Реферат на тему "Витамины строение свойства использование значение для растений"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Витамины строение свойства использование значение для растений

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 43.51 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Михаил
1 2 Следующая страница

добавить материал

Ужгородський національний університет
Біологічний факультет
Кафедра генетики і фізіології рослин
Біланич М.М.
Вітаміни: будова, властивості, використання, значення для рослин
Ужгород, 2007
ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................................3
1.                 Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення….............4
2.                 Фізіологічна роль  вітамінів у життєдіяльності рослин……………….14
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................25
Вступ
Вітаміни (від лат. Vita- життя) – низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які виконують важливі біохімічні і фізіологічні функції в живих організмах. Для організму потрібні в дуже невеликих кількостях (від декількох мікрограм до кількох міліграм на добу), тому що володіють високою біологічною активністю.
Потрібні вітаміни всім живим організмам. Є організми, які здатні виробляти вітаміни, а також такі, що не можуть їх синтезувати, або не можуть синтезувати окремі вітаміни. Це, в основному, деякі тварини. В їх числі людина, пацюки та інші. Вітаміни, звичайно, необхідні і рослинам. Вони є продуцентами цих речовин. Але Овчаров К.Є. встановив, що є можливість виникнення авітамінозного і гіповітамінозного стану у рослин. Ним встановлено, що ці аномальні стани у рослин супроводжуються серйозними біохімічними порушеннями: подавляється активність аскорбіноксидази, поліфенолоксидази і пероксидази, затримується біосинтез вітамінів понижується поступання фосфору і азоту  з поживного середовища (Строганов, Генкель,1976).  
Важливим є те, що в продуцентах вітаміни можуть бути в формі провітамінів.  Коли тварини споживають рослини, то провітаміни в тваринному організмі перетворюються у вітаміни.
Особливо вітаміни необхідні для насіння, яке проростає, що з тих чи інших причин може витратити передчасно запас вітамінів, який у ньому відклався при формуванні.
Також важливими продуцентами вітамінів (для людини) є мікроорганізми. По-перше деякі з них являються симбіотичними з нашим організмами, які живуть в кишечнику і постачають нас деякими вітамінами. По-друге, часто людина використовує мікроорганізми для синтезу цих біоактивних речовин в фармацевтиці, сільському господарстві (для тваринних кормів), у наукових дослідженнях (біотехнології) та з іншими цілями.
Розглянемо, які є вітаміни, їхні будову, біохімічні і фізіологічні властивості.
1. Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення
Жиророзчинні вітаміни.
1) Каротини. Вітамін А (Ретинол)
      В     рослинних     продуктах     вітамін    А        у     вигляді     ретинолу   не накопичується.   Рослини   синтезують   лише   каротиноїди   – провітаміни А.  Каротиноїди   –   це   пігменти,   що         надають   овочам      і       фруктам             жовте       забарвлення       або       червоне.   Із      всіх   каротинів         найбільшою      активністю         володіє      β-каротин,        що   перевищує     активність   ά- і γ-  каротинів   в   2-3 рази (Дунаєвський, 1990).
      В   організмах     тварин    β-каротин    розщеплюється   з    утворенням     двох    молекул    ретинола    (Кретович, 1986).
СН3    СН3            СН3                          СН3
    СН = СН – С = СН – СН = СН – С = СН – СН2ОН
              СН3
    Ретинол.
       Каротин термостійкий тому добре зберігається при тепловій обробці продуктів. Але каротин в 3 рази слабкіший ніж ретинол. Добова потреба людини в вітаміні А – 1,5-2,5 мг. Забезпечується добова потреба на 2/3 овочами і фруктами. З фруктів і ягід на каротин багаті абрикос і обліпиха, а менш багаті – вишні, сливи, горобина чорноплідна, малина, червона смородина та інші.
       2) Вітамін К. Цей вітамін міститься в основному в рослинних продуктах, причому у більш активній формі, ніж у продуктах тваринного походження (Дунаєвський, 1990).
       По всій хімічній природі вітаміни групи К являють собою похідні нафтохінона (Кретович, 1986).
       Вітамін К1, що міститься в зелених листях (хлоропластах), має таку структуру:
   0
         СН3            СН3             СН3              СН3
         Н2 – СН = С – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – С  
   0                                                                СН3
Вітамін К1.
       У організмах людини і тварин грає важливу роль у процесах згортання крові. Він стимулює в людському організмі синтез протромбіну, фібриногену, утворення тромбопластину й тромбіну, показує позитивний вплив на тонус судин. Добова потреба в (філохіноні) вітаміні К для дорослої людини сягає приблизно 0,2-0,3мл.
       Джерелом вітамінів з фруктів і ягід є суниці, яблука, виноград (Дунаєвський, 1990).
       3) Вітаміни групи Е. Токофероли. В овочах і фруктах знаходяться в порівняно невеликих кількостях: 0,1-0,6 мг/100г (Дунаєвський, 1990).
Хімічна формула:
 СН3 О      СН3        СН3                          СН3              СН3
 НО            С – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – СН – (СН2)3 – СН
  3HС                                                                                      СН3
 СН3                                                           
Вітамін Е.
       Цей вітамін бере участь у всіх видах обміну, має властивість ліотропної дії, стимулює діяльність серцевого м’язу у людини і тварин. Хоча механізм дії вітаміну Е на молекулярному рівні ще повністю не розшифровано, тим не менше багато проявів  недостачі цьго вітаміну можуть бути зв`язані з пошкодженнями мембран і клітинних органел, які при цьому виникають              ( Спиричев, Конь,1978). 
       4) Провітамін Д – стероли.
       Вітаміни групи Д зустрічаються лише в тваринних організмах, В рослинах містяться стероли, з яких під дією ультрафіолетового опромінення утворюються вітаміни цієї групи. Найбільш важливим з цих стеролів являється ергостерол, що в великій кількості міститься в дріжджах і плісневих грибах.
       Із ергостерола при його ультрафіолетовому опроміненні утворюється вітамін Д2 (Кретович, 1986).
Водорозчинні вітаміни.
1)    Вітамін С. Аскорбінова кислота.
             О                                   О
     С                                   С
ОН – С               - 2 Н     О = С
ОН – С       О                   О = С      О
   Н – С             + 2 Н      Н – С
ОН – С – Н                            ОН – С – Н
                   СН2ОН                                   СН2ОН
         відновлена форма                             окислена форма
                                                                                      (L-дегідроаскорбінова  кислота)
Аскорбінову кислоту можна зобразити ще так:
                                               СН2  –  ОН
    Н           ОН
 С
     ОН
    С –  С
                                                        О
    С –  С
     ОН               О
Хімічні формули вітаміну С (Богатих, 1989)
        Виділений угорським вченим Сандьорді в 1936 році. Для людини добова норма 50-100 мг. Міститься в шипшині, цитрусових, чорній смородині, у великих кількостях також міститься в обліписі і в сливах, у меншій кількості у черешнях, малині, винограді, в грецьких горіхах. В організмі деяких тварин і людини впливає на синтез колагена.    
       Важлива роль аскорбінової кислоти і її участь в окисно-відновних процесах, що проходять в живій клітині, зв’язані з тим, що вітамін існує в двох формах – власне аскорбінової кислоти і легко утворюючоїся з неї при окисленні дегідроаскорбінової кислоти; остання при відновленні знову дає аскорбінову кислоту (Кретович, 1986).
       У клітинах також є аскорбіноген, який являється зв’язаною формою аскорбінової кислоти. Ця сполука найбільш стійка до окислення, однак вітамінна активність його в 2 рази слабкіша за активність аскорбінової кислоти. Дегідроаскорбінова кислота нестійка й при подальшому її окисленні втрачає вітамінні властивості.
        Потреба людини в аскорбіновій кислоті в основному задовольняється за рахунок картоплі і капусти, а фрукти і ягоди служать лише допоміжним джерелом.
        В покривних тканинах фруктів вміст аскорбінової кислоти вищий. Так в кожурі мандаринів, лимонів, апельсинів, яблук рівень її рівний відповідно 130, 140, 170 і 40 мг/100г, а в плодовій м’якоті мандаринів – 38, лимонів – 66, апельсинів – 55, яблук – 12-13мг/100г. Коливання кількості аскорбінової кислоти в різних сортах фруктів і овочів більше, ніж інших вітамінів (Дунаєвський, 1990).
       Аскорбінова кислота являє собою безкольорові кристалики кислого смаку, добре розчиняється в воді, легко руйнується в розчинах, особливо при присутності повітря, світла і слідів міді або заліза (Кретович, 1986). Також можуть бути значні втрати вітаміну при зберіганні овочів і фруктів. В овочах і фруктах аскорбінова кислота має сильнішу біологічну дію, ніж в тваринних продуктах бо знаходиться в контакті з біофлавоноїдами, що посилюють дію цього вітаміну і застерігають його від пошкоджень.
2)    Вітамін В1
  Н            ОН
  N     C–СН2 – N
 СН3    N            НС             С – СН2 – СН2ОН
                                       S
Вітамін В1.
       Відкрив Казимір Фунг. Входить вітамін В1 до складу коферментів, наприклад до ТДФ – тіаміндифосфат або тіамінпірофосфат, ферментів ліаз. У плодах і овочах міститься десь 0,02 – 0,1мг/100г, а в фруктах трохи менше: 0,01 – 0,06мг/100г (Дунаєвський, 1990). Грає роль в вуглеводневому обміні тварин, рослин і бактерій, так як входить в склад фермента піруватдекарбоксилази, що розчеплює піровиноградну кислоту, яка утворюється при дисиміляції вуглеводів.
       В кислому середовищі тіамін стійкий до нагрівання і кип’ятіння, але легко руйнується при нагріванні в нейтральному і лужному середовищі (Кретович, 1986)
       3) Вітамін В2. Рибофлавін. Добова норма людини до 2 міліграм. У будову вітаміну входить ізоалоксазинове кільце:
NH
                                           СН2 (СНOH)3 – СН2ОН   
                      N    N   O
      СН3
      СН3         N
Вітамін В2.
        Входить до складу аеробних дегідрогеназ: ФАД, ФМН, як кофермент. Авітаміноз у людини викликає катаракту. Гіповітаміноз викликає порушення апетиту, слабкість, больові відчуття в слизових рота і ріжучі відчуття в очах. (Кретович, 1986).
       У плодоягідних культурах накопичується в малих кількостях. Наприклад, у фруктах в середньому 0,01-0,06 мг/100гр (Дунаєвський, 1990).
4) Вітамін Вс. Фолієва кислота
N
O
N – CH – СН2 – СOOН
H     СOOН
ОН
  N                  СН2 – N –            – C 
                                     H  
 NН2    N     N                                                 
 Фолієва кислота.
        Вітамін В6 включає декілька біоактивних речовин: параамінбензойну кислоту, глутамінову кислоту, які входять в хімічну будову вітаміну. Вперше фолієва кислота була виділена з лисків шпинату (лат. follium – листок).
        В рослинах вітамін знаходиться переважно в зв’язаній формі й немає у цій формі біологічної активності. Потрапляючи з харчами у дванадцятипалу кишку, переходить в вільну форму під дією ферментів. Вітамін входить в склад ферментів, що беруть участь в біосинтезі метіоніна, пуринових основ. Рослинними джерелами фолієвої кислоти являються листові овочі, картопля, яблука, абрикоси. Містяться і грецьких горіхах. В перестиглих плодах рівень її вищий. (Дунаєвський, 1990). Добова потреба в фолієвій кислоті у людини становить 200-300 мкг. Фолієва кислота позитивно впливає на лікування деяких важких форм анемії і малокрів’я людини. Похідні фолієвої кислоти, сама фолієва кислота і споріднені їй сполуки називають фолатами (Богатих, 1989).
5) Вітамін В3. Пантотенова кислота
             Н       СН3    ОН  О  
НО   –   С   –   С   –   С – С – N – СН2 – СН2 – СООН
              Н       СН3     Н
 Вітамін В3. 2-метил – 3 – оксімасляна кислота.
 Дуже поширена в продуктах, тому і має таку назву (лат. Panteas – всюдисущий). У вигляді коферменту А, вона входить в склад багатьох ферментів, і являється складовою частиною ацетилкоензиму А, який у людському організмі бере участь у синтезі багатьох речовин: холестерину, ацетилхоліну, гемоглобіну, а також являється важливим джерелом енергії. Цей вітамін функціонально пов’язаний з фолієвою кислотою і біотином.
       Добова норма пантотенової кислоти для людини становить 5-10мг. З фруктів і ягід нею багаті чорна смородина, гранати, абрикоси, грецькі горіхи, персики та інше. Вітамін не стійкий, бо при тепловій обробці втрати його становлять 20-40%.
5) Вітамін В6. Пірідоксин.
ОН
О
 

 С – Н 
                 СН2 – ОН   
                        
Н3С      N                                                
Пірідоксин.
       Пірідоксин у вигляді коферменту входить в склад ферментів, які регулюють білковий обмін. Необхідний для нормальної діяльності ЦНС тварин і людини. Потреба здорової людини в пірідоксині 2-3мг на добу. У багатьох овочах і фруктах, у яких він міститься, рівень його сягає 0,1-0,2мг/100гр. В дещо більшій кількості цього вітаміну можуть бути в гранатах, бананах і горіхах. Вітамін добре зберігається при тепловій обробці (Дунаєвський, 1990). Відсутність чи недостача вітаміну В6 в харчах приводить до порушень білкового обміну і синтезу жирів в тваринному організмі (Кретович, 1986).           
    
  6) Вітамін В7.(Н). Біотин
CH2
    H
 

                                 N   
             
                  O=C                                  S    
                                                  
                                 N                C─CH2─CH2─CH2─COOH
                                   H              H                      
                                Вітамін Н.
      Вітамін стійкий до нагрівання, окислення, дії кислот і основ. В фруктах міститься в невеликих кількостях: 0,1-2,0мг/100гр. Трохи більше за середню концентрацію його є в чорній смородині, винограді, апельсинах. Добова норма його для людини 0,2-0,3мг на добу в зв’язку з високою активністю.
7) Нікотинова кислота. Ніацин. Вітамін РР або В5.
О
СООН
 

                 С
                        
              N                                              
        Хімічна формула нікотинової кислоти.
Якщо в даній формулі групу   -СООН замістити на групу -NН2, то утворюються формула аміду нікотинової кислоти. Термін амід нікотинової кислоти потрібно називати нікотинамідом  (Богатих, 1989).
        Широко поширений цей вітамін в продуктах рослинного і тваринного походження. З плодів і ягід багаті ним абрикоси, персики, вишні, малина та деякі інші.
       Ніацин входить в склад окисно-відновних ферментів, бере участь у вуглеводневому й білковому обмінах. Нікотинова кислота добре зберігається в овочах і фруктах при тепловій обробці їх, сушці і консервуванні (Дунаєвський,1990).
Вітаміноподібні речовини.
1 2 Следующая страница


Витамины строение свойства использование значение для растений

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/9885



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com