СРСР, утворенням незалежної української держави, коли з'явилася можливість усебічного й об'єктивного вивчення історії кримських татар безпосередньо на їх батьківщині; з цього часу періодичні видання діаспори вступили в іншу фазу свого існування.
Географічні межі дисертаційного дослідження охоплюють територію Німеччини, Румунії, США і Туреччини, де в ході еміграції сформувалася кримськотатарська діаспора.
Метою дослідження є наукова реконструкція процесу історико-етнографічного вивчення Криму в публікаціях тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, розкриття принципів його відображення в опублікованій спадщині; вивчення історії заснування та програм періодичних видань зазначеної діаспори в різних країнах; відтворення біобібліографічних характеристик і просопографічного портрету авторів.
Завдання дослідження визначено відповідно до поставленої мети:
– реконструювати загальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори;
– виявити архівні джерела, пов'язані з темою дисертації, провести їх класифікацію та змістовний аналіз;
– проаналізувати рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії;
– дослідити основні закономірності й напрямки історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори;
– здійснити наукову репрезентацію вивчення історико-етнографічної кримознавчої спадщини, провести класифікацію й аналіз родо-видового складу матеріалу;
– на підставі просопографічного методу визначити персональний склад істориків і етнографів, відновити основні моменти їхньої творчої біографії, оцінити їхній історіографічний доробок.
Методологічною основою дисертації склали принципи історизму, наукової об’єктивності, системності при висвітленні історичних фактів і явищ. Використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження: індукція, дедукція, опис, пояснення, історичний і логічний, а також історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, синхронний і ретроспективний. Виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань вимагало застосування також методів біоісторіографії та просопографії.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
а) уперше виявлено, введено до наукового обігу, систематизовано та проаналізовано кримознавчі публікації тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори від кінця XIX cт. до 1991 р. (близько 4 тис. позицій), що дозволило визначити внесок цього корпусу публікацій в історіографію;
б) уперше в історіографії комплексно й усебічно відтворено історію становлення та розвитку видавничої діяльності кримськотатарської діаспори в 1888-1991 роках;
в) репрезентовано біографії видавців, редакторів і авторів публікацій;
г) установлено провідні тенденції й основні напрями вивчення Криму закордонними кримськотатарськими вченими;
д) відтворено повний історико-етнографічний репертуар публікацій тюркомовних видань діаспори до 1991 р.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження дозволяють значно розширити історіографічну базу кримознавства, розкрити специфічні риси невідомого раніше корпусу публікацій. Уперше показано роль дослідників діаспори у вивченні історії й етнографії кримських татар. Відтворено повний корпус кримознавчої бібліографії з історії й етнографії Криму на сторінках емігрантських видань (до 1991 р.). Введено до наукового обігу значний масив джерел із історії кримськотатарської діаспори. Отримані результати можуть прислужитися у процесі підготовки узагальнюючих праць з історії кримських татар, історіографії України, історичної бібліографії. На сьогодні вони вже використовуються в підготовці нового видання «Кримськотатарської національної енциклопедії» й «Енциклопедії історії України», у процесі читання курсів у вищих навчальних закладах із історії Криму, історіографії, спецкурсів із краєзнавства, історії науки, історії періодичної преси в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського та Кримському інженерно-педагогічному університеті.
Апробація результатів дисертації здійснена на більш, ніж 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, серед яких: Науково-практична конференція «Україна – країни Сходу: Від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій» (Київ, 2000); I та II Міжнародні конгреси «Археологія та етнологія Східної Європи » (Одеса, 2002; Донецьк, 2004); VIII та IX Всеукраїнські науково-теоретичні конференції «Українська періодика: Історія і сучасність» (Львів, 2003; 2005); Четвертий міжнародний симпозіум «Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі» (Севастополь – Ласпі, 2003); ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція «Знаки питання в історії Україні: Українська історія у східноєвропейському контексті» (Ніжин, 2004); XV міжнародна конференція «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (Київ, 2006); I та II Всеукраїнські науково-практичні конференції «Актуальні проблеми етнополітичної й соціально-економічної історії та культури Криму» (Сімферополь, 2006, 2007).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації розкриті в монографії (з додатком бібліографічного покажчика на 3938 позицій), 13 наукових публікаціях (у т.ч. в 7 статтях у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України).
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів (8 підрозділів), висновків (усього 180 стор.), списку використаних джерел і літератури (689 позицій, 41 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукове значення, визначені предмет і об`єкт дослідження, окреслені хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета й завдання, визначені новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв`язок із науковими програмами, темами, вказано на апробацію роботи.
У першому розділі«Методологічні прийоми дослідження, історіографія та джерельна база» – здійснено аналіз наукових робіт із проблематики дослідження та використаних джерел, розкрито основні методи, що дозволили вирішити поставлені у дослідженні завдання.
У підрозділі 1.1. «Методологічні прийоми дослідження» наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. Його концептуальні засади базуються на таких традиційних науках, як історія, історіографія, етнографія, біографістика, бібліографія й інші. В дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження. Серед загальнонаукових: індукція, дедукція, опис, пояснення й інші, які є конкретними пізнавальними засобами окремих фактів і подій. Із числа загальнонаукових методів, передусім, найширше використовувалися історичний, логічний і структурно-системний методи. Активно використано просопографічний підхід до історіографічного дослідження, коли наукова спадщина розглядається в річищі біографій кримознавців.
У підрозділі 1.2. «Історіографія питання» – визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в літературі, проаналізовано історіографічну спадщину з досліджуваної проблеми, яка хронологічно включає три періоди: довоєнний; кінець 40-х років ХХ ст. – 1991 р. та сучасний. Періодичні видання кримськотатарської діаспори стали об'єктом вивчення починаючи з кінця 20-х років. ХХ ст. Загальна інформація про періодичні видання кримських татар в еміграції виявлена у студіях Д. Сейдамета (Киримера)[1], Б. В. Чобан-заде[2]. В дослідженнях довоєнного періоду не висвітлювалася історія заснування та розвитку видань. Не був репрезентований тематичний діапазон публікацій.
В основу наступних досліджень історії періодики кримських татар за кордоном покладені праці М. Хаджі Фазила (Улькусала), який уперше зібрав і оприлюднив відомості про періодичні видання кримськотатарської діаспори, що видавалися в Румунії й Туреччині наприкінці XIX – на початку XX ст.[3]. В монографії М. Улькусала «Kırım Türk-Tatarları: Dünü-Bugünü-Yarını»[4] систематизовані відомості щодо історії заснування та діяльності редакцій журналів «Emel», «Kırım» та «Dilde, Fikirde, İşte Birlik», газети «Halk». Однак, ці матеріали обмежені лише інформацією про початок їх видання. Відомості про періодичні видання тюрків, у т.ч. кримських татар, були систематизовані в ґрунтовній статті американського історика турецького походження Х. Іналджика, яка ввійшла до збірника Інституту досліджень тюркської культури в Туреччині «Türk Dünyası El Kitabı» («Настольная книга тюркского мира»)[5]. 1981 року в Анкарі була видана праця Ю. Уралгірая «Romanya’da Türk ve İslam Kültürü» («Тюркська та мусульманська культура в Румунії»), в одному з розділів якої автор подав назви всіх періодичних видань тюрків у Румунії, які видавалися наприкінці XIX – на початку ХХ століття[6].
Видавнича діяльність кримських татар в еміграції стала об'єктом вивчення в дослідженні К. Чапраза «Видавнича діяльність кримськотатарських тюрків»[7]. Автор доповнив відомості, наведені у працях М. Улькусала, інформацією про американські, турецькі та румунські видання кримських татар другої половини ХХ ст. Турецький історик Г. С. Алтуг – автор біографічної праці «Життя та діяльність Мустеджипа Улькусала»[8] – зупинилася на його видавничій діяльності. Нею висвітлені деякі аспекти, пов'язані з історією видання періодичних видань кримських татар у Румунії в 30-х роках ХХ ст. Таким чином, історіографія зазначеної проблеми в часописах кримськотатарської діаспори до 1991 р. представлена виключно зарубіжними студіями, в яких було зроблено спробу зібрати відомості про кримськотатарські періодичні видання. Взагалі був відсутній аналіз матеріалу, опублікованого на сторінках цих видань, не було репрезентовано й повного списку часописів кримськотатарської діаспори.
На сучасному етапі інтерес до історії періодичної преси та кримознавчої спадщини кримськотатарської діаспори посилився. Х. Киримли[9] відновив історію видання в Туреччині на початку ХХ ст. кримськотатарських журналів «Tonguз» («Первісток») і «Зolpan» («Зірка Венера») «Tearrif-i Muslimin» та «İslam Dünyası», та намагався простежити змістовну лінію цих журналів і газет. Важливим для вивчення періодики став початок роботи з транслітерації текстів періодики. Були транслітеровані публікації журналу «Emel» за 1930 р.[10]. 2003 року в Констанці окремим збірником було транслітеровано статті журналу «Mektep ve Аile» («Школа та родина»)[11]. За два роки в Стамбулі побачило світ дослідження, присвячене одному з авторів публікацій журналу «Kırım» Февзі Алтугу, були транслітеровані з арабської латинським шрифтом і перевидані його публікації з журналу «Kırım»[12].
Наприкінці ХХ ст. з'явилися ґрунтовні дослідження, присвячені систематичному вивченню періодичних видань народів Криму13, але багата наукова та популярна кримознавча історико-етнографічна спадщина там не розглядалася. Проблема емігрантської преси стала предметом інтересу в наукових студіях С. Нагаєва та Р. Фазилова14. Г. Юксель висвітлені обставини, що обумовили появу таких видань, як «Emel», «Yıldırım», «Halk»15, зроблена спроба визначити основний діапазон проблем, які порушувалися на сторінках «Emel» в 30-х роках ХХ ст.16. Професор І. А. Керімов уперше в історіографії відмітив значення публікацій журналу «Emel», для розвитку кримськотатарської літератури17.
1 2 3 Следующая страница


Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори 1888 1991 рр

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/30759



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com