Реферат на тему "Позакласна робота з математики у молодших класах"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Позакласна робота з математики у молодших класах

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 62.27 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Грицаченко Ю.О.
1 2 3 4 5 6 7 Следующая страница

добавить материал

 
                          Міністерство освіти і науки України
         Путивльський педагогічний коледж імені С.В.Руднєва
  
            Позакласна робота  з математики у молодших
                 класах
 
                                                                    Курсова робота з математики
                                                                    студентки 4 курсу, групи “Г”
                                                                    (спеціальність № 5.010102)
                                                                    Грицаченко Юлії Олександрівни
                                                                    Керівник роботи:
                                                                    Викладач математики
                                                                    Чернякова Г.І.
                                                        2004.
                                                
          Зміст
 

Вступ

 
1.     Загальні  питання  організації  і  методики  проведення  позакласної  роботи  з  математики  з  молодшими  учнями.
1.1                       Особливості  позакласної  роботи  по  математиці.
1.2                       Формування  і  розвиток  інтересу  до  математики.
1.3                        Роль  зацікавленості  в  позакласній  роботі  з  математики.
1.4                        Ігри  на  заняттях  з  математики.
1.5                       Про  логічні  вправи  для  молодших  учнів.
2.     Види  позакласної  роботи  з  математики.
2.1                       Цікава  математика  в  хвилину  відпочинку  і на  групових  заняттях  після  уроків.
2.2                       Математична  газета  і  математичний  куточок  в  газеті.
2.3                       Математичні  куточки  в  класах.
2.4                       Гурткова  робота  з  математики.
2.5                       Клубна  форма  позакласної  роботи  з  математики.
2.6                       Математика  на  екскурсіях.
2.7                       Математичні  вікторини,  олімпіади,  ранки.
3.     Матеріали  до  різних  видів  позакласної  роботи  з  математики.
3.1                       Цікаві  запитання  і  задачі-смекалки.
3.2                       Задачі-жарти.
3.3                       Логічні  вправи.
3.4                       Ігри.
3.5                       Загадки.
3.6                        Ребуси.
         Практична  частина.
Висновки.
Список  використаної  літератури.
       Вступ.
       Чи  можна  визвати  здивування  і  жагучу  цікавість  на обличчях  молодших  учнів  під  час  занять  математики?  Можна  спостерігати  спалах  непідробленої  радості  в  очах,   у  виразі  облич  дітей  ,  коли  у  них  зародиться  догадка,  заб”ється  жива  думка,  яка  рветься  на  поверхню  і  вони  з  нетерпінням  починають  тягнути  вверх  руки,  підплигувати  на  місці,  бажаючи  швидше  відповісти  на  “коварне”  запитання  вчителя.  Чи  можна  у  молодших  учнів  до  занять  з  математики  настільки  великий  інтерес,  що  вони,  зустрічаючи  вчителя,  неодноразово  звертаються  до  нього  з  одним  і  тим  же  питанням:  “Коли  ж  у  нас  буде  ще  таке  заняття?”  І  ждуть  його,  завбачуючи  це  заняття  як  своєрідне  свято.
          Такі  моменти  коли,  вчитель  може  визвати  окриленість  і  непідроблений  інтерес  учнів  до  предмету,  є  для  нього  щасливими.  Із  них  і  складається  радість  педагогічної  роботи.  Завдяки  такому  загальному  підйому  діти  починають  дивитися  на  вчителя  відкрито  і  закохано,  очікуючи,  чи  не  подарує  він  їм  ще  мить  зацікавленості  і  захоплення.
        Подив  і  гострий  інтерес  учнів,  радість  на  їх  обличчях  від  догадки,  яка  виникла  можна  спостерігати  на  уроках  окремих  вчителів  в  процесі  вивчення  математики.  Наряду  з  цим  широкі  можливості   створення  атмосфери  творчого  натхнення,  самостійної,  індивідуальної  і  колективної  практичної  діяльності  учнів  містять  різні  види  позакласної  роботи  по  математиці.
        Позакласна  робота  з  математики  складає  нерозривну  частину  навчально – виховного  процесу  навчання  математики,  складного  процесу  впливу  на  свідомість  і  поведінку  молодших  школярів,  поглиблення  і  розширення  їх  знань  і  навиків  таких  факторів,  як  зміст  самого  навчального  предмета – математики,  всієї  діяльності  вчителя  в  сполученні  з  різносторонньою  діяльності  учнів.
          Головне  завдання  позакласної  роботи  з  математики – виховувати  інтерес  до  математики,  стимулювати  учнів  до  вивчення  математики.
1.     Загальні  питання  організації  і  методики  проведення  позакласної  роботи  з  математики  з  молодшими  учнями.
Значення  позакласної  роботи  з  математики  з  молодшими  учнями  складається  з  наступного:
1. Різноманітні  види  цієї  роботи  в  їх  сукупності  сприяє  розвитку  пізнавальної  діяльності  учнів:  сприйняття,  подання,  увагу,  память,  мислення,  мову,  уявлення...    Жоден  наставник  не  повинен  забувати, - “говорив  К. Д. Ушинський, -  що  його  найголовніший  обовзок  складається  з  того,  щоб  привчити  вихованців  до  розумової  праці  і  що  цей  обовязок  найбільш  важливий,  ніж  передача  самого  предмету.”
2.     Вона  допомагає  формуванню  творчих  здібностей  учнів,  елементи  яких  проявляються  в  процесі  вибору  рішення  задач,  в  математичній  чи  логічній  смикавці,  при  проведенні  на  позакласних  заняттях  відповідних  ігор,  в  конструкції  різних  геометричних  фігур, в  організації  колективу  своїх  друзів,  щоб  з  найбільшою  ефективністю  виконати  будь – яку  роботу  чи  провести  пізнавальну 
      гру  і  т.  д.
1.1  Особливості  позакласної роботи  з  математики.
Порівнюючи  з  класно – урочною  формою  позакласної  роботи  з  математики  має  ряд  особливостей:
1. По  своєму  змісту  вона  строго  не  регламентована  державною  програмою.  Однак  на  позакласних  заняттях  математичний  матеріал  пропонує  в  відповідності  з  знаннями  учнів.  Це  означає,  що  при  підборі  завдань  по  математиці  для  позакласних  занять  безпосередній  звязок  з  поточним  програмним  матеріалом   бажаний,  але  не  обовязковий.  Потрібно  виходити  тільки  з  загального  рівня  знань  і  вмінь  учнів  по  математиці.  Це  означає  також,  що  самі  завдання  з  математики  по  формі  не  обовязково   повинні  бути  точно  такими  які,  зустрічаються,  на  уроках  ( рішення  прикладів,  задач  тощо);
2. Якщо  уроки  в  усіх  відношеннях   плануються  на  45  хвилин,  про  позакласні  заняття  в  залежності  від  змісту  і  форми  проведення  можуть  бути  розраховані  і  на  2-3  хвилини,  і  на  цілу  годину;
3.  Якщо  класно – урочна  форма  потребує  постійного  складу,  з  врахуванням  мікрорайону  проживання,  то  для позакласної  роботи  з  математики  діти   з  даної  школи  можуть  обєднуватися  в  групи,  навчаючись  або  в  одному  і  тому  ж  класі,  або  в  різних  класах,  при  цьому  групи  створюються  на  добровільному  початку.  Склад  учнів  навіть  при  наявності  однієї  і  тієї  ж  форми  позакласної  роботи,  може  мінятися  ( наприклад,  склад  редколегії  математичної  газети).
 4. Позакласна  газета  характеризується    багатообразністю  форм  і  видів:  групові  заняття,  кружки,  математичні  куточки,  екскурсії  і  т. д.
4.     Особливістю  позакласної  роботи  з  математики являється цікавістю запропонованому матеріалу або змісту, або по формі, більш вільний вислів своїх почуттів молодші учні під час роботи, більш широке використання ігрових форм проведення занять і елементів змагання на них.
          Про те позакласна робота в класно-урочною має загальні риси:
1.     В обох видах роботи в процесі навчання молодших учнів спостерігаються одні і ті ж дидактичні принципи: науковість, свідомість і активність учнів, наочність, індивідуальний підхід;
2.     Обидва види робіт як частини одного навчаючого-виховного процесу діють не тільки на формування знань, умінь, навиків і любов до математики, а й виховання моральних якостей.
1.2  Формування і розвиток інтересу до математики.
Що може примусити молодших учнів почати міркувати над тим чи іншим математичним завданням, запитанням, задачею, коли ці завдання необов’язкові для нього? В усякому разі не примушування. Примушування може лише пригнічувати, а не збуджувати розумову діяльність дитини. Не завжди можуть активізувати думки учня і словесні благання та переконання. Основним джерелом спонуки молодших учнів до розумової праці на позакласних заняттях може послужити інтерес. Тому вчитель повинен шукати і знаходити засоби і методи збудження інтересу дітей до математичних тем, логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань до математики в загалі послужить стимулом для їх участі в випуску математичної газети, створення математичного кутка активна участь в математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається і зворотній вплив участі в цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, випуску газет, в заняттях на яких пропонуються цікаві завдання, можуть викликати інтерес і до самої математики.
         Щоб викликати інтерес до позакласної роботи, перш за все до позакласних занять з математики, потрібно постаратися не тільки привертати увагу дітей до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування. Дітей здивувати можна тоді, коли вони бачать, що складена ситуація не збігається з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно перетворюється в приємне здивування. При необдуманій ситуації може бути і навпаки: Виникають неприємні здивування. Тому важко на початковій стадії організувати позакласні роботи з математики створити ситуації для приємного здивування. Потрібно враховувати, що здивування викликає в дітей більш зосереджену увагу. Здивування повинно сусідити з зацікавленістю  дітей, з прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове, дізнатися про те що до тих пір їм не відомо. Здивування в поєднанні з цікавістю допоможе викликати активну розумову діяльність учнів.
         Привернути на самому початку увагу дітей до позакласної роботи з математики ,наприклад, можна різними засобами: особливим, яскравим оформленням класного приміщення, в якому відображалися надзвичайні сполучення знайомого дітям світу казок з таємним світом математики, незвичайними вступними словами вчителя, створюючи тим ситуацію, в яку включені улюблені дітьми герої сучасних казок і розповідей. Математика і казки! Математика і улюблені герої! Невже це не привертає увагу дітей і не викликає в них радісного здивування? Здивування та інтерес викликають у дітей цікаві запитання, задачі, загадки, шаради, ребуси, нескладні логічні завдання.
         Інтерес як і інший вид емоційного стану, має явне зовнішнє вираження на обличчях дітей, в їх поведінках, в словесних відгуках. За цими зовнішніми признаками вчитель завжди може судити про те, чи викликаний у дітей до даного позакласного виду роботи чи ні. Але іноді приходиться шкодувати що, деякі вчителі на позакласних заняттях під час підвищення інтересу дітей, під час натхненної розумової їх роботи, супроводжені зовнішнім збудженням, бувають дуже строгими до поведінки у дітей, стараючись приглушити зовнішні проявлення дітьми своїх почуттів. В результаті в дітей не чітко зберігаються сліди того задоволення, тих почуттів, які виникли в них під час позакласних занять. При дотриманні означеної міри на позакласних заняттях можна допускати більш вільне, чим на уроках, переживання дітьми задоволень, з більш вільними зовнішніми проявленнями. Тоді у дітей буде довше зберігатися то заряд інтересу, який виник під час позакласної роботи і служить стимулом до участі в наступних видах тієї роботи. Значно краще, скоріше і прочніше   запам’ятовуються ті думки, які були емоціональними, викликали живі, яскраві почуття, ніж ті, які залишили людину байдужою.
         Привернути увагу дітей та викликати в них здивування – це лише початок виникаючого інтересу, і добитися цього порівняно легко; важче утримати інтерес до позакласної роботи з математики і зробити його достатньо стійким.
         Підтримуючи інтерес різними прийомами, потрібно його постійно виховувати, спочатку як інтерес до своєї безпосередньої діяльності під час позакласного заняття, потім щоб він переростав в інтерес до математики як до науки, в інтерес до процесу самої розумової діяльності, до нових знань в області математики. Цей процес складний, тривалий і його результати залежать головним чином від педагогічної майстерності вчителя. В цьому процесі немає готових рецептів. Однак є деякі загальні положення, які не нові, але яких потрібно притримуватись в процесі виховання інтересів до математики. Під час організації позакласної роботи з математики потрібно добиватися максимальної діяльності кожного учня організаторської, трудової, особливо розумової для виконання всяких завдань. Потрібно, щоб кожний уявляв себе або був дійсно активним учасником тієї ситуації яку організував вчитель.
         Матеріал, піднесений вчителем або запропонований окремими учнями, повинен бути зрозумілим кожному учню, інакше він не викличе інтерес, так як буде зайвим для них значенням. Для підтримання інтересів в новому повинні бути визначні елементи старого, відомого дітям. Тільки з умовою встановлення  зв’язку нового з старим можливе проявлення кмітливості та здогадки. По відношенню до більшості учасників позакласної роботи необхідно для виконання математичних завдань передбачати оптимальне відношення між новими і старими знаннями і вміннями. Перевантаження завдань застосовуючи тільки старі знання та вміння або тільки понижує інтерес до цих завдань. Оптимальне відношення між вказаними знаннями і вміннями створює умови для достатньо довгого зберігання інтересів дітей до математичних завдань.
         Для полегшення переходу від відомого до не відомого в процесі позакласних занять з математики корисно використовувати різні види наочності: повну предметну наочність, неповну предметну наочність, символічну і уявлення по пам’яті, - виходячи з того рівня розвитку в свідомості учнів, на якому відповідні математичні поняття. Особливо вміло і вчасно потрібно використовувати дитячу кмітливість. Вона в них яскрава, значно сильніша інтелектуальності. Тому не дивно, що чарівні казки і для молодших учнів ще непомітно уплітаються в дійсність і служить прекрасним препаратом не тільки розваги але й виховання і розвитку.
1 2 3 4 5 6 7 Следующая страница


Позакласна робота з математики у молодших класах

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/369



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com