Реферат на тему "Особливості епізоотології діагностики лікування та профілактики де"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Диплом на тему Особливості епізоотології діагностики лікування та профілактики де

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Диплом *
Размер: 97.52 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Oshovsky
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Следующая страница

добавить материал

Годують тварин три рази на день. Раціон тварин є збалансованим за поживними речовинами та мінералами. Їжу розвозять за допомогою тачки.
Огорожа навколо притулку бетонна заввишки 2,5 метри. При в’їзді на територію обладнано санпропускник. Вхід сторонніх осіб на територію заборонений. Дозволяється заходити лише тим людям, які привели тварин на стерилізацію. Деяких тварин з притулку забирають люди для охорони власних будинків.
Трупи тварин знищують в біотермічній ямі, яка розташована на відстані 1 км від притулку.
3.3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬtc "3.3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ/l2"
3.3.1.                  ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ДЕМОДЕКОЗУ В м. КИЄВІtc "3.3.1. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ДЕМОДЕКОЗУ В м. КИЄВІ/l3"
Великий інтерес, з погляду епізоотології демодекозу, представляє вивчення поширеності кліща D. canis серед популяції собак, як у формі прихованого, так і формі клінічно виявленого носійства паразита (тобто у формі демодекозу - як хвороби). Залишаються невизначеними відсоток прояву демодекозу у формі хвороби в популяції собак, роль і співвідношення факторів, що сприяють розвитку демодекозу, як внутрішніх (порода, відповідно тип шкіри і шерсті, спадковість, вік, стан імунітету), так і зовнішніх (порушення гігієни шкіри, а також харчування, що супроводжують захворювання і фактори пригнічення імунітету).
За даними закордонних дослідників 10-50% дорослих собак є прихованими носіями кліща D. canis. У 80% випадків демодекоз зустрічається в чистопорідних собак. Демодекоз рідко зустрічається в собак до 3-х місяців і після 3-х років. Звичайно хвороба спостерігається у віці від 3-х місяців до 1 року. Демодекоз, що починається, як правило, в локальній формі - у 80% випадків має тенденцію до самовидужання, а в 20% випадків при генералізації процесу і приєднанні вторинної бактеріальної інфекції здобуває важкий, затяжний перебіг, відповідно, несприятливий прогноз і вимагає посиленої терапії. При виникненні демодекозу в собак старше 3-х років і особливо в літніх необхідно заглиблене клінічне обстеження на предмет виявлення супутніх хвороб. Хвороба має й економічне значення: лікування обходиться дорого (особливо при тривалому чи рецедивуючому перебігу); деякі виробники передаючи спадково генетичну схильність до демодекозу, дають заражене потомство, у такий спосіб сприяють поширенню паразитоносійства в популяції , а також прямо знижується цінність такого потомства.
За даними дослідників з України і країн СНД мають місце такі закономірності в епізоотології демодекозу. Питома вага демодекозу в структурі шкірної патології коливається в межах від 18% до 21,26%, при цьому ураження носили, як правило, асоційований характер з бактеріальною інфекцією (у 17,3%) і умовно патогенними грибами (у 0,34%) і їхньому одночасному сполученні (у 2,4%) випадків, а в чистому вигляді демодекоз зустрічався лише в 1,2%. Частка паразитарних уражень шкіри в собак у цілому складає: до 12%, а диференційовано по породах від 1,3% до 19,5%. Захворюваність на демодекоз безпородних собак склала - 4,2%, а чистопорідних, зокрема німецьких вівчарок, - 25%. Захворюваність арахнозами (у т.ч. демодекозом) переважає в зимово-весняний період і складає - 58 %.
Порівняти ці дані можна з показниками, що складають предмет даної роботи і приведеними в нижченаведених таблицях (див. Таблиця 2.).
Поголів'я дрібних домашніх тварин у м.Києві складало:
- на 1.01.2000р.: собак - 29 750, кішок - 1450;
- на 1.01.2001р.: собак - 32 259, кішок - 1350;
- на 1.01.2002р.: собак - 30 000, кішок - 1450.
Середній показник хворих демодекозом собак за період спостереження 56 місяців (за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва) складає 44,79 собаки в рік, а питома вага демодекозу стосовно інших захворювань шкіри в цілому, склала - 7,8%. Ці дані свідчать про те, що демодекоз у Києві є поширеною хворобою (Таблиця 3.).
У період спостережень 2000-2002 рр. виявилося що найчастіше демодекоз спостерігався у таких порід собак: німецька вівчарка, стаффордширський тер'єр, ротвейлер відповідно - 11,1; 10,5; 9,9% обстежених тварин. (Див. Таблицю 4.)
Таким чином, можна зобити наступні висновки:
- популяційний аналіз поширення і прояву демодекозу, дозволяє виділити вікові і породні групи ризику захворювання демодекозом (Див. Таблицю   .), а відповідно вчасно діагностувати і лікувати дану патологію;
- ретельний облік собак хворих демодекозом і докладний аналіз генетичного споріднення дозволить безпомилково виділяти усередині породи - лінії тварин, схильних до прояву демодекозу і рекомендувати або виключення таких особин з подальшого розведення, або міри профілактики чи превентивного лікування;
- основою для успішного лікування є не тільки комплексний підхід у терапії (етіотропна і патогенетична терапія), але й у першу чергу варто організувати належний догляд за шкірою і шерстю та нормалізувати харчування.
Таблиця 2. Структура захворювань шкіри в собак і кішок в умовах м.Києва
(за даними звітів про роботу міської служби державної ветеринарної медицини).
Роки спостереження
 
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
середнє
Кількість клінічних оглядів собак на шкірні захворювання :
 
-
38123
35185
36772
33595
30365
29973
30827
35581
32316
33584
33739
Демодекоз
56
45
68
60
75
108
88
85
96
83
97
78,3
Стригучий лишай
133
156
247
237
287
219
201
435
482
607
643
 
Короста
34
28
60
81
61
14
28
52
79
128
186
 
Кількість клінічних оглядів кішок на шкірні захворювання :
 
-
3210
2012
2135
1819
1710
1443
1522
1951
1690
1922
 
Демодекоз
-
-
-
-
-
-
-
-
1
-
-
 
Стригучий лишай
108
118
132
137
140
151
274
354
387
422
564
 
Короста
42
93
145
224
206
257
320
350
395
368
532
 
Прийнято дрібних тварин
із заразною патологією
1576
2045
2769
3153
2493
2341
2942
3270
3357
3842
3409
 
із незаразною патологією
-
20136
28949
26506
22269
15104
20589
18311
21352
27224
21477
 
Питома вага демодекозу стосовно захворювань дрібних тварин (%):
-заразної етіології
3,5
2,2
1,9
1,9
3,0
4,6
2,9
2,6
2,8
2,2
2,8
2,8
-шкірним хворобам
-
0,12
0,19
0,16
0,22
0,35
0,29
0,27
0,24
0,25
0,28
0,23

Таблиця 3. Структура захворювань шкіри в собак і кішок
(за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва).
Захворювання шкіри
Липень-грудень 1997р
1998р
1999р
Листопад-грудень 2000р
2001р
2002р
Всього

Шкірні захворювання, обумовлені ектопаразитами

ДЕМОДЕКОЗ

собак
20
16
11
23
76
63
209
кішок
-
-
-
-
2
1
3
ІНШІ АРАХНОЕНТОМОЗИ:
Триходектоз
1
-
-
2
10
16
29
Саркоптоз
-
1
-
-
-
1
2
Псороптоз
-
-
-
-
2
-
-
Нотоедроз
-
-
-
-
-
2
2
Хейлетиельоз
-
-
-
1
-
1
2
ГРИБКОВІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ:

Дерматомікози

3
7
33
29
326
299
697
Трихофітія
19
11
14
14
82
42
182
Мікроспорія
2
4
1
7
16
31
61
Парша
-
-
-
3
-
1
4
Пітіроспороз*
-
-
-
-
-
15
15
УРАЖЕННЯ ШКІРИ НЕЗАРАЗНОЇ ЭТІОЛОГІЇ
 
9
10
35
91
422
335
902
у т.ч. алергічної природи
-
-
-
9
197
217
423
ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ:
Екзема
-
-
-
-
85
130
215
Піодермії
-
-
-
2
66
59
127
Запалення зовнішнього слухового проходу
-
-
1
11
56
152
220
у т.ч. отодектоз
-
-
1
2
5
41
49
 
ВСЬОГО:
54
49
95
183
1143
1148
2672
*ураження шкіри дріжджовим грибком Malassezia.

Таблиця 4. Прояв демодекозу по породних і вікових групах

(результати спостережень за 2000-2002р. за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва).
 - по породній приналежності:
Порода
Кіль-кість
%

Порода

Кіль-кість
%

Порода

Кіль-кість
%
німецька вівчарка
18
11,1
мастіно-неаполітано
4
2,5
шарпей
2
1,2
стаф.амер.тер'єр
17
10,5
декорат.породи
4
2,5
пекінес
2
1,2
ротвейлер
16
9,9
сеттери
4
2,5
поинтер
1
0,6
боксер
11
6,8
бульмастиф
3
1,9
кавказ.вівчарка
1
0,6
доберман
10
6,1
лабрадор
3
1,9
лайка
1
0,6
англ. бульдог
10
6,1
Пітбультер’ер
3
1,9
кане-корсо
1
0,6
спанієлі
9
5,6
дог
2
1,2
колі
1
0,6
такса
9
5,6
далматин
2
1,2
чау-чау
1
0,6
метиси
9
5,6
Вельштер’єр
2
1,2
порода невідома
16
9,9
Разом: 162
- по віковій приналежності:
вікова група
від 2 міс. до 6 міс.
від 6 міс. до 1 року
до 2-х років
до 5 років
після 5 років
після 10 років
разом
кількість
39
51
42
22
7
1
162
%
24,1
31,5
25,9
13,6
4,3
0,6
100
(Кішки в яких був виділений кліщі роду Demodex мали вік: 1,5 року, 4, 5 і 9 років).
- по статевій приналежності:
кобелі
суки
86
76
53,1%
46,9%
 

3.3.2.                  ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАКtc "3.3.2. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК/l3"
Демодекоз у собак протікає в двох формах: у локальній (синоніми: обмежений, монетний демодекоз) і генералізований (синоніми: загальний демодекоз).
Локальний демодекоз.
Ця форма зустрічається в 90% випадків захворювання й уражає молодих собак до одного - двох років в 80% випадків.
При осередковій (лускатій) формі демодекозу в собак на різних ділянках шкіри голови: в області очних дуг (так називані “демодекозні окуляри” чи монокль), повік, кути губ, на морді від чола до ніздрів, основи вушних раковин, на шиї, грудях, кінцівках і рідше на зовнішніх покривах тулуба, розвивається еритема (почервоніння шкіри), що добре помітно в собак , що мають непігментовану шкіру, випадає волосся і формуються алопеції у вигляді окремих круглих плям діаметром близько 5 см, що супроводжується жирною себореєю . Волосяні мішечки закупорюються і гіпертрофуються через інтенсивне виділення сального секрету, формуються вугри ("чорні крапки" - комедони ), і на дотик шкіра здається шорсткуватою, гранульозною (фолікулярне кератозне ураження). Шкіра на уражених ділянках потовщується, стає зморшкуватою, (нерідко з тріщинами, з яких виділяється сукровиця або кров) набуває синювато – сірого чи мідно – червоного забарвлення (це почервоніння одержало назву "червоної корости") і звичайно буває вкрита лусочками ороговілого епідермісу (сквамозна форма). Сухий демодекоз ніколи не супроводжується сверблячкою. Прогноз при цій формі більш сприятливий, особливо якщо хвороба уражає вже в досить великих щенят ( у віці біля року), захворювання не генералізовано, оскільки кількість вогнищ ураження не перевищує 4-5 і вони не поширюються на весь тулуб тварини, немає мікробної суперінфекції (тому його називають сухим, лускатим демодекозом).
Пустульозна форма зустрічається значно рідше. Вона може розвинутися з описаної вище форми в стадії утворення лусочок або виникнути самостійно. Пустульозне ураження шкіри локалізується на тих же ділянках що і при сквамозній формі. Пустульозна форма хвороби є ускладнням, пов’язанним із проникненням у тканину шкіри секундарної мікрофлори. При цій формі, спочатку на уражених ділянках шкіри з'являються світло – червоні вузлики, заповнені кліщами і продуктами запалення, що темніють, пізніше випадає волосся. Вузлики перетворюються в гнійнички, що лопаючись, виділяють секрет, який засихає в сірі чи бурі струпи. У гної, що виходить з пухирців, міститься величезна кількість кліщів, що легко можна розглянути під мікроскопом. Іноді утворюються невеликі папули, що можуть зливатися й уражати досить великі ділянки. Шкіра потовщується, стає складчастою і набуває, особливо між складками, інтенсивно червоний колір та може переходити в піодермію. Найчастіше збудником піодермії є мікроб Staphylococcus intermedius, але іноді й інші бактерії (Pseudomonas aeruginosa, Proteus mirabilis). Гнійний процес може охопити більш глибокі шари шкіри, і у результаті розвивається виразкове запалення шкіри. У ряді випадків у хворих собак розвивається виснаження і загальний сепсис від піококової інфекції, в результаті чого тварина гине. Прогноз при пустульозній формі хвороби рішуче несприятливий.
Локальний демодекоз закінчується самовидужанням через 1-2 місяця в 90% випадків, зокрема в щенят у віці біля року. Приблизно в 10 % випадків він приймає загальну, генералізовану, форму.
Генералізований демодекоз розвивається з локального і характеризується або великою кількістю вогнищ облисіння, які далі зливаються (більше 5), або поширенням уражених ділянок, на весь тулуб, принаймні, на кінцівки, або появою мікробного ускладнення. Таке ускладнення виникає, як правило, завжди, що є підставою для назви «піодемодекоз» (демодекоз + піодерматит).
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Следующая страница


Особливості епізоотології діагностики лікування та профілактики де

Скачать дипломную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=168&часть=6



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com