Реферат на тему "Соціально економічні проблеми зайнятості в Україні"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Соціально економічні проблеми зайнятості в Україні

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 112.69 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): FreeDj
1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

Міністерство освіти та науки України
Київський національний економічний університет
 
Реферат
 
з предмету економіка праці
на тему:
Соціально-економічні проблеми зайнятості в Україні
КИЇВ 2004
 
 

ПЛАН

 
1. Вступ
2. Загальні тенденції та проблемина ринку праці в       Україні

Зареєстрований ринок праці

Сільське безробіття

Жіноче безробіття

Розподіл безробітних за освітою

Віковий розподіл безробітних

Розподіл безробітних за причинами безробіття

Тривалість безробіття

Регіональні особливості безробіття

Структура вакансій

 
3. Політика сприяння зайнятості в Україні

Питання фінансування заходів політики зайнятості

Пасивні заходи політики зайнятості

Активні заходи політики зайнятості

Брокерські послуги

Сприяння мобільності робочої сили

Створення нових робочих місць

Проблеми безробіття та соціальний захист окремих категорій громадян

Категорії інвалідів

Категорії громадян, які потребують соціального захисту

Категорії громадян передпенсійного віку

 
4. ВИКОРИСТАНА   ЛІТЕРАТУРА

1. Вступ
 
Зайнятість населення – система соціально-економічних відносин, пов'язаних з забезпеченням працездатного населення робочими місцями та участю його в суспільно-корисній діяльності. Відображає весь комплекс взаємозумовлених економічних, соціальних і демографічних процесів розвитку суспільства і є важливою характеристикою його зрілості і прогресивності.
Процес переходу до ринкової економіки країн Центральної та Східної Європи та країн колишнього Радянського Союзу призвів до драматичних змін у всіх сферах суспільного життя. Ринок праці не є виключенням. Із зміною моделі з виробництва, яке керувалось державними замовленнями, на виробництво, рушійною силою якого є бажання та смаки споживача, драматично змінилися структура й обсяг випуску продукції та, як наслідок, попит на робочу силу. Основним наслідком процесу реструктуризації економіки на ринку праці було безупинне зростання відкритого безробіття: практично з нульового рівня воно сягнуло розмірів, які зафіксовано в розвинених країнах. Це було неминучим явищем в умовах перерозподілу робочих місць та працівників між державним сектором, в якому кількість робочих місць невпинно скорочувалась, та новим приватним сектором, в якому кількість створюваних робочих місць була недостатньою для того, щоб працевлаштувати усіх незайнятих. Реагуючи на постійне зростання безробіття в умовах різкого зниження рівня життя населення, більшість урядів країн з перехідною економікою активно впроваджували реформи на ринку праці.
З самого початку перехідного періоду ці країни встановили такі норми, як мінімальна заробітна платня та робочий час, запровадили заходи соціального захисту найменш захищених верств населення на ринку праці, встановили правила для трудових контрактів, та запровадили систему допомоги по безробіттю. Одночасно із використанням пасивних заходів, спрямованих на матеріальну підтримку безробітних, уряди ввели у дію різноманітні активні заходи політики зайнятості (наприклад, заходи з професійної підготовки та перепідготовки, тимчасові громадські роботи, заходи для стимулювання самозайнятості, дотації для створення робочих місць в приватному секторі), посилаючись на багаторічний досвід використання цих заходів у розвинених країнах. Практикою доведено, якщо заходи активної політики ретельно сплановані, добре організовані, а за їх впровадженням здійснено ефективний нагляд, вони можуть допомогти безробітним у пошуку підходящої роботи, підвищити продуктивність праці, призводячи до покращення функціонування ринку праці.
Проте питання про те, чи варто використовувати заходи, створені і розповсюджені у країнах із розвиненою економікою, у країнах з перехідною економікою, в яких відбуваються кардинальні структурні зміни (в тому числі в Україні), залишається відкритим.
Про що на даному етапі можна сказати однозначно, так це про те, що поки що у країнах з перехідною економікою заходи активної політики зайнятості можуть мати лише незначний, неістотний вплив на зростання зайнятості та скорочення безробіття. Оскільки в умовах обмежених бюджетних ресурсів та існуванні багатьох інших завдань, які претендують на ці ресурси, уряди країн Східної Європи та СНД все ж витрачають кошти на заходи активної політики, питання про ефективність цих заходів стає дедалі актуальнішим. Якщо заходи активної політики не є ефективними, тобто не призводять до покращення функціонування ринку праці та скорочення безробіття, то витрати на них можна вважати марними, що має слугувати сигналом для відповідних урядових структур.
В даній роботі розглянуто основні тенденції та закономірності, що спостерігались на ринку праці в Україні за останні роки, розглянуто заходи політики зайнятості, що застосовуються в нашій країні. Робота завершується висновками та рекомендаціями.
 

2. Загальні тенденції та проблеми на ринку праці в Україні
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Графік 1. Рівень безробіття (%)


 
 
Подпись: Графік 1. Рівень безробіття (%)
 
 На графіку 1 зображено рівень безробіття в період трансформації в перехідних економіках. Для кожного з періодів розглянуто рівень безробіття, зареєстрований Державною службою зайнятості (ДСЗ) та рівень безробіття за даними вибіркових обстежень робочої сили (ВОРС). Високе безробіття при трансформації економіки може бути відкладене в часі, але уникнути його не можливо. Наслідками такого відкладення можуть стати затримки з реструктуризацією економіки.

Графік 2. Щедрість виплати по безробіттю.


 
 
Подпись: Графік 2. Щедрість виплати по безробіттю.
 
Два основні елементи витрат на захист безробітних це коефіцієнт заміщення (відношення середньої допомоги по безробіттю до середньої зарплатні) та індекс покриття (відношення тих безробітних, що отримують допомогу до усіх безробітних), виражений як частка безробітних, що одержують допомогу до усіх зареєстрованих безробітних. Перший елемент відображає відносну вартість допомоги, а другий – її наявність. Добуток цих двох показників, виражений в процентах є індексом щедрості.
 
Серед усіх країн, що розглядаються, в Україні спостерігається найбільша різниця між офіційними даними та даними обстеження. Це може бути пов’язане з політикою уряду, що перешкоджає реструктуризації економіки та вивільненню робочої сили. Наприклад, великий розмір вихідної допомоги (три місячні заробітних плат працівника), яку роботодавець повинен сплатити при вивільнені, умова збереження профілю підприємства протягом деякого часу після приватизації, та інше. В таких умовах, не маючи реальної можливості для звільнень, працедавці вдавались до інших заходів: не виплата заробітної платні, праця в режимі неповного робочого дня (тижня), неоплачувані відпустки, що, фактично, є прихованим безробіттям. Таке приховане безробіття не реєструється в ДСЗ, але враховується при опитуваннях робочої сили. 
Загалом, в більшості із країн, представлених на графіку 1, дані обстежень значно вищі, ніж офіційні, що відображає небажання людей реєструватися в ДСЗ та рівень прихованого безробіття, пов’язаного з вимушеною неповною зайнятістю (що справедливо для України). Як видно із графіка 2, в Україні, система виплат по безробіттю є відносно щедрою. Однак через проблеми із вивільненням робочої сили, про що зазначалося вище, рівень офіційного безробіття не перевищив рівень, що визначений з опитувань, як це було в інших країнах з високим індексом щедрості.

Зареєстрований ринок праці

 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Графік 3.Тенденції на ринку праці

 
 
Подпись: Графік 3.Тенденції на ринку праці
  

 
На Графіку 3 показана динаміка чисельності осіб, зареєстрованих у службі зайнятості України протягом кварталу, кількості наявних вакансій наприкінці кварталу та чисельності осіб, працевлаштованих службою зайнятості протягом кварталу у 1996-2001рр. Неважко побачити, що незначна кількість вакансій в центрах зайнятості не може задовольнити потреби навіть тих осіб, які тільки що зареєструвались, не говорячи вже про всіх безробітних наприкінці періоду.
Кількість працевлаштованих безробітних складає від 11% до 55% від кількості осіб, зареєстрованих протягом кварталу, від 4.5% до 9% від загальної чисельності безробітних та приблизно 30% від загального відтоку з безробіття. Через незначну кількість працевлаштувань (фактично перетоку громадян із безробіття до постійної роботи) поряд з розповсюдженим довгостроковим безробіттям багато людей втрачають будь-яку надію знайти підходящу постійну роботу з прийнятним рівнем винагороди (зарплати) та знімаються з обліку центрів зайнятості, часто взагалі виходячи з офіційного ринку праці.
 Що ж стосується сезонної динаміки основних змінних на ринку праці, можна зазначити, що найменше напруження на зареєстрованому ринку праці спостерігається у другому кварталі, а найбільше – у четвертому. Цей факт може пояснюватись важливістю сезонних робіт у сільському господарстві, сфері туризму та відпочинку, та значним притоком у лави безробітних випускників шкіл та інших навчальних закладів. 

Сільське безробіття

 

Графік 4. Рівень зареєстрованого безробіття за типом поселення


 
 
Подпись: Графік 4. Рівень зареєстрованого безробіття за типом поселення
 


Рівень безробіття в сільській місцевості традиційно був нижчим ніж в місті до 2000р. (див. графік 4).
Однак в 2000р. рівень безробіття в сільській місцевості перевищив середнє значення по Україні. Це було зумовлено, в першу чергу, реформуванням аграрного сектора: в цілому по країні в цьому році вивільнення зросло на 6%, а в сільському господарстві – більше ніж в 3 рази. Незважаючи на це, лише 12-17% незайнятих громадян проживає на селі.

 

 

Жіноче безробіття

Щодо співвідношення між кількістю безробітних жінок та чоловіків, то дані обстеження та дані ДСЗ різняться (графік 5).
За інформацією ДСЗ частка жінок сягає більше 60% (найбільший показник серед усіх розглянутих країн), хоча і зменшилася порівняно з 1995р. Дані обстеження показують, що безробітних жінок в Україні трохи менше, ніж чоловіків. За даними обстеження рівень безробіття серед жінок  в Україні трохи нижчий, ніж для чоловіків. Ситуація є прямо протилежною, якщо брати до уваги зареєстроване безробіття. Ця різниця може бути пояснена тим фактом, що в Україні, на відміну від інших перехідних економік, існують заходи активної політики зайнятості, націлені на працевлаштування жінок, які мають дітей до 6 років чи дітей інвалідів. Це заохочує безробітних жінок в Україні звертатися до ДСЗ частіше, ніж безробітні чоловіки.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Графік 5. Рівень безробіття за статтю, %.


 
Подпись: Графік 5. Рівень безробіття за статтю, %.
 

Розподіл безробітних за освітою

 В Україні, як і в інших перехідних економіках, (за виключенням Чеської Республіки) при зростанні рівня освіти частка безробітних чоловіків зменшується (див. таблицю 2). Структура безробітних за освітою в Україні дещо відрізняється від інших перехідних економік: в Україні дуже великий відсоток безробітних з вищою освітою (32%). Однак, в Україні спостерігається традиційно високий рівень освіти серед дорослого населення (графік 6Б), що спонукає схожий освітній розподіл і безробітних (хоча розподіл за освітою серед безробітних в Україні дещо зміщений в бік низького рівня освіти (див. графік 6Б та графік 6А).
 Висока частка безробітних з вищою освітою в Україні суттєво впливає на можливість знайти “підходящу” роботу для безробітних, а, отже, і на оцінку ефективності роботи ДСЗ. Разом з тим, оскільки в країні існує велика кількість безробітних з вищою освітою, то виникає питання про раціональність державної політика щодо фінансування навчання такої великої кількості студентів та правильності розподілу кількості місць для різних спеціальностей у системі вищої освіти.
На дизагрегованому рівні (графік 6Б) видно, що велика частка (31%) безробітних має професійно-технічну освіту. Це пов’язано з системою освіти колишнього Радянського Союзу, коли професійно-технічні училища були тісно пов’язані з конкретним підприємством або галуззю. Відтак, училища надавали дуже вузьку спеціалізацію, яка виявилась непридатною  (або малопридатною) в нових умовах.

Таблиця 2. Розподіл безробітних за освітою, 1999р.

 
Чеська Республіка
Естонія
Угорщина
Польща
Словенія
Україна
Кількість безробітних, тис.чол

Початкова освіта

114
18
100
779
20
253
Середня освіта
339
44
175
1523
46
1574
Вища освіта
17
19
9
48
5
871
Частка чоловіків
Початкова освіта
0.48
0.66
0.59
0.50
0.50
0.60
Середня освіта
0.47
0.61
0.61
0.42
0.54
0.57
Вища освіта
0.48
0.43
0.53
0.36
0.40
0.44
Частка жінок
Початкова освіта
0.52
0.31
0.41
0.50
0.50
0.40
Середня освіта
0.53
0.39
0.39
0.58
0.46
0.43
Вища освіта
0.52
0.57
0.47
0.64
0.60
0.57
 
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Графік 6. Структура безробітних громадян за освітою

А) Перехідні економіки, 1999р.                                                    Б)Україна, 2000 р.

 

 
Подпись: Графік 6. Структура безробітних громадян за освітою
А) Перехідні економіки, 1999р.				Б)Україна, 2000 р.
   

 

Віковий розподіл безробітних

Попри загальний низький рівень зареєстрованого безробіття (графік 1), безробіття серед молоді (як зареєстроване ДСЗ (графік 7А), так і з опитувань (графік 7Б)) в Україні дуже велике. При цьому частка безробітних чоловіків у віці 20-30 років перевищує частку жінок (графік 7А).

Графік 7. Розподіл безробітних громадян за віком.

 

А) Україна, 2000р.                                                                                                              Б) Перехідні економіки – безробіття

    (Дані ДСЗ)                                                                                                                      серед молоді (дані обстеження)


 
 
Подпись: Графік 7. Розподіл безробітних громадян за віком.

А) Україна, 2000р. 							Б) Перехідні економіки – безробіття 
    (Дані ДСЗ)								серед молоді (дані обстеження)
  


 

Розподіл безробітних за причинами безробіття

Структура незайнятих громадян за причинами незайнятості була схожою впродовж 1998 – 2000 рр. (див. графік 8). Найпоширенішою причиною безробіття було звільнення за власним бажанням: в 2000 р. звільнені за власним бажанням становили 31% усіх безробітних, вивільнені працівники – 15%, випускники закладів освіти – 6%. 25 % усіх незайнятих становили безробітні, що перебували на обліку більше одного року (починаючи з 1998 р. ДСЗ не надає інформацію щодо причин незайнятості цієї категорії безробітних).
Ця структура значно відрізняється від ситуації в сусідніх країнах. Ця різниця пояснюється, в першу чергу, в Україні виникають труднощі при вивільнені працівників, в результаті чого працівників примушують звільнятися за власним бажанням за допомогою вимушених відпусток, заборгованостей із заробітної платні та ін.

Графік 8. Структура незайнятих громадян, які перебували на обліку в ДСЗ


Примітка: тут розглянуто усіх незайнятих громадян, включаючи безробітних
 
Подпись: Графік 8. Структура незайнятих громадян, які перебували на обліку в ДСЗ
  
Примітка: тут розглянуто усіх незайнятих громадян, включаючи безробітних
1 2 3 4 Следующая страница


Соціально економічні проблеми зайнятості в Україні

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/431



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com