Реферат на тему "Відтворення поголів я свиней"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Відтворення поголів я свиней

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 36.69 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Виктор
1 2 Следующая страница

добавить материал

План
Вступ
1.       Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»
2.       Характеристика поголів’я свиней в господарстві
3.       Організація відтворення поголів’я свиней
3.1 Характеристика виробничих груп свиней
3.2 Комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок
3.3 Структура стада свиней
3.4 Планування опоросів свиноматок
4.       Особливості розвитку і продуктивного використання кнурів і свиноматок для відтворення
5.       Шляхи підвищення ефективності осіменіння маток
6.       Охорона навколишнього середовища
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Вступ
В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів’я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.
Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон’юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді – звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів’я, росли з кожним роком.
Треба сказати, що тваринники ще пам’ятають часи, коли ціни на м’ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.
Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.

1. Загальна характеристика господарства ДПФ «Деметра»
Дочірнє підприємство фірма «Деметра» знаходиться у с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області.
Господарство розташоване на підвищеній місцевості. Клімат помірно-континентальний, що дозволяє розвиватися всім галузям сільського господарства.
Дане господарство спрямоване на утримання ВРХ та свиней. В даному господарстві утримується понад 2500 голштинської породи та 300 голів молодняка.
Свиней у ДПФ «Деметра» налічується понад 600 голів породи Українська велика біла.
Підприємство у 2009 році планує провести промислове схрещування великої білої породи свиней з ландрасом, щоб покращити відгодівельні якості свиней.
Ферма ДПФ «Деметра» відноситься до закритого типу господарства, так як молоко і м'ясо переробляється безпосередньо в господарстві. З молока виготовляють різні тверді сири, масло та молочні продукти, а з м’ясної сировини – ковбасні та м’ясні вироби.
Ферму обслуговують 22 людини: 2 ветеринарних лікаря, 2 завідувачів ферми, 1 помічник завідувача ферми, 1 зоотехнік, 7 доярок, 1 телятник, 6 кормачів та 3 свинарки.
Метою ДПФ «Деметра» являється виготовлення екологічно чистого продукту та вчасної доставки продукції до споживачів.

2. Характеристика поголів’я свиней в господарстві
Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.
Важливим фактором ефективного функціонування будь-якої галузі тваринництва є кормо виробництво. У зв’язку з цим розглянемо склад і структуру посівних площ.
Таблиця 2.1. Динаміка і структура землекористування в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
Види угідь
Площа, га
Структура, %
Загальна земельна площа
1005
1005
Площа сільськогосподарських угідь
1005
100
З них: рілля
891
88,6
сіножаті
44
4,4
пасовища
70
7
багаторічні насадження
-
-
Площа осушених земель
-
-
Ставки
-
-
Присадибні ділянки
-
-
Інші ділянки
-
-
З наведеної таблиці видно, що в структурі земельних угідь найвищий відсоток припадає на ріллю (88,6%) та лише 4,4% – на пасовища.

Таблиця 2.2. Виробництво продукції тваринництва в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
Показники
Одиниця виміру
Рік
2007
2008
Молоко
т
883
1197
М'ясо, всього
т
1742
1292
В тому числі свинина
т
1067
907
Вовна
-
-
-
Надій молока на одну фуражну корову
кг
5194
4790
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, всього
г
455
399
В тому числі молодняка на відгодівлі
г
455
399
Середній приріст свиней, всього
г
356
330
Середній настриг вовни на одну вівцю
-
-
-
Проаналізувавши данні таблиці бачимо, що у порівнянні з 2007 роком зменшився приріст молодняка та великої рогатої худоби, проте приріст свиней збільшився. Виходячи з сказаного, бачимо, що відповідно зменшився надій молока та виробництво м’яса.
Таблиця 2.3. Реалізація продукції тваринництва в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
Показники
Одиниця виміру
Рік
2007
2008
Молоко
Т
777
584
М'ясо, всього
Т
1742
1292
Вовна
-
-
-
Всього
-
-
-
Проте, як свідчать дані таблиці 2.3. за 2008 рік реалізація продукції тваринництва в господарстві зменшилася: як молока так і м’яса.

Таблиця 2.4. Кращі свиноматки в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області за продуктивністю
Показники
Одиниця виміру
Кличка та інвентарний номер матки
Багатоплідність
гол.
№53
№36
№22
№110
№10
14
13
15
12
13
Великоплідність
кг.
9
8
9
7
8
Кількість поросят у гнізді місячного віку
гол.
10
10
10
10
10
Кількість поросят у гнізді двохмісячного віку
гол.
9
10
10
9
10
Збереження молодняку в двохмісячному віку
%
90
100
100
90
100
Середня жива маса однієї голови поросят при відлученні
кг.
15
15
14
15
14
Дані таблиці свідчать, що хоча всі свиноматки у господарстві досить продуктивні, і по показниках вони перекривають одна одну.
Таблиця 2.5. Структура стада свиней в ДПФ «Деметра» с. Кам’янка Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області
Виробнича група
2007 рік
2008 рік
Основні свиноматки
85
120
Ремонтний молодняк
30
40
Свині на відгодівлю
400
800
Підсвинки
357
378

3. Організація відтворення поголів’я свиней
3.1 Характеристика виробничих груп свиней
Характер продуктивності свиней, їх скороспілість, здатність до відгодівлі, а також здоров'я тісно пов'язані з будовою тіла та зовнішніми формами.
Зовнішні ознаки свиней мають важливе значення для вибору й оцінки тварин при розведенні як показники міцності і здоров'я та напряму і рівня продуктивності. При бонітуванні, тобто визначенні племінної цінності свиней та їх виробничого призначення, виділяють три групи порід:
перша – породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла);
друга – породи м'ясного напряму продуктивності (полтавська м'ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м'ясна, естонська беконна, гемпшир, п'єтрен, спеціалізовані м'ясні типи);
третя – породи сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька).
Група свиней м'ясних порід характеризується видовженим тулубом, розтягнутим в основному за рахунок середньої частини. Довжина тулуба у них значно перевищує обхват за лопатками. Холка, спина і крижі неширокі, ребра некруті. Окороки полегшені й короткі. Голова і ганаші легкі. Кінцівки досить високі. При відгодівлі до живої маси 100–120 кг від них одержують значно більше м'яса, ніж сала.
Група свиней сальних порід характеризується глибоким і широким тулубом, крутими ребрами. Обхват за лопатками у них дорівнює довжині тулуба або навіть перевищує її. Холка, спина й крижі широкі, окороки великі, добре виповнені, округлі, спускаються до скакальних суглобів. Голова вкорочена, лоб широкий, ганаші м'ясисті, профіль голови трохи увігнутий. Кінцівки короткі, широко поставлені, кістяк не грубий. При відгодівлі вони швидко жиріють, а при забої від них одержують більше сала, ніж м'яса.
Група свиней універсальних порід за будовою тіла і характером продуктивності займає проміжне положення між м'ясними й сальними тваринами, їх універсальність полягає і в тому, що при певних умовах годівлі від них можна одержати як м'ясну, так і сальну свинину.
Ландрас. Виведена в Данії в результаті схрещування данської свині з крупною білою в умовах повноцінного годування при насиченні раціонів білками тваринного походження. При цьому вели тривалий відбір і підбір по скороспілості, оплаті корму продукцією і м'ясним якостям. Свині типово беконного типа. Тулуб у них розтягнутий; окіст широкий, плоский; вуха довгі, сильно нависаючі на очі; шкіра тонка; щетина біла, рідка. Кабани цієї породи мають масу 309 кг при довжині тулуба 181,6 см; свиноматки – 253 кг при довжині тулуба 166,7 см; багатопліддя свиноматок 11 поросят. Середньодобовий приріст живої маси – 707 г.; витрата корму на 1 кг приросту – 3,97 корм. од.; вік досягнення живої маси 100 кг – 189 дн. У господарствах нашої країни найближчими роками ландрасів використовуватимуть в міжпородному схрещуванні зі свиноматками вітчизняних порід і порідних груп, а також при гібридизації і виведенні свиней нових типів.
Велика біла порода. Сучасна вітчизняна велика біла порода виведена шляхом тривалої і цілеспрямованої селекції свиней, одержаних у результаті схрещування завезеної великої білої породи з Англії і місцевих порід. Тварини відрізняються міцною конституцією, будова тіла не груба, голова легка, незначно вигнутий профіль, вуха середньої величини, прямостоячі; тулуб гармонійно побудований, достатньо довгий і глибокий; плечі та окости добре розвинуті, м'ясисті; кінцівки сухі, міцні; шкіра еластична, масть біла, щетина рівномірно вкриває все тіло. Серед вад екстер'єру, які спостерігаються найчастіше, – звислі крижі, м'які бабки кінцівок, щілини копитного рогу, недостатньо виповнений окіст. Свині великої білої породи характеризуються високим генетичним потенціалом щодо відтворної, відгодівельної і м'ясної продуктивності. Середній показник багатоплідності свиноматок становить 10,0–12,0 поросят, молочність – 50–60 кг, збереженість потомства – 90–95%, жива маса поросят при відлученні – 17–20 кг.
3.2 Комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок
Племінна робота у свинарстві розпочинається із комплектування провідної племінної групи свиней висококласним молодняком. Чистопородне розведення у цій групі підтримується завдяки відбору і підбору на базі обміну кнурами та періодичного завозу племінних кнурців, неспоріднених власним.
Розведення свиней у фермерському господарстві буде базуватися на таких принципах:
– у племінній групі основного стада свиней буде вестися чистопородне розведення на базі однієї із районованих порід (велика біла, миргородська або інша порода свиней в залежності від району розташування);
– у товарній групі повинне використовуватись промислове схрещування або гібридизація. Для цього необхідно використовувати як материнську породу свиноматок велику білу або миргородську, а породу кнурів полтавська м’ясна або українська м’ясна. При стабілізації виробництва подальша зоотехнічна робота буде вестися згідно схеми.
Згідно прийнятої схеми для комплектування племінної групи треба завезти племінний молодняк із провідних племінних заводів відповідної породи, а для гібридизації – кнурців другої породи.
Застосування інбридингу не допускається. Основні вимоги, які пред’являють до свиней – добра пристосованість до умов промислового виробництва і здатність проявляти високий ефект гетерозису в товарному виробництві. З цією метою в товарному свинарстві відтворення поголів’я здійснюють із застосуванням дво – або трипородного промислового схрещування і гібридизації. Гарантований ефект гетерозису можна забезпечити використанням для схрещування відселекціонованих на комбінаційну здатність ліній різних порід.
Останніми роками пропонується селекція на спеціалізовані лінії за обмеженою кількістю ознак. У спеціалізованих батьківських лініях селекцію ведуть на одержання високих показників м’ясних і відгодівельних якостей і при помірних показниках відтворних ознак. Селекцію у материнських лініях ведуть на високу відтворні якості при помірних показниках м’ясності. Таким чином, у результаті схрещування спеціалізованих ліній однієї або декількох порід, які поєднуються між собою, створюється товарний продукт – внутрішньопородний та міжпородний гібрид.
Відтворення стада необхідно вести за системою турових опоросів, яка передбачає:
– для основних свиноматок перший тур опоросів у січні-лютому, парування у вересні-жовтні,; другий тур опоросів у червні-липні, парування у березні-квітні;
– для перевіряючих свиноматок третій тур опоросів проводять у травні у літніх таборах; парування у січні.
Перше парування ремонтних свинок у племінному ядрі проводять у віці 9–10 місяців при досягненні живої маси 120–130 кг. У товарному репродукторі, відповідно 11–12 місяців, 110–120 кг.
Ремонтних кнурів допускають до парування (взяття сперми) при досягненні живої маси 130–150 кг, у віці 11–12 місяців.
Техніка парування передбачає визначення охоти у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора. Час парування (осіменіння) молодих свинок – через 36 годин від початку охоти, дорослих – через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку від часу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз (наприклад, останній раз не прийняла о 6.00, а перший раз прийняла о 17.00, значить, початком охоти можна вважати 12.30).
Якщо час парування випадає на нічний період, то можна парувати ввечері цього ж дня або зранку наступного дня.
Парування проводиться в спеціальному манежі. При паруванні молодих свиноматок з дорослими кнурами з великою живою масою використовують парувальний станок.
Технологія вирощування поросят передбачає:
1. Відлучення поросят проводяться в племінній групі в 60 днів, в товарній групі в 45 днів. Опороси приймаються в індивідуальних станках, обладнаних захисними перегородками, які застерігають від задавлювання поросят.
1 2 Следующая страница


Відтворення поголів я свиней

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/35787



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com