Реферат на тему "Вивчення усної народної творчості на уроках української літератури "




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Вивчення усної народної творчості на уроках української літератури

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 43,6 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Екатерина
1 2 3 Следующая страница

добавить материал

Міністерство освіти і науки України
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим
Філія у м. Армянську
РВНЗ "Кримський гуманітарний університет"
Кафедра гуманітарних наук
ВИВЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 5-7 КЛАСАХ
Курсова робота
студентки 3АУ групи
спеціальність "Українська мова і література"
Кліманової Інни Олександрівни
Науковий керівник: асистент кафедри гуманітарних наук
Дубінець З.О.
Армянськ 2009

Зміст

  \u Вступ. 3
Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі 8
1.1 Усна народна творчість: поняття, сутність, види. 8
1.2 Психологічні особливості вивчення творів фольклору. 14
1.3 Методична література про специфіку вивчення усної народної творчості 17
Висновки до першого розділу. 20
Розділ 2. Вивчення творів фольклору з огляду на їх жанрову специфіку. 21
2.1 Особливості вивчення ліричних творів. 21
2.2 Специфіка вивчення епічних творів. 23
Висновки до другого розділу. 24
Висновки. 27
Список використаних та рекомендованих джерел. 29

Вступ

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших завдань розвитку особи дитини середнього шкільного віку є освоєння їм духовного багатства, культурно-історичного досвіду народу, що створюється століттями величезною кількістю поколінь.
Зміни в економічній і соціальній сферах життя вимагають підготовки підростаючого покоління, що здатного адаптуватися в обстановці, що змінюється, уміє ухвалити рішення, зробити самостійний вибір, проявити ініціативу, володіє достатньо високим рівнем загальної і національної культури. Лише думаючі, творчі особи, здатні здійснити розвиток країни, її рух по шляху прогресу. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових підходів до визначення змісту виховання і освіти, до створення особово-орієнтованої моделі виховання і освіти дітей середнього шкільного віку.
Одним з дієвих засобів виховання такої людини є усна народна творчість.
Можливість використання усної народної творчості в шкільній установі для розвитку творчої активності дітей середнього шкільного віку обумовлена специфікою змісту і форм творів словесної творчості українського народу, характером знайомства з ними і мовним розвитком школярів. Діти добре сприймають фольклорні твори завдяки їх м'якому гумору, ненав'язливому дидактизму і знайомим життєвим ситуаціям.
Усна народна творчість - неоціниме багатство кожного народу, вироблений століттями погляд на життя, суспільство, природу, показник його здібностей і таланту.
Багато педагогів, психологів (В.Г. Белінській, М.К. Боголюбськая, Е.Н. Водовозова, Л.С. Виготській, А.В. Запорожець, Н.С. Карпінськая, О.І. Соловьева, В.Н. Сорока-Росинській, А.П. Усова, К.Д. Ушинській, Е.А. Флеріна і ін), фольклористи (В.Ф. Анікін, А.Ф. Афанасьєв, М.А. Булатів, М. Забілін, О.І. Капіца, Ю.Г. Кругле, Э.В. Померанцева, В.Я. Пропп, І.П. Сахаров, І.М. Снегирьов, П.В. Шейн і ін) визначили важливе значення словесної творчості народу в житті людини.
Через усну народну творчість дитина не тільки опановує рідною мовою, але і, освоюючи його красу, лаконічність залучається до культури свого народу. До того ж словесну творчість народу є особливий вид мистецтва, тобто вид духовного освоєння дійсності людиною з метою творчого перетворення навколишнього світу "по законах краси". Витвори українського народного мистецтва через особливу форму виразу відношення до сприйнятої дійсності, через багату тематику, зміст різносторонньо впливають на дитину, учать образно мислити, в звичайному предметі або явищі бачити незвичайне, закладають основи естетичної культури, формують пошану до результатів діяльності багатьох поколінь і уміння творчо застосовувати отриманий досвід в нестандартних ситуаціях.
Тому широкий діапазон досліджень з проблем виховання і освіти, присвячених усній народній творчості.
Питання художньо-мистецького розвитку особи є предметом вивчення багатьох наук: філософії, педагогіки, психології. Філософські основи вивчення даної проблеми представлені в працях Аристотеля, Ю.Б. Борева, Г.Л. Ермаша, А.І. Лилова, Е.А. Ануфрієва, С.А. Подолінського і інших.
Психологічні основи проблеми формування творчої активності дітей середнього шкільного віку розглядаються в роботах Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, Л.А. Венгера, Е.І. Ігнатьєва, Д.В. Колесова, А.Н. Леонтьєва, Б.М. Теплова, А.А. Ухтомского і інших. У педагогічній науці проблеми художньо-мистецького розвитку висловлюються в працях Н.А. Ветлугіной, Т.С. Комаровой, Б.Т. Ліхачева, Н.П. Сакуліной, А.Е. Шібіцкой, Т.Я. Шпікаловой і інших. Дослідники підкреслюють найбільшу сенситивність шкільного віку до засвоєння суспільно-історичного досвіду людства, до оволодіння різноманітними видами діяльності, у тому числі і творчими.
У теорії шкільного виховання питання сприйняття фольклору в різних аспектах розглядалися дослідниками і практиками (К.Д. Ушинський, О.И. Капіца, Г.С. Виноградов, А.П. Усова, Е.А. Флерина, Г. Гучене, М.Ю. Новіцкая, Р.П. Боша, А.Е. Шібіцкая, Н.Ф. Самсонюк та інші). Дослідники відзначають великий інтерес дітей до творів усної народної творчості. Визначений вплив творів словесної творчості народу на образність і виразність мові дітей середнього шкільного віку (Р.П. Боша, Н.Н. Насруллаєва).
Під впливом різноманітних жанрів усної народної творчості відбувається етично-естетичний розвиток дітей: формуються різноманітні етичні якості, поняття про норми поведінки в сім'ї, суспільстві (С.А. Газієва, Н.С. Карпінская, О.И. Соловйова, Х.І. Салімханова), здійснюється закладка основ для розвитку у школярів патріотичних відчуттів (Н.Ф. Самсонюк, Р.Ш. Халікова). Виявлені можливості формування творчих умінь в процесі освоєння художніх мовних образів творів фольклору (О.Н. Сомкова). Визначені шляхи розвитку рідної мови дітей за допомогою словесної творчості народу (С.А. Алієва та інші).
Учені в області етнопедагогики (Г.Н. Волков, Ф.Х. Валєєв, М.Ф. Гуртуєва), дослідники різних видів народної творчості (Т.І. Бакланова, В.Е. Гусєв, Ю.Г. Круглоє, М.А. Некрасова та інші) серед його якостей особливо виділяють соціальну цінність фольклору, яка створюється за рахунок узагальненості, цілісної концентрації в собі всього людського досвіду, колективності створення і розповсюдження. Воно, як відзначають дослідники, несе в собі всі форми суспільної свідомості, включає величезну кількість інформації, встановлює спадкоємність між минулим, сучасністю і майбутнім. Це робить народне мистецтво універсальним засобом засвоєння соціальних цінностей.
В цілому ж дослідження, присвячені усній народній творчості як засобу етично-естетичного виховання, містять вказівку на те, що усна народна творчість таїть в собі величезні можливості по формуванню творчої спрямованості особі дитини-школяра. Але умови, шляхи, зміст, форми і методи роботи по розвитку дитячої творчості, і зокрема, творчій активності не розкриваються. Проте в науково-педагогічній літературі є дослідження, що розглядають проблему розвитку творчої активності дітей шкільного віку в різних видах діяльності (С.М. Чемортан, О.С. Ушакова), за допомогою народного декоративно-прикладного мистецтва (В.Н. Зінченко, А.А. Грібовськая, В.В. Огузов, З.І. Пазнікова, Н.М. Сокольнікова та інші). Робіт, присвячених питанням формування творчої активності в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності за допомогою усної народної творчості, вивченню комплексного впливу жанрів усної народної творчості в процесі інтеграції різноманітних видів художньо-мистецької діяльності, до теперішнього часу не проводилося. Саме тому в масовій практиці роботи шкільних установ фольклорні твори використовуються односторонньо, в основному як засіб етично-естетичного виховання і ознайомлення з явищами суспільного життя.
На підставі вищесказаного актуальність теми дослідження визначається необхідністю художньо-мистецького розвитку школярів, а також неопрацьованістю проблеми формування творчої активності дітей за допомогою фольклору в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності в теорії і практиці шкільного виховання. Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження "Вивчення усної народної творчості на уроках літератури в 5-7 класах"
Об'єкт дослідження - навчальний процес на уроках української літератури загальноосвітньої школи.
Предмет методика вивчення усної народної творчості на уроках української літератури в 5-7 класах.
методика виховання патріотизму в учнів у процесі вивчення творів художньої літератури.
Мета дослідження - науково обґрунтувати специфіку вивчення творів фольклору в середній школі.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати навчально-методичну літературу з обраної теми.
2. З’ясувати сутність поняття "фольклор".
3. Розкрити психологічні особливості вивчення творів фольклору.
4. Виявити ефективні методи й прийоми на уроках української літератури, що сприяють усвідомленню торів усної народної творчості.
Для вирішення поставлених задач використані такі науково - дослідницькі методи:
1. Емпіричні: бесіди з учителями й учнями; педагогічні спостереження й аналіз уроків української мови; аналіз усних і письмових відповідей учнів.
2. Теоретичні: вивчення та аналіз навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз навчальних програм, шкільних підручників та методичних посібників з української мови; узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми.
Структура роботи: робота має вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (24 найменування).

Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі

1.1 Усна народна творчість: поняття, сутність, види

Перед вчителем-словесником коштують завдання виховання людини нової формації. Одна з цілей літературної освіти в сучасній школі – залучення учнів до мистецтва слова. Воно сприяє освоєнню ними духовних цінностей, розвитку художньо-естетичного смаку і творчого потенціалу школярів, формуванню їх етичних позицій. Істотна в зв'язку з цим роль фольклору, знайомство з яким розвиває пізнавальну діяльність школярів, удосконалює культуру мислення, сприяє глибокому освоєнню ними витоків рідної літератури.
Значення фольклору в житті народу важко переоцінити. Не випадково ця проблема стала предметом наукового вивчення літературознавців (М.К. Азадовський [1], В.П. Анікін [2], А.Н. Веселовський [4], В.Я. Пропп [22], А.А. Потебня [21], Н.И. Рошіяну [23] і ін), методистів минулого (Ф.І. Буслаєв [3], В.І. Водовозов [6], В.Я. Стоюнін [24]) і нашого часу (Г.І. Беленькій, Т.Ф. Курдюмова, А.Г. Кутузов, М.Б. Ладигін, В.Г. Маранцман і ін). Методисти розглядали фольклор як початковий етап роботи, направленої на розвиток естетичних відчуттів що вчаться, їх образної думки, вдосконалення мови школярів, знайомство з художньою літературою.
Теоретичні дослідження учених внесли цінний внесок до розвитку практичного вивчення фольклору в середній школі (М.Г. Ахметзянов, М.И. Бакієв, В.И. Бєкоєв, Н.Н. Вербовая, В.Ж. Хамаганов і ін). Фольклор кожного народу своєрідний і унікальний. Його походження, битованіє, форма, зміст, мова, художні засоби, словеснообразна система мають свою національну своєрідність, свою неповторну специфіку. Впродовж багатьох століть люди створювали справді унікальний фольклор, що відрізняється глибоким змістом і великою жанровою різноманітністю. Могутньою силою художнього узагальнення утілилися в нім історія народу, його досвід і традиції, національний характер, ідеали, ідейно-естетичні поняття. Усна народна творчість стала істинна народною поезією. Історичні долі народів, їх світогляд, художні традиції визначили шляхи розвитку усної поетичної творчості, його тематику, ідейну спрямованість, естетичну і національну своєрідність. Ці ж причини зумовили формування і розвиток фольклорних жанрів, які у кожного народу мають свої неповторні риси [14, с.17-23, 41-49].
Вивчення фольклорних творів на уроках української літератури в середній школі показує, що для ефективного осмислення фольклору будь-якого народу потрібне цілеспрямоване наукове дослідження. Усна народна творчість супроводжує дітей з раннього віку у вигляді казок, лічилок, примовок, дразнілок і т.д. Починаючи з п'ятого класу, вони знайомляться з малими формами фольклору: прислів'ями, приказками, загадками. Звернення до малих форм фольклору сприяє міцнішому і свідомішому засвоєнню матеріалу на уроках і в позакласній роботі, допомагає зрозуміти національну своєрідність кожної літератури. Програмою по літературі в 5 класі середньої школи відводиться обмежена кількість годинника (1-2) на вивчення малих форм фольклору, що не сприяє глибокому, осмисленому вивченню даної проблеми, якого вона, поза сумнівом, гідна [13, с.25].
П'ятий клас – особливий етап в розвитку літературної освіти школярів. Звернення до творів усної народної творчості обумовлене потребою в самоствердженні, високою сприйнятливістю молодшими підлітками народної творчості, близькістю фольклору як усного слова до активної мови школяра. Необхідно мати з причини особливості вивчення української літератури в середній школі, пов'язані з такими чинниками, як мовний, історико-етнографічний, національно-естетичний, індивідуально-психологічний. Враховуючи той факт, що українські діти достатньо володіють російською мовою, дієвим стимулом в засвоєнні учбового матеріалу є звернення і до російської літератури. Зіставлення двох національних літератур розвиває мислення, уява, мова, сприяє активізації пізнавальної діяльності. Крім того, не обкреслений круг тим, пропонованих для вивчення прислів'їв, приказок і загадок.
Ситуація, що склалася, приводить до суперечності між необхідністю оновлення змісту освіти і існуючим реальним положенням справи, зокрема, проблема вивчення розділу "Фольклор", між потребою вчителів в науково обгрунтованому підході до вивчення даної проблеми і її недостатньою розробленістю в школі взагалі; між зростаючою необхідністю формування кваліфікованого читача і регламентованим шкільною програмою часом, що відводиться на вивчення малих жанрів фольклору. Вивчення усної народної творчості повинне стати ідейною основою збагнення його витоків. Багатство змісту і форми, простота і ясність думки, краса і влучність народної мови творів фольклору в шкільному вивченні збагачують знання учнів про природу і навколишнє середовище, формують у них високі моральні і духовні якості, розвивають їх естетичний смак, залучають дітей до витоків образної народної мови. При їх осмисленому, цілеспрямованому вивченні розширюється кругозір учнів, заглиблюються пізнавальні інтереси, активізуються практичні уміння школярів [15, с.2-3].
Основи фольклорних знань школярі засвоюють на уроках української літератури з п'ятого по одинадцятий клас. Згідно з програмами в системі літературної освіти школярі у 5 класі вивчають народні казки, перекази, легенди, прислів'я, приказки та загадки, у 6 класі - жанрові особливості народної пісні, анекдоти, у 7 класі діти знайомляться з народними думами і баладами.
Усна народна творчість: поняття, сутність, види
Усна народна творчість – це художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм, де засобами мови збережено знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбито світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява літератури: історичної, філософсько-публіцистичної, юридичної, художньої та церковної. Виникнення і розвиток давньоруської літератури тісно пов'язані з соціально-економічними, політичними та культурними успіхами Русі, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя.
Ще до виникнення писемності у східних слов'ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, перекази, замовляння, заклинання, епічні та ліричні пісні. Особливого поширення набули за давнини епічні пісні-билини, що виконувались під музику в речитативно-декламаційній формі. Розвиток фольклору на Русі був тісно пов'язаний з віруваннями народу, які до введення християнства мали анімістично-магічний характер. Стійкість обрядів і поезії та пов'язаної з ними язичницької релігії міцно трималися в народних масах, незважаючи на вплив нової християнської релігії. Поступово старі традиції і обряди пристосувалися до церковних свят і обрядів, що призвело до виникнення двовір'я, тобто співіснування двох релігійних світоглядів народу [10, с.25].
1 2 3 Следующая страница


Вивчення усної народної творчості на уроках української літератури

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/34349



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010 referatnatemu.com