Реферат на тему "Паерово целюлозне виробництво та навколишнє середовище"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Паерово целюлозне виробництво та навколишнє середовище

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 73.95 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Витуха
1 2 Следующая страница

добавить материал

Зміст
Вступ
1.Теоретична частина
2.Спеціальна частина
2.1 Одержання та обробка вихідних даних
2.2 Визначення розрахункових витрат побутових та стічних вод
2.3 Складання схеми локальних очисних споруд
3. Охорона праці
Висновки
Перелік посилань
Додаток

Вступ
Принаймні, 25% здоров'я людини залежить від того, що він їсть, п'є і чим дихає, іншими словами, від екологічного стану навколишнього середовища і продуктів харчування.
Проблема ще і в тому, що ми знаємо результати, проте часто не можемо встановити конкретні причини, що вплинули на погіршення здоров'я населення, адже лабораторні дослідження навколишнього середовища далеко не завжди проводяться належному рівнем.
Дніпропетровські вчені спільно з фахівцями науково-виробничих підприємств розробили унікальну систему екологічного моніторингу. Вона дозволяла не тільки збирати і обробляти інформацію про стан навколишнього середовища, але і простежувати її впливи здоров'я жителів області і навіть прогнозувати цей вплив в майбутньому. Із-за браку фінансування «до розуму» систему так і не довели. Боліє того, весною 2000года з тієї ж причини вимушені були припинити роботу спецлабораторії при санепідемстанціях.
Паперове виробництво теж одне з виробництв, яке забруднює навколишнє середовище. Зменшивши витрату паперу ми можемо зменшити кількість паперових виробництв.
Мета даного курсового проекту — перевірити і поглибити знання, одержані в процесі вивчення спеціальних дисциплін «Раціональне природокористування та охорона довкілля», «Основи екології», «Прилади та методи контролю за станом навколишнього середовища» та ін.; одержати навики самостійної роботи з розробки і розрахунків технологічних процесів різних виробництв з точки зору проблем екології; підбирати необхідну інформацію з літератури.
Також метою даного курсового проекту є закріплення наявних знань про методики розрахунку нормативів скидання стічних вод у системи міської каналізації й складання схем локальних очисних споруд (ЛОС) промислових підприємств. Під очисткою стічних вод мається на увазі їхня обробка різними методами з метою руйнування або витягу мінеральних й органічних речовин, що містяться в них, до ступеня, що дозволяє скидати ці води в каналізацію або повторно їх використовувати для виробничих цілей.
Об'єктом курсового проекту е підприємство або галузь промисловості та заподіяні ними збитки.
Задача курсового проекту — підвищити рівень технологічної підготовленості на основі аналізу роботи діючих виробництв, вивчити сучасні технології вирішення проблем екології, виконати необхідні розрахунки.

1. Теоретична частина
СИРОВИНА
Основу будь-якого паперу складають волокна целюлози. Ці волокна можуть бути отримані з різних джерел - деревини, соломи, бавовни або з самого ж паперу.
Так виглядають волокна целюлоза, з якої проводиться папір, під мікроскопом.
Переважна більшість використовуваного сьогодні паперу вимагають як сировину деревину. Як правило, всі сорти паперів містять суміш твердих (береза) і м'яких (ялина, сосна) порід деревини. М'які сорти дають довгі волокна, що додають паперу хороші властивості, тверді ж сорти дають волокна короткі, завдяки яким поліпшуються якісні показники.
Існують також альтернативні способи отримання сировини. Наприклад, для виготовлення високоякісного паперу використовують суміш волокон бавовни і деревини, або ж тільки волокна бавовни. Бавовна дає дуже довгі і міцні волокна, з яких виходить папір високої якості.   
Використання макулатури як джерела волокон целюлози також є дуже важливим напрямом у виробництві паперу.
Технології з використанням паперових відходів дозволяють отримувати папір високої якості, не зачіпаючи при цьому природних джерел.
Папери такого типу широко використовуються для виробництва газет, упаковки і так далі
Але все таки паперові відходи як сировина мають деякі обмеження. Зокрема, при подальшій переробці волокна коротшають, що веде до втрати міцності і підвищення порохнявості кінцевої продукції, що сильно позначаються на друкарських властивостях паперу.
ЦЕЛЮЛОЗА
Першою стадією перетворення деревини в папір є відділення волокон целюлози від решти маси деревини. Для досягнення цієї мети існують два
методи - хімічний і механічний. Ці методи дозволяють отримувати целюлозу з широким спектром властивостей, з яких потім може проводиться папір для різних цілей.
Механічний метод отримання целюлози полягає в простому підведенні деревини до дробить жорна, що обертається, волокна з початкової сировини.
Відсоток використання початкової сировини при даному методі дуже високий - порядку 98% сировини переробляється в целюлозну масу, але також високий і відсоток, що витрачається на енергію. Крім всього іншого, дана маса міститиме не тільки волокна целюлози, але і нецелюлозний лігнін.
ВИБІЛЮВАННЯ
Тільки що вибілена целюлозна маса має натуральний коричневий колір. Але вже у такому вигляді вона придатна для виробництва ряду продуктів (наприклад, упаковки), але для якісного паперу, що потребує високої білизни, це не досить.
Для отримання паперу вищої якості дану целюлозну масу зазвичай піддають багатоступінчатому вибілюванню.
Перша стадія - вибілювання киснем, що додає целюлозній масі світло-коричневий відтінок.
Яскраво-біла целюлозна маса виходить на останній стадії вибілювання.
Історично цей етап проходив з використанням хлору, але оскільки хлор шкідливо впливає на навколишнє середовище, зараз широко використовуються безхлорні вибілювачі.
Також іноді як вибілювач може виступати перекис водню, що дає проміжну білизну целюлозній масі. Отже, коли маса вже готова, наступна стадія - виготовлення паперу.
ВИРОБНИЦТВО
У секції подачі початкова паперова маса змішується з водою (99% вод на 1% паперової маси). Далі дана суміш подається на рухому сіткову секцію. Секція сітки є дрібною сіткою, що проходить між двох ролей.
На сітці відбувається зв'язка волокон, починається процес обезводнення, який забезпечують вакуумні насоси (у найбільш сучасних машинах існує ще і верхня сітка, завдяки якій вода віддаляється відразу з двох поверхонь, завдяки чому виходить якісніший продукт).
Після секції сітки папір містить ще 80% вод. Далі ця суміш поступає в секцію віджимання, де з неї витягується ще 10 - 15% рідин. Секція віджимання також впливає на товщину кінцевого листа і гладкість його поверхні.
Після секції віджимання слідує секція сушки, що складається з виряджаючи нагрітих роликів. Як правило, між секціями сушки розташовується секція проклеювання. Для проклеювання використовують спеціальну речовину, що наноситься на поверхню паперу і поліпшуюче її друкарські властивості.
Після просушування папір іноді пропускається через каландер, що додає їй остаточну гладкість поверхні і товщину. Тепер папір готовий для операцій доведення.
КРЕЙДУВАННЯ
Для виробництва крейдованого паперу застосовується покриття, засноване на мінеральних матеріалах, що додає паперу гладшу поверхню і покращує друкарські властивості.
Крейдування буває одностороннім і двостороннім (більшість поліграфічних паперів). Щільність меловального шару варіюється в межах від 5-6г/м2 до 18г/м2 і вище. Як правило, чим більше шар меловального покриття, тим вище якість друкарської поверхні.
Виробництво паперу легкого крейдування відбувається, як правило, за допомогою тільки наносячих валів.
КАЛАНДРУВАННЯ
Для виробництва глянсового крейдованого паперу застосовується суперкаландер - ряд валів, що додає поверхні глянець. Також суперкаландер може застосуються і в некрейдованих паперах, для додання ним деяких додаткових властивостей.
Після процесу виробництва папір змотується в ролі або нарізается в листи форматів.
Крейдований папір набуває своїх поверхневих властивостей після того, що каландрує. Процес практично повністю аналогічний тому, що каландрує паперу-основи. Відмінність полягає в тому, що, залежно від вироблюваного сорту - глянсового або матового паперу, - застосовують те або інший набір валів. Найбільш сучасні фабрики оснащені так званими "Янус-каландрамі". На відміну від суперкаландра, розглянутого вище, "Янус-каландр" дозволяє регулювати зусилля жиму кожного валу. Крім того, кожен вал покритий пластиком, що робить те, що каландрує "м'якшим". За допомогою "Янус-каландра" досягається кращий компроміс між гладкістю і пухкістю паперу. Якщо ж потрібно отримати витиснений папір, то роблять те, що ще одне каландрує між спеціальними профільними валами.
ПЕРЕМОТУВАННЯ
Залежно від ширини папероробної машини, готове полотно меет ширину від 2,5 до 9 метрів і довжину в декілька кілометрів. Такий рулон називається "тамбуром" (Jumbo reel). Оскільки листорезательные лінії не можуть езать такі широкі рулони, папір перемотують на вужчі ролики, залежно від необхідних форматів листів. Фабрики прагнуть компонувати замовлення так, щоб сума ширини маленьких рулонів була максимально близька до ширини тамбура. Інакше, залишається так званий "супутник" нестандартного формату.
РІЗКА І УПАКОВКА
Значна частина крейдованого паперу, що поставляється в листах, упакована в пачки. Як правило, паперові фабрики оснащені найбільш сучасним точним різальним устаткуванням. Проте, частина крейдованого паперу продається в рулонах, але, як правило, цей папір призначений для глибокого друку або ротаційного офсетного друку з гарячою сушкою (HSWO). Застосування подібного паперу для листового офсетного друку може викликати проблеми.
Вплив паперово-целюлозної галузі промисловості на екологічний стан довкілля
Целюлозно-паперова промисловість є однією із найбільш водоємних галузей народного господарства. Тому найбільший вплив підприємства целюлозно-папорової промисловості здійснюють на стан поверхневих вод.
Щорічне споживання свіжої води в галузі складає біля 2,1 – 2,0 млрд.м (біля 4.5 – 4.7% загального водокористування) при невисокій її економії (до 69%). Це зумовлено тим, що в ряді технологічних процесів необхідним з використання свіжої води. Для підприємств целюлозно-папорової промисловості стічних вод має першочергове значення. Головним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, яке базується на сульфатному та сульфітному способах виварювання деревини та відбілюванні напівфабрикату з використанням хролопродуктів.
Забруднені стічні води підприємств галузі характеризуються наявність в них таких шкідливих речовин, як сульфати,хлориди, нафтопродукти,феноли,формальдигіди, метанол, фурфурол, диметилсульфід, диметилдисульфід. Основна причина негативного впливу на навколишнє середовище підприємств галузі – використання старих технологій та обладнання.
З вище згаданого видно, що промисловість негативно впливає на екологічний стан навколишнього середовища, і це вимагає змінити ставлення до проблеми забруднення об’єктів довкілля. Зосередження промислових підприємств на невеликих площах призводить до деградації природних екосистем, аж до утворення зон індустріальних пустель. Це, насамперед, стосується великих промислових центрів.

2. Спеціальна частина
2.1 Одержання і обробка вихідних даних
Визначивши шкідливі речовини на паперово-целюлозному заводі, я отримала свої вихідні дані. Шкідливих речовин достатньо багато, тому потрібно зменшити їх кількість, а саме:
Завислі речовини- 1200 мг/л
Загальна мінералізація- 2800 мг/л
Азот амонійний- 24мг/л
БСКп- 1200 мг/л
Продуктивність- 400000
Визначаемо розрахункови витрати побутових і стічних вод, м³/добу:
                                        (1.1)
 
                                    (1.2),
де
Qпппр – розрахункова витрата промислових стічних вод підприємства, м3/доб;
Qппг/п – розрахункова витрата господарсько-побутових стічних вод підприємства, м3/доб;
П - продуктивність підприємства, од. продукції/рік (400тис)
qпр – питома норма витрати промислових стічних вод підприємства, що підлягають очищенню, м3/од. продукції (0.19м³/добу)
qг/п – питома норма витрати господарсько-побутових стічних вод підприємства, м3/од. продукції (0.6м³/добу)
Nd – кількість робочих днів у році (250 або 365).
м²/добу
  м²/добу
Скидання виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства у водний об'єкт або в систему комунальної каналізації може здійснюватися як по єдиному колектору (мал.1.1а), так і незалежно друг від друга по різних колекторах (мал.1.1б). Необхідність установки локальних очисних споруд (ЛОС) визначається розрахунковим шляхом.
Qпрпп
Qх/бпп
ЛОС


Мал. 1.1 - Основні схеми водовідведення стічних вод із промислових підприємств.
При спільному скиданні стічних вод по єдиному колектору (мал.1.1а), концентрація кожного забруднюючої речовини в суміші виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства, г/м3, визначається за формулою:

                           (1.3),
де
Сiг/п – концентрація забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах, г/м3 (додаток. 1).
г/м³
г/м³
г/м³
г/м³
г/м³
2.2 Розрахунок допустимої концентрації скидання стічних вод підприємства в систему
Для визначення нормативної ДК необхідно визначити :
ДК1 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить цілісність і збереженість пропускної здатності комунальної каналізаційної мережі після влучення в неї виробничих стічних вод, г/м3. ДК1 ми беремо в додатку 1 « Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населних пунктів України»
Завислі речовини – 500мг/л
БСК – 350мг/л
pH – 6.5 – 9мг/л
Cl – 350мг/л
ХСК – 1.5БСКп
Сульфати – 400мг/л
ДК2 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що не приведе до виходу з ладу блоку біологічного очищення на комунальних очисних спорудах (КОС), г/м3. Розраховується за формулою:
;
де Сі – це допустима концентрація забруднюючої речовини на вході в споруди біологічної очистки, г/м³;
Qзаг – це середньодобова витрата стічних вод на входіна очисні споруди.
;
де N – кількість каналізаційного населення у даному населеному пункті. (для Дніпропетровська 900тис. – 1млн);
qv/v – це питома витрата водопостачання, водовідведення л/добу·чол стала – 0.3.





ДК3 – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить дотримання нормативів на скидання стічних вод у водний об'єкт після комунальних очисних споруд, г/м3;
, г/м³
,т/рік
 - це частина ліміта, яка припадає на господарсько побутовий стік населеного пункту
365 – діб у році
 - середньодобова витрата господарсько побутових стічних вод від міста, м³/добу
Кр – коефіцієнт ефективності видалення данної забруднюючої речовини на міських очисних спорудах
Значення Крприймаємо згідно з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності за додатком 2.


Qзаг – це річна кількість стічних вод, м³/добу
Q = 3000 + (304 +960) = 4264 м³/добу
Qзаг = 365· 4264· 0,98 = 1525232,8м³/рік
















ДК4 – допустима концентрація важких металів, при якій осади стічних вод комунальних очисних споруджень можуть використатися як органічні добрива, г/м3. Визначається лише в тому випадку, коли місцевими органами самоврядування вирішено використати дані осади стічних вод як органічні добрива й на те отриманий дозвіл органів держсаннагляду.
З отриманих допустимих концентрацій вибирається найменша (ДКmin), що й є нормативною.
2.3 Складання схеми локальних очисних споруд
Таблиця 1 Припустимість концентрації забруднюючих речовин
Показник
Ссм
ДК1
Сi
сiх/б
ДК2
Кр
ЛОШ
КН
ГДК
ДК3
ДК4
ДКmin
Оц.
Завислі р-ни
440.5
500
-
250
-
0,95
-
-
15*
1643
-
500
+
БСКп
402.5
657
-
250
-
0,9
-
-
15*
15
-
15

Загальна мінералізація
341
-
-
700
-
0
-
-
1000
399
-
399
+
Азот амонійний
21
-
30
20
53,7
0,4
с-т
3
0,6
0,6
-
0,6
+
Сульфати
11.4
400
500
500
1149
-
орг.
4
500
466
-
400
+
1 2 Следующая страница


Паерово целюлозне виробництво та навколишнє середовище

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/43220



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com