Реферат на тему "Основні принципи і шляхи розвитку туризму в Карпатському регіоні"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Научная работа на тему Основні принципи і шляхи розвитку туризму в Карпатському регіоні

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Научная работа *
Размер: 104.5 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Наталія
1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ
Кафедра харчових технологій
Наукова робота
Основні принципи і шляхи розвитку
туризму в Карпатському регіоні

ЛЬВІВ-2007


ЗМІСТ

Вступ

Розвиток туризму в Україні
Проблеми і шляхи розвитку сільського екологічного туризму в Карпатському регіоні
Активний і спортивний туризм в Карпатському регіоні
“Сколівські Бескиди” – гордість Сколівщини
Туристично-рекреаційний потенціал Івано-Франківщини
Особливості харчування туристів у туристичних походах
Сучасні проблеми розвитку та забезпечення якості ресторанних послуг

ВСТУП
За своєю сутністю туризм – явище багатогранне. Він активно впливає на життя людей, організацію їх праці та відпочинку, а відтак на економічний та соціальний розвиток суспільства. Багатофункціональний розмаїтий спектр впливу на суспільне життя зробили його об’єктом вивчення багатьох наук. Це індустрія з високим рівнем конкуренції, яка допомагає усунути бар’єри між людьми різних культур і національностей і створює атмосферу миру та розуміння між людьми. Надзвичайне суспільно-культурне багатство Карпат – архітектура, одяг, спосіб господарювання, прив’язаність до землі, духовна сфера – звичаї, вірність вірі батьків, надзвичайно сильні родинні зв’язки створюють неповторність цього регіону.
Оскільки багатство карпатської культури виникло від взаємозіткнення та взаємопроникнення різних культур, тож, зберігаючи цю спадщину, слід подбати про те, щоб контакти між народами та етнічними групами безперервно розвивались та підтримувались. Такий обмін дає неповторний шанс взаємопізнання, виховує почуття гордості за власну самобутність і водночас формує толерантність до “відмінностей” сусідів.
У жителів Карпатського регіону є всі можливості оберігати рідні традиції, власну самобутність і культуру.

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
Сьогодні туризм є найбільш розвинутою та однією з найдинамічніших галузей світової економіки, в якій зайнято близько 10% світових трудових ресурсів і яка виробляє близько 10% світового валового продукту. За прогнозами експертів, на протязі наступних п'яти років рівень щорічного зростання цієї галузі становитиме 5%, що створюватиме 2 мільйони робочих місць. Річні надходження від світової туристичної галузі становлять 500 мільярдів доларів США і очікується,що цей показник до 2010 року зросте до одного трильйону доларів. Україна повинна використати ці можливості для зростання.
Туризм - це саме той сектор економіки, котрий в Україні заслуговує більшої уваги. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку країни у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньо-економічної діяльності та поповнення державного бюджету через сплату податків. Туристична галузь - це індустрія з високим рівнем конкуренції. Більше 100 країн конкурують на світовому туристичному ринку, який постійно змінюється. Дослідження впливу туризму на економіку держави, проведені у багатьох країнах, показали вражаючі результати. Через низький рівень імпорту та інтенсивне використання місцевих сировинних ресурсів вплив туризму на національну економіку перевищує вплив промисловості. Сьогоднішній турист надає перевагу відпочинку у місцях з незабрудненим навколишнім середовищем, а також шукає можливостей для активного відпочинку, культурного збагачення та самоосвіти.
Україна в цілому та Карпатський регіон зокрема можуть пропонувати саме такі види відпочинку. Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне здорове повітря, чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам'ятки. Регіон також може пишатися багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні небагатьом іншим регіонам світу.
Карпатський регіон задовольняє сучасні зростаючі потреби туриста. Це повинно б призводити до зростання кількості туристів. На жаль, цього не відбувається - відсутні кошти на проведення маркетингу, а це означає, що немає засобів розповісти світу про цей чудовий куточок. Велика кількість бюрократичних перешкод при необхідності отримати візу для в'їзду в країну викликає перше негативне ставлення у потенційних туристів. Якщо турист все ж вирішує відвідати регіон, то на його шляху стають різноманітні перешкоди - повільні і шумні поїзди, зупинки працівниками державної автомобільної інспекції, застарілі літаки та занедбані аеропорти, ревні працівники митних та прикордонних служб. Україна не створює відповідної конкуренції багатьом країнам Центральної та Східної Європи, що межують з нею і які є у переліку потенційного туриста. Ці країни скасували візові вимоги для громадян Сполучених Штатів, Канади та країн-членів Європейського Союзу, а до того ж інтенсивно збільшують маркетинг туристичних послуг та продуктів. В Україні слід якнайшвидше звернути увагу на вирішення цих питань для того,щоб скористатися тими економічними вигодами,які може забезпечити Україні та її народу туризм. Туризм - це галузь, яка допоможе усунути бар'єри між людьми різних культур та національностей і створить атмосферу миру та розуміння між народами. Туристи ХХІ століття “будуть багаті на гроші,але бідні на час”. Результатом цього стане зростаючий попит на туристичний продукт, який включає включає в себе максимум задоволень за мінімальний проміжок часу. Перевага віддаватиметься тематичним паркам та круїзам,які дають туристам можливість відвідати значну кількість місць та об'єктів за короткий час.
У найближчі десять років туризм залишатиметься найбільшим джерелом створення робочих місць у європейських країнах і у туристських центрах інших регіонів. Прогнозується подальший процес концентрації капіталів,створення потужних транснаціональних компаній та корпорацій. Збережеться тенденція інтеграційних процесів у сфері туризму.
В аналітичному прогнозі розвитку світового туризму,зробленому за результатами дослідження визначенні найбільш популярні види туризму до 2020 року: пригодницький, екологічний, культурно-пізнаваль- ний, тематичний, круїзний, екстремальний, а також найперспективніші туристичні напрямки. ХХІ століття відкриває нові потужні туристичні ринки,нових успішних гравців, але, разом з цим, постановить нові завдання перед туристичною індустрією України та Європи.
ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
На сьгодні традиційні райони європейського туризму вже досягли межі рекреаційної ємності. А Україна завдяки незвіданим територіям, альтернативним видам туризму має можливість зайняти свою нішу у цьому прибутковому бізнесі. Йдеться про так званий сільський, або зелений туризм, який на сьогодні у світі розглядається як форма відпочинку та оздоровлення міського населення. Сільський зелений туризм – перспективний напрямок розвитку туристичної індустрії України. Карпатський регіон – це своєрідна галерея краси природи, де славнозвіса історія, культура, народні традиції та гостинність місцевих жителів приваблюють вже тепер чимало туристів, а розвиток сільського туризму набуває щоразу важливішого значення. Такий вид туризму не має шкідливого впливу на довкілля, є одним із способів переходу туристичної індустрії до переосмислення природних і культурних цінностей сучасного світу. Сільський туризм дає туристу-міському жителю унікальну можливість побути деякий час серед чистогго природнього середовища, звернутись до витоків народу, його культурної спадщини, пізнати історичні, етнографічні, архітектурні особливості, звичаї та ремесла, які характерні для даного регіону.
Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя селян полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Ця діяльність впливає на підвищення рівня життя всіх мешканців, дозволяє створювати нові робочі місця. Ось чому в багатьох країнах приділяється велика увага розвитку сільського туризму як галузі, яка дає можливість у короткий час оживити місцеву інфраструктуру.
Сільський зелений туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам'яток історико-культурної спадщини. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, нерідко саме жителі міст, які відпочивають у селі, розкривають місцевим жителям справжню цінність культурних пам'яток і таким чином допомагають їх збереженню. Суттєву роль відіграє сільський зелений туризм у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись до прийому і обслуговування відпочиваючих, члени селянських родин збагачують свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітари, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їхній світогляд, дає змогу зав'язати нові знайомства, знайти друзів в інших населених пунктах.
З метою пропагування сільського туризму створена Всеукраїнська спілка відродження сільського зеленого туризму. Його діляльність зорієнтована на пропагування привабливих для городян сторін сільського життя – природних і культурних атракцій, традицій, чистого екологічного середовища, натуральної їжі. Водночас наголошується, що такий вид відпочинку – один із найбільш дешевих. Кожна з областей може запропонувати свою спеціалізацію у агротуристичних продуктах. Зокрема, в Івано-Франківськії і Закарпатській областях поширеними є участь у народних святах та обрядах, відвідування народних умільців, прогулянки верхи на конях. На Львівщині популярними є сільські свята, зимові розваги. Привабливими для туристів є і інші особливості того чи іншого регіону: незвичайний побут, місцева кухня, фольклор, народне мистецтво тощо.
За декілька останніх років вже чітко виділились регіони – лідери розвитку сільського туризму. Ефективно розвивається сільський туризм на Стрийщині, в селах Прикарпатської зони – Розгірче, Верхня та Нихня Стинава, Гірне, Любінці, Дуліби, Конюхів, Братківці, Піщани, Ходовиці, Підгірці, в селах, відомих своєю історичною самобутністю – Завадові, Голобутові, Волі Задеревацікій. До речі, у Волі Задеревацькій розташована музей-садиба Степана Бандери, церква, де служив парохом його батько.
Одним з пілотних районів для розвитку сільського зеленого туризму є старосамбірщина. Тут наявні всі умови для даного виду туризму – мальовничі ландшафти, цілюще повітря, прикарпатські краєвиди. Агротуризм на теренах Старосамбірщини практикувався ще понад 100 років тому. З кінця 19 ст. до 1939 року дана місцевість була найулюбленішим місцем відпочинку для літературної, мистецької та художньої еліти Львова та Перемишля. На території району розташовані вельми цікаві туристичні об’єкти – Лаврівський Василіанський монастир з фресками 15-16 ст., залишки старовинних замків у селах Тур’є та Стара Сіль, у селі Скелівка знаходиться оборонна вежа 14 ст – місце, описане Ярославом Гашеком, де був захоплений у полон бравий вояк Швейк. На Старосамбірщині можна познайомитись із забутими українськими традиціями, послухати специфічну бойківську говірку, взяти участь у народних обрядах. На даний час на Старосамбірщині активно розвиваються приватні засоби розміщення – агрооселі, з ростає кількістьсільських садиб, які надають послуги для сімейного відпочинку. Значний туристичний і рекреаційний потенціал для розвитку сільського зеленого туризму має Сколівщина. На сьогодні цей регіон відомий в Україні та її межами як курортно-рекреаційний осередок, центр гірськолижного спорту і туризму. Гордістю Сколівщини є 64 джерела мінеральних вод, а також гірськолижні центри Славське, Тисовець, Орявчик.
На даний час на Сколівщині функціонує Сколівське районне обєднання агроосель “Бойківська хата”. Ця організація популяризує сільський туризм як вид відпочинку, сприяє розвитку сільської інфраструктури, проводить тренінги та навчання господарів садиб, сприяє у проведенні рекламних кампаній.
Проте поряд із розвитком такого виду туризму у Карпатському регіоні існують і певні перешкоди. Імідж українського сільського зеленого туризму у наших близьких сусідів-держав неоднозначний. З одного боку, багата культурна спадщина, неушкоджена природа, гостинність господарів, а з іншого – невідповідність туристичної інфраструктури існуючим запитам. У багатьох агрооселях відсутні необхідні санітарно-екологічні споруди, гаряча вода, ванна, душ, є певні проблеми із шляхами сполучення. Проблемою залишається і залучення власників агроосель до реєстрації.основною перешкодою в інтенсивному розвитку сільського туризму є відсутність цілеспрямованої державної політики щодо цього виду державної діяльності. Кроками назустріч стала постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297 «Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 373-р «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006 - 2010 роки».
Сподіваємось, що впровадження вдію цих нормативних актів дозволить стимулювати розвиток малого підприємництва у сфері організації відпочинку на селі, забезпечить його нормативно-правову підтримку, та створить умови для всебічного заохочення населення Карпатського регіону до участі у розвитку сільського зеленого туризму як високорентабельної ланки туристичної індустрії України.
АКТИВНИЙ І СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
Говорячи про колосальний ринковий потенціал цього напрямку, насамперед слід звернути увагу на щораз зростаючий попит на активний відпочинок і здоровий спосіб життя в країнах Європи. Культивування активного відпочинку як моди, важливої частини життєвого укладу успішної людини збігається із стратегічними завданнями держави й тому може бути максимально підтримано механізмом влади на всіх рівнях. Це значно полегшує завдання просування на ринку продуктів активного відпочинку.
Проблема ускладнюється тим, що останнє десятиліття, коли цей вид туризму в чинність малої прибутковості практично не цікавив приватні туристичні компанії, а був полем діяльності ентузіастів. Він практично не зберігся як ринковий продукт. Але специфіка цього виду діяльності в тім, що створення необхідної інфраструктури в абсолютній більшості випадків не вимагає значних витрат часу і коштів, тому навіть у літньому сезоні 2007р реально збільшити пакети пропозицій відпочинку в Карпатах. Тут дуже важливим і плідним може виявитися співробітництво уряду, бізнесу і громадських організацій. Так, устаткування і маркування окремих маршрутів неможливе без погоджених дій відомств або організацій, у власності яких перебувають самі природні території. Тут, безумовно, необхідно сформувати системний підхід до питань бюджетного фінансування цих робіт. Принципи туризму полягають в тому, що гроші, одержані від держави «експлуатації» природних територій туристам, йшли звичайно на природоохоронні цілі. В цих випадках туристи з великим бажанням будуть платити за право активного відпочинку на природних територіях, які охороняються державою.
Деякі види активного відпочинку, які практикуються в Карпатах, напевно, потрібно буде обмежувати. Так при всій красі ралі на джипах по абсолютно безлюдних територіях – надмірна навантаження на оточуюче середовище й неефективний довготривалий ефект для природи може бути інколи невиправним. Це не означає, що для такого екстремального виду спорту не місце в Карпатах – просто такі ралі слід проводити на трасах, що гарантує і мінімальну екологічну шкоду і безпеку туристів, що стосується також практично всіх видів активних турів. Створення такої системи як гірських спортивних маршрутів, так і різної за характером інфраструктури активного відпочинку, дозволить формувати стійкий запит на відпочинок в літній час на самих різних сегментах ринку. Туризм на природі може тепер приймати більш індивідуальні форми, завдяки ініціативі організацій, які роблять ставку на концепцію спільного відпочинку. Саме в області пішохідного туризму і гірських видів спорту находяться оптимальні рішення, в першу чергу засновані на принципах спільного відпочинку і відпочинку «на рівні з іншими» для людей з обмеженими можливостями. Таким чином, активні види відпочинку становляться для людей з обмеженими можливостями відмінним способом інтеграції і відкривають їм шлях в професійне спільне і культурне життя. Крім цього, сам принцип змішаного, спільного відпочинку стимулює ініціативу із сторони професіоналів по роботі з туристами, гірських провідників, а також інструкторів парапланеризму і скелелазінню.
1 2 3 4 Следующая страница


Основні принципи і шляхи розвитку туризму в Карпатському регіоні

Скачать научную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/63715



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com