Реферат на тему "Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Диплом на тему Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Диплом *
Размер: 77.64 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Наталія Вознюк
1 2 3 4 5 6 Следующая страница

добавить материал

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра педагогіки та
методики початкового навчання
Дипломна робота
на тему:
"Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку"
Тернопіль - 2009

ЗМІСТ

  \u

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1Теоретичні основи правового виховання молодших школярів
1.2 Молодший школяр як об'єкт і суб’єкт правового виховання
1.3 Стан правовиховної роботи з молодшими школярами в сучасній школі
Розділ 2. Шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів
2.1 Забезпечення єдності впливу родини і школи у правовому вихованні молодших школярів
2.2 Результати пошуково-експериментальної роботи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел
ДодаткИ

 


ВСТУП

У сучасних умовах інтенсивної розбудови української правової держави особливого значення набуває проблема правового виховання населення взагалі, і молодого покоління зокрема. Тому перед загальноосвітньою школою постала необхідність вирішення завдань, які забезпечили б послідовне входження у правове поле держави всіх своїх вихованців відповідно до основних положень Конституції України, Закону України "Про освіту", Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом Президента України 18 жовтня 2001 року, Національної доктрини розвитку освіти та Національної програми виховання дітей та учнівської молоді, Міністерства освіти і науки України.
Національна доктрина розвитку освіти серед пріоритетних напрямів реформування виховання передбачає формування в учнів "глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю". Серед компонентів головної мети національного виховання цей державний документ вимагає й формування правової культури у молодого покоління.
Потреба у посиленні правового виховання учнівської молоді зумовлена певними факторами.
По-перше, розбудова правової держави вимагає загального піднесення рівня правової обізнаності всього населення, зокрема учнівської молоді. Оскільки сьогодні інтенсивно твориться правова база, приймаються нові закони, у виховній роботі з школярами важливо своєчасно інформувати їх про ухвалення того чи іншого правового акту, тому що він починає діяти з часу його прийняття. Особа, яка порушила правову норму цього акту, не може виправдовувати свій вчинок тим, що вона не знала про його існування. Саме знання вимог законів є передумовою їх дотримання. Окрім цього, своєчасне інформування привчає особистість постійно цікавитись правовим життям країни.
По-друге, віднедавна сфера правового регулювання поширилась на неповнолітніх з одинадцятирічного віку (створено службу у справах неповнолітніх, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, спеціальні суди для неповнолітніх), що вимагає відповідних правових знань дітей вже до досягнення цього віку.
По-третє, на фоні девальвації моральних та загальнолюдських цінностей, зниження життєвого рівня населення стрімко відроджуються кримінальні традиції та звичаї, які активно проникають у молодіжне середовище, омолоджується дитяча злочинність. Однією з причин поширення цього явища серед неповнолітніх є їх низька правова обізнаність.
По-четверте, в країні поширений правовий нігілізм, який потрібно долати шляхом інтенсивної правовиховної роботи серед усіх верств населення, у тому числі серед учнівської молоді.
Проблема правового виховання школярів почала інтенсивно розроблятись з восьмидесятих років минулого століття, коли у школах було введено вивчення спеціального навчального предмета "Основи Радянської держави і права". У площині нашого дипломного дослідження викликають певний інтерес наукові пошуки вчених-педагогів І. Козубовської, А. Нікітіна, В. Обухова, В. Оржеховської, Л. Твердохліб, М. Фіцули та вчених-правників Т. Барило, В. Бермана, Г. Миньковського, В. Оксамитного, М. Подберезького, Н. Ткачової, Я. Шевченко. У цих працях розкрито зміст та методику правового виховання учнів середніх та старших класів загальноосвітньої школи. Однак проблема правового виховання молодших школярів до певної міри висвітлюється тільки в працях І. Козубовської, В. Оржеховської, М. Фіцули, але в них не розкрито проблему правового виховання молодших школярів як систему діяльності початкової школи. Окрім того, вони не завжди за своїм змістом і методикою відповідають реаліям сьогоднішнього дня.
Недостатня розробка проблеми правового виховання молодших школярів у науково-теоретичному плані, відсутність системи правового виховання учнів цього віку в загальноосвітній школі зумовили вибір теми дипломної роботи, а саме: „Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку”.
Об'єкт дослідження – правове виховання молодших школярів.
Предмет дослідження – зміст, форми і методи правовиховної
роботи з учнями молодших класів загальноосвітньої школи.
Мета – розробити зміст і шляхи правового виховання молодих школярів та експериментально перевірити їх ефективність.
Відповідно до предмету і мети дипломного дослідження було поставлено такі завдання:
–        на основі аналізу педагогічної та юридичної літератури розкрити суть правового виховання учнівської молоді;
–        вивчити стан проблеми правового виховання молодших школярів у сучасній школі;
–        вивчити і обґрунтувати функціональну роль взаємодії людини і школи у правовому виховані молодших школярів;
–        розробити і експериментально перевірити зміст і шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів;
–        визначити умови підвищення ефективності правового виховання молодших школярів у позакласній роботі.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є Державна національна програма „Освіта”, концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національна програма правової освіти населення, положення Конституції України, а також положення філософської, правової, психологічної і педагогічної науки про особистість, про роль діяльності в її розвитку, про вплив оточення на її формування, про взаємозв'язок теорії і практики, свідомості особистості та її поведінки.
Для реалізації поставлених завдань використовувався такий комплекс методів науково-педагогічного дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, класифікація); практичні методи (спостереження, вивчення результатів та продуктів діяльності, анкетування, бесіда, інтерв’ю, метод експертних оцінок тощо). Основним методом нашого дослідження був педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).
Основною базою дослідження стала Перемишлянська загальноосвітня школа №2 I-III ступенів. У дослідно-експериментальній роботі взяли участь 56 школярів, 20 учителів, батьки молодших школярів Перемишлянщини.
Практичне значення: дослідження полягає у розробці змісту і шляхів, вдосконалення правового виховання молодших школярів. Матеріали дослідження можуть бути використані студентами і вчителями початкових класів для ефективного розширення правових знань і загально-культурного кругозору молодших школярів. Удосконалення форм позаурочної роботи, які сприятимуть формуванню усвідомлення учнями особистої відповідальності за свої вчинки і поведінку.
Структура роботи: дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1  Теоретичні основи правового виховання молодших школярів

„Однією з основних складових системи виховання підростаючого покоління нашої держави є його правове виховання, – справедливо стверджує Й. Васькович. – Народна правосвідомість завжди утверджувала право на свободу, землю, власність, працю, вільне господарювання, житло тощо. Однак в останні десятиліття рівень правової культури громадян України значно знизився. Загрозливих масштабів набули скептицизм, цинізм, лицемірство, недодержання законів” [3].
Окрім того, потреба у формуванні правової культури підростаючого покоління викликається тим, що майбутні фахівці різних рівнів уже сьо­годні мають добре знати свої права і обов'язки, додержуватись правових і моральних норм, не припускатись правопорушень. Такого стану можна досягти за умови цілеспрямованого, систематичного та добре організованого правового виховання, формування нової правосвідомості молоді, розвитку її правового світогляду, системи правових знань, навичок правомірної поведінки, потреби керуватися правовими нормами у повсякденному житті.
Правове виховання молодших школярів є необхідним компонентом ранньої профілактики відхилень у їх поведінці, тобто проведення виховної роботи на стадії формування основних рис характеру, відношень із середовищем. Спостереження класних керівників переконують, що у 98 відсотків важких учнів і правопорушників четвертих-восьмих класів середньої школи несумлінне ставлення до навчання і відхилення у поведінці були помітно виражені вже у початковій школі, вчителі якої не змогли виправити їх поведінку.
За даними спеціальних досліджень збільшується число учнів початкової школи справи яких розглядають служби у справах неповнолітніх. Окрім того, на думку педагогів, сьогодні до першого класу приходить значна кількість дітей, які мали відхилення у поведінці в дитячому садку, не бажають учитися, тобто недостатньо підготовлені до школи. За даними вибіркових досліджень вони складають 6-8 відсотків. На час закінчення початкової школи кількість важких учнів складає 10-12 відсотків [42].
Рання профілактика викликана тим, що спостерігається такий тривожний симптом, як омолодження дитячої злочинності. Сьогодні на обліку в правоохоронних органах питома вага молодших школярів складає 6-8 відсотків [27].
Зроблений В.Оржеховською аналіз 4500 негативних проявів поведінки, з яких 3400 межували з правопорушеннями (ситуація ризику), показав, що 10,1% вчинків скоєно учнями 7-10 років (початкових класів і молодшими підлітками), 13% – учнями 11-12 років, 22% – 13-14 років, 44,9% – 15-16 років [27].
Загальновідома першопричина порушень поведінки учнів – втрата інтересу до навчання. Нерідко в його основі лежить затримка чи порушення розумового, психічного розвитку, педагогічна занедбаність тощо. Як наслідок, уже в третьому класі третина учнів відвідує школу без інтересу, кожен десятий не любить школу, кожен п'ятнадцятий її ненавидить [19].
Уперше поняття "правове виховання" в науковій літературі появилося у 1969 році і означало цілеспрямований, систематичний вплив на особистість для формування правової свідомості, розвитку правових почуттів, вироблення навичок і звичок правомірної поведінки.
Характеризуючи поняття "правове виховання", слід виділити чотири його аспекти. По-перше, правове виховання ґрунтується на точному знанні правових фактів і явищ. Знання закону – перша і основна умова правового виховання. Проте просте засвоєння тих чи інших норм права нерідко буває нейтральним процесом, якщо правові факти і явища не відібрані з певних позицій, якщо їх вивчення належним чином не організоване, якщо вони не виховують особистість у потрібному для суспільства напрямі. По-друге, для нормального функціонування закону і суспільства, його поваги і неухильного, добровільного виконання всіма громадянами необхідне виховання не тільки поваги до права, до закону, але й до органів міліції, суду, прокуратури, а також до осіб, які стоять на охороні законів. По-третє, виховуючи нетерпиме ставлення до антисуспільних проявів, не слід зводити таке виховання до формування такого ставлення до людини, яка вчинила проступок. По-четверте, правове виховання не мо­жна зводити лише до формування правової свідомості особистості. Правосвідомість, як частина світогляду людини, відображає тільки ті явища, які регулюються нормами права, включаючи почуття громадянськості і високої відповідальності особистості за свої вчинки і поведінку [12].
Правове виховання школяра має два тісно пов'язаних між собою аспекти. З одного боку, воно орієнтує на вирішення конкретних завдань, що стоять перед учнями сьогодні, а з другого, – повинно дати школяреві перспективу на майбутнє. Суть правового виховання школяра саме у перспективності: необхідно навчити кожну молоду людину не тільки виконувати вимоги закону, а проявляти активність у здійсненні законності і встановленого правопорядку [20].
Принциповим у правовому вихованні неповнолітніх є питання, з якого віку можна доводити до свідомості дітей суть основних правових норм. Важливим аргументом на користь введення правового виховання у школі, починаючи з молодших класів, є ставлення до цього питання видатного українського педагога А.Макаренка. Він підкреслював, що саме школа повинна з першого же дня ставити до учня тверді, незаперечні вимоги суспільства, озброювати дитину нормами поведінки, щоб вона знала, що можна і чого не можна, що похвально і що не схвалюється.
"Добре відомо, – пише з цього приводу М. Фіцула, – що молодші школярі суворіше, ніж дорослі, дотримуються правил гри і дитячого кодексу поведінки (не бреши, не доноси, не будь жадібним, не будь боягузом). На ці риси почуття справедливості у дітей і слід спиратися у правовому вихованні молодших школярів. Принципи правосуддя цілком доступні дітям 8-10 років, треба тільки використовувати відповідні сюжетні приклади" [41].
Дослідники проблем правового виховання учнівської молоді М. Володько і О. Карпов вважають, що "морально-правове виховання лише тоді може дати позитивний ефект, коли воно має комплексний характер і починається в сім'ї, дитячих садках, у школі буквально з першого класу" [6]. В.Воронов також стверджує, що з метою запобігання правопорушень з боку неповнолітніх, правову освіту й виховання потрібно розпочинати не з восьмого класу, а з 9-10 років [7].
На думку М.Орзих, систему правового виховання потрібно будувати стосовно до таких вікових груп: до 7 років – "нероздільна" програма морально-правового виховання; з 7 до 11 років – формування правових почуттів, правильного уявлення про основні права і обов'язки школярів перед державою, школою, класом, сім'єю; з 12 до 16 років – формування правової свідомості на основі сприймання підлітком елементів правового становища громадянина України, засвоєння основних уявлень і соціальної, і особистісної цінності права, правопорядку, законності; з 15 до 17 років – розширення правових знань, формування уявлень про роль держави і права у суспільному розвитку. Правовиховна робота після 17 років має будуватися передусім з урахуванням освітнього та професійного становища молодої людини [28].
У методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України з питань правового виховання школярів пропонується правове виховання учнів "здійснювати поетапно, починаючи з молодшого шкільного віку, і продовжувати протягом усіх шкільних років молодої людини" [23]. Якихось заперечень чи сумнівів серед учених, які займаються проблемами правового виховання учнівської молоді, щодо можливості розпочати його з молодшого шкільного віку, немає.
Ми цілком погоджуємося з думками цих авторів, бо фактично у людини з дитячих років закладаються елементи правових знань. Адже дитині вже у сім'ї, дитячому садочку і тим більше, починаючи з першого року навчання, доводиться стикатися з певними правилами поведінки, вибирати певне ставлення до них: бути чемною, чесною, справедливою, поважати старших, цінити працю інших, не ображати слабших і т.п. Для дітей ці явища виступають і як моральні, і як правові, тому що вони ще не можуть розділити морально допустиме і законне. Ці поняття виступають як єдине ціле. З розвитком таких якостей, як чесність, справедливість, дисциплінованість та інших, у і дітей формується і певне морально-правове ставлення до встановленого порядку вдома, у школі, на вулиці.
Наукові дослідження і нагромаджений практичний досвід дозволяють сформулювати ті завдання, які повинні вирішуватись у процесі правового виховання учнів загальноосвітніх шкіл. До них слід віднести формування поваги до законів і правил співжиття, зокрема до правил поведінки учнів у школі та за її межами.
Формування правових знань, умінь і навичок правомірної поведінки у молодших школярів ґрунтується на тому, що до школи дитина приходить з певним моральним багажем, тобто з елементарно сформованим ставленням до людей, з деяким знанням норм поведінки. Зміна умов життя, новий вид діяльності – учіння – покладає на школяра нові обов'язки, змінює його життєву позицію, характер взаємовідносин з людьми. Для нього зрозумілим стає поняття суспільного обов'язку.
1 2 3 4 5 6 Следующая страница


Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

Скачать дипломную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/41357



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com