Реферат на тему "Українсько російські відносини на сучасному етапі проблеми та перспективи"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Научная работа на тему Українсько російські відносини на сучасному етапі проблеми та перспективи

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Научная работа *
Размер: 79.41 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Миклашевський Олег
1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

             МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКЕ ОБЛАСНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
ВІДДІЛ: ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ
СЕКЦІЯ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ.
                                        НАУКОВА РОБОТА
                                       УЧНЯ 11-А КЛАСУ
                                     КОЛЕГІУМУ №96
                                  М.ЗАПОРІЖЖЯ
                                                           МИКЛАШЕВСЬКОГО ОЛЕГА
                                            ВОЛОДИМИРОВИЧА           
                                                            НАУКОВИЙ КЕРІВНИК  
                                                            ВИКЛАДАЧ КОЛЕГІУМУ №96
                                                            КОВАЛЬСЬКИЙ АНДРІЙ  
                                                            ВІКТОРОВИЧ
                                                         
ЗАПОРІЖЖЯ
2003
                                        Зміст
Вступ....................................................................................................................................1
Розділ І. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній сфері.............3
 
   І.1 Напрямки українсько-російських відносин у політичній сфері…………………3
   І.2 Українсько-російські відносини в Євроатлантичному інтер’єрі...........................5
   І.3. Існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.......................................6
   І.4. Історія виникнення проблем в українсько-російських відносинах......................7
   І.5 Шляхи вирішення проблем.......................................................................................9
   І.6.  Майбутнє українсько-російських відносин у політичній сфері.........................10
Розділ ІІ. Україно-російські відносини у економічній сфері........................................11
   ІІ.1. Сучасний стан українсько-російських відносин у економічній сфері..............11
   ІІ.2. Українсько-російські економічні відносини у світовому значенні...................14
   ІІ.3. Проблеми існуючі в українсько-російських економічних відносинах.............15
   ІІ.4 Історія виникнення проблем у економічних стосунках Росії та України..........16
   ІІ.5. Шляхи вирішення проблем у економічних відносинах.....................................17
   ІІ.6. Стосунки України та Росії в енергетичній сфері................................................20
   ІІ.7. Майбутнє українсько-російських відносин у економічній сфері......................21
Розділ ІІІ. Сучасний стан українсько-російських відносин у соціальній сфері…….26
   ІІІ.1. Головні напрямки українсько-російських відносин у соціальній сфері.........26
   ІІІ.2. Проблеми україно-російських відносин соціальній сфері...............................28
   ІІІ.3. Історія виникнення і шляхи вирішення проблем у соціальній сфері..............29
Висновки...........................................................................................................................31
Список використаних джерел.........................................................................................33
Додатки
                                              Вступ
  
   Відносини з Росією були і залишаються одним із пріоритетів української політики. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків (див. Діаграму 1). Підтвердженням тому став 2002 рік України у Росії та 2003 - рік Росії в Україні.
   У наш час розпочався новий етап в українсько-російських відносинах. Вони стали більш прагматичними, базуються на спробах пошуку спільних інтересів та взаємовигідному вирішенні існуючих проблем. Саме ці зміни і визначають, як сучасний стан українсько-російських відносин, так і перспективи їх подальшого розвитку. Сучасний етап українсько-російських відносин має стати базисом для їх подальшого розвитку та визначення перспектив. Саме тому вивчення сучасного стану українсько-російських відносин є досить актуальним, має надати можливість для визначення перспектив українсько-російських відносин, спираючись на історичний досвід.
   Метою роботи було вивчення сучасного стану українсько-російських відносин, визначення їх проблем та перспектив. При підготовці роботи були поставлені такі завдання:
1) Визначити стан українсько-російських відносин на час початку нового етапу в їх розвитку (прихід до влади В.Путіна).
2) Розглянути напрямки українсько-російських відносин.
3) Охарактеризувати існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.
4) Розглянути шляхи їх виникнення.
5) Дослідити запропоновані на сучасному етапі шляхи вирішення існуючих проблем.
6) Ретельно вивчити сучасний стан українсько-російських відносин.
7) Вивчити перспективи подальшого розвитку в українсько-російських відносинах.
   Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути використана для більш ґрунтовного вивчення поставлених проблем, для ознайомлення з сучасною історією України під час проведення уроків історії України, спецкурсів з історії.
   Об’єктом наукового аналізу є самі українсько-російські відносини з усіма їх проблемами. Історіографічною базою дослідження виступають праці істориків, політологів, соціологів, економістів, журналістів, політиків присвячені стану українсько-російських відносин на сучасному етапі. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах та газетах: «Політика і час», «Дзвін», «Віче», «Політична думка», «Голос України», «Российский экономический журнал», «Визвольний шлях», «Сучасність», «Людина і влада» та інші.
   Серед їх авторів потрібно відзначити: Мирослав Дністрянський «Місце України на політичній карті світу»; Гушер А.И. «Российско-украинские отношения: экономический и политический аспект»; Михайло Гончар «Відгомін серпневого струсу»; Сергій Пронін «Перспективи соціально-економічного розвитку й господарської інтеграції України і Росії»; Олександр Гриневич «Україна і Росія: ще один крок у вірному напрямі»; Олександр Гудима «Які подарунки готує Україні Росія у новому, 2002 році»; Олег Гринів «Україна і Росія: партнерство чи протистояння?»,  Послання президента до Верховної Ради та інші.
   Новизна роботи полягає у тому, що була зроблена спроба узагальнити, проаналізувати різнопланові дослідження присвячені сучасному етапу в українсько-російських відносин, визначити їх проблеми та перспективи подальшого розвитку.
   Структура роботи складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку інформаційних джерел. У вступі сформульовані основні завдання роботи, мета роботи і новизна, її практичне застосування. В 1 розділі розглянута політична сфера українсько-російських відносин, її проблеми, шляхи вирішення цих проблем та перспективи розвитку. В 2 розділі досліджена економічна сфера з усіма своїми проблемами, запропоновані шляхи вирішення існуючих проблем та розглянуто майбутнє українсько-російських економічних взаємин. 3 розділ присвячений стану соціальної сфери в міждержавних відносинах, там також виділені проблеми українсько-російських відносин та запропоновані шляхи їх вирішення. У висновках наведені загальні підсумки роботи та висновки, щодо кожного з трьох розділів. В додатку міститься допоміжний матеріал ─ діаграми, результат соціологічного дослідження.
  
Розділ І. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній 
сфері
 

    І.1 Напрямки українсько-російських відносин у політичній сфері

  
    Україна і Росія, досить часто назви цих країн зустрічаються разом. Це пояснюється тим, що країни тривалий час існували поряд, крім того географічна спорідненість (більш як 2250 км. спільного державного кордону), входження до єдиної Східноєвропейської політичної системи. Отже, все це об’єднує Україну і Росію, а значить штовхає на співпрацю. Зараз дві держави пов’язані договором «Про стратегічне партнерство» з травня 1997р. і саме він став базою для подальшого розвитку російсько-українських відносин.
   Відносини України та Росії заслуговують великої уваги не тільки урядів  і політиків, політично активних громадян цих держав, але і політиків Європи і за її межами. Не дивно, адже ці відносини не тільки хвилюють народи двох держав, але і в деякій мірі розставляють геополітичні акценти. Широкомасштабний договір, підписаний президентами України та Росії, візити В.Путіна до України, візити Л.Кучми до Росії та програма довгострокової економічної співпраці зняли політичну напругу і визначили шляхи укріплення співпраці, але як показує реальний політичний процес, залишається немало питань, та і загальна атмосфера відносин обох держав мало змінилась. [13; 96]
   Роки існування незалежної України показують, що її зв'яз­ки з Росією зберігають своє виняткове значення. В стратегічно­му плані Україна обрала шлях переходу від відносин залеж­ності та підпорядкування до взаємодії рівноправних суб'єк­тів — незалежних держав. Величезні матеріальні ресурси Росії так само необхідні для становлення суверенної економіки Ук­раїни, як і передові технології розвинутих країн. Не слід забу­вати, що і найрозвинутіші країни світу користуються російсь­ким газом, лісом, нафтою та іншими природними багатствами. Не можна не зважати й на те, що найближчим часом Росія мо­же перетворитися на могутню, економічно міцну країну, і нам куди вигідніше мати поряд спільника, аніж супротивника. В перспективі Україна може співпрацювати з Росією практично в усіх галузях економіки та гуманітарної сфери. Обстоювання рівноправності у відносинах з Росією є важливим політичним завданням України на найближчий період. Реалізація такого курсу вимагатиме подолання значних труднощів, пов'язаних зі складними процесами національної самоідентифікації, усвідо­мленням свого місця у світі, вдосконаленням основ зовнішньої і внутрішньої політики, подальшим реформуванням економіч­ної системи й усього суспільного буття. [16; 88]
    Україна і Росія мають іс­тотні спільні інтереси, серед яких — збереження миру і ста­більності у взаєминах. Сферою можливої кооперації є, напри­клад, конверсія військово-промислового комплексу, екологія, розвиток окремих науково-технічних напрямів. На сьогодні ба­зові правові та політичні проблеми у наших міждержавних від­носинах у цілому вирішені. Набув чинності Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною та Ро­сійською Федерацією та угоди щодо Чорноморського флоту, які заклали міцний правовий фундамент у відносинах між двома державами і відіграють значну стабілізуючу роль на Євро­пейському континенті. Завершився етап невизначеності та вза­ємних претензій, який ґрунтувався на історичних образах, емо­ціях, кон'юнктурних мотивах, що часом призводили до загострення відносин. Договір відкриває простір для рівноправної співпраці двох країн, дозволяє на принципово новій основі підходити до вирішення проблем, що виникають.
    У той же час постійною складовою російської політики залишається праг­нення втримати Україну у сфері свого впливу, зберегти реаль­ні важелі тиску на неї. Головний напрямок "завоювання" Ук­раїни - це втягування її у нові інтеграційні структури на кшталт союзу Білорусь-Росія або зміцнення організаційних структур СНД через поступове м'яке перетворення цього об'єднання із співдружності держав на державну співдружність. [16;  89]  При цьому необхідно відзначити, що у сучасних умовах якщо Росія зацікавлена у тісній політичній співпраці це зовсім не означає, що вона готова піти на такі поступки в економічній сфері які б завдали їй значних збитків (у цьому відношенні політика В. Путіна відрізняється від політики Б. Єльцина).
 
 
 І.2 Українсько-російські відносини в Євроатлантичному інтер’єрі
    Як молода незалежна держава, Україна прагне створити стабільну систему міжнародної регіональної співпраці, що політично та економічно убезпечить її. Передовсім йдеться про розвиток торгово-економічних зв'язків і виробничої кооперації, пошук перспективних ринків збуту. Водночас Україні все ще доводиться вирішувати проблеми, пов'язані з незавер­шеністю процесу політичної й економічної емансипації, рест­руктуризацією економічних зв'язків. Пошук Україною ор­ганічного місця у системі міжнародних відносин відбувається за умов зростаючого впливу європейських реалій. Певна залежність від Росії, уповільненість реформ обмежують партнерський по­тенціал країни. Сьогодні національній безпеці України насам­перед загрожують внутрішня економічна криза, політична не­стабільність, військово-політичні кризи у сусідів. З'явилися і зовсім нові ризики, такі як ризик утрати національної конку­рентоспроможності на світових ринках тощо. Усі ці проблеми є водночас складовою відносин з Росією. Тому для України є важливим якнайшвидше змінити свій імідж як одного з регіо­нів колишнього СРСР і завоювати авторитет самостійної євро­пейської держави. Досягти цього можливо лише в процесі відродження і зміцнення власної державності, відтворення національної економіки, утвердження громадянської ідентичності.
   На взаємовідносини України і Росії істотно впливатимуть зовнішні чинники і насамперед по­зиція США та західноєвропейських країн. Слід констатувати, що в останній період тут намітилася тенденція до більшої зба­лансованості політики. Якщо раніше ці країни, надто ж США, абсолютизували свої відносини з Росією і не визнавали Ук­раїну суб'єктом міжнародної діяльності, то приблизно з почат­ку 1994 р. адміністрація президента Б. Клінтона почала нада­вати відносинам з Україною самостійного значення. У той же час на сучасному етапі ці відносини стали досить неоднозначними. Це пов’язана з зміною політики США у зв’язку з приходом до влади у США Д. Буша. Україна зіткнулася з погіршенням ставлення до себе з боку США. Серед найбільш яскравих прикладів “кольчужний” скандал, симпатії правлячих кіл США до української опозиції, скандал пов’язаний з плівками майора Мельниченка та його перебуванням у США. Це не могло не послабити позиції нашої країни на світовій політичній арені.
   Суперечливіший вплив па міжнародне становище Ук­раїни і на її відносини з Росією чинить динамічний процес єв­ропейської інтеграції. Для постсоціалістичних країн Централь­ної Європи, а також для нових незалежних держав постра­дянського простору постала об'єктивна необхідність істотно уточнити власні геополітичні координати, які б відповідали їх­нім параметрам, політичним, економічним та духовно-культур­ним цінностям і інтересам. У зв'язку з цим стратегічним на­прямом української зовнішньої політики на найближче деся­тиліття має бути подальша цілеспрямована інтеграція України в європейську спільноту. Шлях до Європи є для України та­кож і шляхом зміцнення її незалежності і, на жаль, не завжди гармонує з російськими претензіями.
   Європі потрібна, звичайно, стабільна та економічно міцна Україна як чинник неконфліктності на східному та, можливо, південно-східному напрямах. Однак, щоб досягти такої ста­більності й міцності, які в майбутньому могли б відповідати стандартам ЄС, Україна сьогодні фактично підштовхується Європою до розширення співпраці з Росією як найближчим партнером. Сенс такої позиції коротко можна визначити так: Україна може ввійти в Європу тільки через Росію.
   Такий підхід явно кореспондується з російським баченням. За ним Україна і Росія мають просуватися до Європи одночас­но. Однак очевидно, що у такий спосіб практично не може йти мова про інтеграцію України в Європу, оскільки між західно­європейським і російським баченням цієї проблеми існує прин­ципова різниця, яка часто лишається поза увагою. Адже, як­що критерієм зацікавленості таким сценарієм для Європи є на­самперед економічний чинник, то у Росії він ґрунтується на по­літичній мотивації. . [16; 87-94]
 
    І.3. Існуючі проблеми в українсько-російських відносинах
    До основних об’єктивних чинників, що ускладнюють рівно­правне співробітництво України з Росією, слід віднести такі. З боку України: незавершеність формування національної дер­жави, надмірна, незбалансована інтеграція національного господарства у нереформований простір СНД, однобічна залеж­ність від її джерел енергопостачання та окремих видів сирови­ни; недостатня розвиненість почуття національної приналеж­ності й патріотизму серед значної частини населення України, наявність комплексу меншовартості. Проте найбільшою перешкодою на шляху становлення рів­ноправних міждержавних взаємин є позиція самої Росії. Пер­ше і, мабуть, найголовніше полягає в тому, що серед населен­ня Росії склалося і панує уявлення про Україну як органічну частину Росії. Слов'янська спорідненість обох народів сприяє посиленню таких уявлень.
1 2 3 4 Следующая страница


Українсько російські відносини на сучасному етапі проблеми та перспективи

Скачать научную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/83



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com