Реферат на тему "Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колон"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Контрольная работа на тему Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колон

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Контрольная работа *
Размер: 28.32 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Спица Виталий
1 2 Следующая страница

добавить материал

Задание №8
І.Теоретичне питання:
Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колоніях-поселеннях.
Призначення та види виправно-трудових колоній поселень. Направлення засуджених в виправно-трудові колонії-поселення. Права та обов’язки засуджених в колоніях-поселеннях. Особливості режиму в виправно-трудових колоніях-поселеннях. Підстави переводу засаджених з колонії поселення в інщу колонію, міри до збереження майна засуджених.
2. Задача
На загальних зборах засуджених загону більшісттю голосів було вибрано новий склад ради колективу загону. Серед інших в склад ради колектива були вибрані Романов та Говоров, які являються порушниками режиму відбуття покарання. В зв’язку з цим начальник загону не затвердив склад ради колектива загону та назначів нові вибори.
Чи правоміврні дії  начальника загону? Якими  нормативними актами определяється порядок формування самодіяльних організацій в ВТК и ВТЮ

Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колоніях-поселеннях.
З метою диференційованого підходу до виконання покарання в теорії кримінального та кримінально-виконавчого права досить чітко розроблена й закріплена в нормах законодавства класифікація засу­джених до позбавлення волі. Вона створює не тільки необхідні умо­ви для диференціації виконання покарання, а й значною мірою впли­ває на формування системи установ виконання покарання, забезпе­чує ізоляцію один від одного різних за ступенем суспільної небезпе­ки і характеру поведінки засуджених. Крім того, вона створює умови для індивідуалізації виконання покарання.
Згідно зі ст. 67 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, метою класифікації є:
1) відокремлення ув'язнених від тих, хто в силу свого злочинно­го минулого чи негативних рис характеру загрожує негативним впливом на них;
2) поділ ув'язнених на категорії полегшує роботу з ними з метою повернення їх до життя в суспільстві.
Система класифікації засуджених до позбавлення волі тісно пов'язана з класифікацією злочинів у кримінальному праві. Остання певною мірою визначає класифікацію засуджених. У цьому полягає єдність і взаємозалежність указаних інститутів з точки зору оцінки характеру і ступеня суспільної небезпеки злочинів у разі призначен­ня і виконання покарання.
Таким чином, класифікація засуджених до позбавлення волі — суміжний інститут кримінального та кримінально-виконавчого пра­ва. При цьому у кримінально-виконавчому законодавстві дістають розвиток положення кримінального закону.
У кримінально-виконавчому праві засуджені до позбавлення волі розподіляються: за віком; статтю; тяжкістю вчиненого злочину;
строком покарання; формою вини; фактом відбування в минулому покарання у вигляді позбавлення волі; роботою в правоохоронних ортанах до засудження; громадянством.
Що ж таке класифікація? Із сказаного випливає, що класифіка­ція засуджених є розподіл їх на більш-менш однорідні групи згідно із специфічними ознаками (критеріями) залежно від характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, минулих судимос­тей, статі й віку з метою диференціації та індивідуалізації виконання покарання.
Розрізнюють чотири види критеріїв класифікації засуджених: фі­зіологічні, юридичні, педагогічні, психологічні.
До фізіологічних критеріїв класифікації засуджених відносять стать, вік, стан здоров'я. За статтю засуджені класифікуються на чоловіків і жінок. За віком — на дорослих і неповнолітніх. За ста­ном здоров'я — на працездатних, непрацездатних і хворих на тяжкі або хронічні захворювання.
До юридичних критеріїв відносять тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого і форму вини. За тяжкістю вчиненого злочину розрізняють три категорії засуджених: які вчинили особливо-небез­печні злочини проти держави, які вчинили тяжкі злочини, і вчинили злочини, що не є тяжкими.
За особою засудженого — особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі вперше, які відбували покарання раніше, особи, яким вища міра покарання в порядку амністії або помилуван­ня замінена позбавленням волі. За формою вини засуджені класифі­куються на тих, які вчинили злочин навмисно; які вчинили злочин з необережності.
До педагогічних критеріїв класифікації засуджених відносять ступінь виправлення або ступінь педагогічної занедбаності. За сту­пенем виправлення засуджених поділяють на тих, які стали на шлях виправлення, і на осіб, які довели своє виправлення. За ступенем педагогічної занедбаності, розрізняють осіб, які не стали на шлях виправлення, порушників режиму та злісних порушників режиму.
До психологічних критеріїв класифікації засуджених належать тип особи і психічне ставлення до злочину, тобто визнання чи не­визнання нею своєї вини у вчиненому злочині.
За типом засуджені особи класифікуються за загальними психо­логічними ознаками — на холериків, флегматиків, сангвініків, ме­ланхоліків.
До недавнього часу на підставі вказаних критеріїв і згідно із за­коном (ст. 19 ВТК), первинну (видову) класифікацію осіб, засуд­жених до позбавлення волі, здійснював суд при постанові вироку,
197 коли призначав міру покарання, вид виправно-трудової установи і режим у ній. У подальшому, під час відбування покарання, адміні­страція установи, доповнюючи суд, класифікувала засуджених за педагогічними, психологічними та іншими критеріями, тобто здійс­нювала у межах видової групову класифікацію.
Законом України "Про внесення змін до Виправно-трудового ко­дексу України" від 11 липня 2001 року названу норму було змінено. Відтепер вид виправно-трудової установи з відповідним режимом, в якій засуджені відбувають покарання, визначається Державним де­партаментом України з питань виконання покарань.
У відповідності з вищеназваними критеріями Департамент визна­чає вид режиму виправно-трудової установи, виходячи з того, що:
у тюрмах відбувають покарання:
1) чоловіки та жінки, які засуджені до покарання у виді довіч­ного позбавлення волі;
2) чоловіки, які вчинили в повнолітньому віці такі злочини: про­ти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтя­жуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формуван­ня з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідате­ля чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійснен­ням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допо­моги; геноцид; посягання на життя представника іноземної дер­жави; захоплення представника влади або працівника правоохорон­ного органу як заручника;
3) особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі за пере­раховані вище злочини і знову вчинили будь-який із цих злочинів або такі злочини: умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкод­ження, вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах;
4) особи, переведеш із виправно-трудових установ за підставами, передбаченими ст. 47 Виправно-трудового кодексу України;
5) особи, які на підставі рішень суду відбувають позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення, продовжують відбувати поз­бавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення в порядку та на підставі цих рішень до закінчення визначених у них строків або до винесення нового судового рішення;
—    у    виправно-трудових    колоніях,    особливого    режиму відбувають покарання чоловіки:
1) яким покарання у виді смертної кари замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії;
2) які раніше були засуджені до позбавлення волі за злочини проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення зло­чинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського фор­мування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідате­ля чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійснен­ням правосудця; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допо­моги; геноцид; посягання на життя представника іноземної дер­жави; захоплення представника влади або працівника правоохорон­ного органу як заручника, і знову вчинили будь-який із цих злочинів або такі злочини: умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкод­ження, вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах, якщо відбули строк позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнен­ня, визначений Департаментом, або переведені для дальшого відбу­вання покарання з тюрми у виправно-трудову установу в порядку та на підставах, передбачених ст. 46 ВТК України;
3) засуджені за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочи­ну в період відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк;
4) які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористич­ний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захис­ника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника; умисне
199 вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах; грабіж при обтяжуючих обставинах; шахрайство при обтяжуючих обставинах; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; хуліганство при обтяжуючих обставинах; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; незаконне заволодіння транспортним за­собом; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи і знову вчинили будь-який з перерахованих злочинів, за який вони засуджуються до позбавлення волі на певний строк;
у виправно-трудових колоніях суворого режиму відбу­вають покарання чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
у виправно-трудових колоніях посиленого режиму відбу­вають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за тяжкі та особливо тяжкі злочини;
у виправно-трудових колоніях загального режиму відбу­вають покарання: чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за злочини середньої тяжкості; жінки, засуджені до відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які вчинили особливо тяжкі, тяжкі або середньої тяжкості злочини.
—     у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили злочини з необережності, відбувають покарання особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що вчинені з не­обережності.
у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили умисні злочини, відбувають покарання вперше засуджені до позбавлення волі особи, що вчинили злочини невеликої тяжкості, а також особи, переведені в ці колонії в порядку, передбаченому ст. 46 Виправно-трудового кодексу України, з колоній загального, посиленого і суворого режиму.
у виховно-трудових колоніях відбувають покарання засуд­жені до позбавлення волі неповнолітні. На підставі ст. 18 ВТК у виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покаран­ня неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі (окремо за тяжкі та за нетяжкі злочини) і всі неповнолітні жі­ночої статі. На посиленому режимі відбувають покарання неповно­літні чоловічої статі, які раніше відбували покарання.
Таким чином, значення класифікації засуджених полягає в тому, що вона обумовлює окреме тримання різних груп засуджених; цим досягається диференціація розміщення засуджених за ступенем не­безпечності і соціально-педагогічної занедбаності; є можливість за­стосування індивідуалізованих заходів карально-виховного впливу; позбавляється негативний вплив злісних порушників режиму і реци­дивістів; класифікація засуджених пов'язується з системою виправ­но-трудових установ.
Виходячи з розглянутої класифікації важливе значення має роз­поділ осіб, позбавлених волі, по видах установ виконання покарання (УВП).
Треба зазначити, що відповідно до норм Кримінального кодексу України та з метою своєчасного направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-тру­дових установ, удосконалення порядку їх розподілу, упорядкування їх направлення до установ відповідного виду режиму, згідно з поло­женнями Виправно-трудового кодексу України, Державним департа­ментом України була прийнята Інструкція "Про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ", затверджена на­казом № 157 від ЗО серпня 2001 року.
Положення Інструкції встановлюють і регламентують питання, що стосуються розподілу та направлення осіб, засуджених до поз­бавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ.
Розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах (тюрмах) (далі — СІЗО) комі­сіями з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбав­лення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі — комісії), що утворюються в управліннях (відділах) Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі — Департамент) в Автономній Республіці Крим, областях,  м. Києві та Київській області та підзвітні й підконтрольні голові Де­партаменту.
У сво'їй діяльності комісії керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Державного департаменту України з питань виконань покарань (далі — Департамент), а також положен­нями Інструкції.
Для визначення виду виправно-трудових установ з відповідним режимом, в яких засуджені відбувають покарання, та з метою їх подальшого розподілу комісії у своїй діяльності керуються вироком суду.
Рішення комісії про розподіл та направлення засуджених прий­маються з урахуванням висновків її членів і оформлюються прото­колом, який затверджується головою Комісії.
Комісія з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, відповідно до покладених на неї завдань:
— здійснює у межах своєї компетенції визначення виду режиму та розподіл засуджених до позбавлення волі осіб для подальшого їх направлення до виправно-трудових установ у межах свого регіону або відповідно до вимог Інструкції запитує у Департаменті наряди на направлення засуджених осіб до виправно-трудових установ;
— узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розробляє пропозиції про вдосконален­ня законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Департаменту;
— забезпечує апробацію та впровадження інформаційних техно­логій у практику своєї діяльності та здійснює їх інтеграцію в інфор­маційну систему Департаменту;
1 2 Следующая страница


Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колон

Скачать контрольную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/392



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com