Реферат на тему "Розробка технологічного процесу обробки диску 07 02 00 в умовах дрібносерійного виробництва"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Розробка технологічного процесу обробки диску 07 02 00 в умовах дрібносерійного виробництва

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 313.57 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Сергей
Предыдущая страница 1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

Знаходимо об¢єм заготовки після того, як назначені напуски та припуски на виготовлення диска. Розрахунок виконується приблизно, так само, як і в попередньому варіанті:
                    [2.2.4.]
= 17,2 х 15,8 х 16,4 + 3,14 х 222  - 2,8 – 3,14 х 72 х 15,8 = 9281,1 см3
         Отримаємо масу заготовки:
m=V x ρ = 7,8 х 9281,1 = 72392,5г = 72,3 кг
         Ціну заготовки, отриманої литтям в кокіль знайдемо за такою ж формулою, що і в першому варіанті:
Сп= 0,001[Сбп х Gп Kт.п x Kс.п. x Kн.п. x Kп.п. x Kв.п. –(Gп –Gф) x Cв.х. ]=
 = 0,001 х [981 х 72,3 х 1,24, х 1,08 х 1,12 х 1,09 х 0,87 –
- (72-68)х96] = 100,4 грн.
         Таким чином, отримання заготовки методом кокільного лиття являється найбільш дешевим способом.
         Сутність методу кокільного лиття заключається в заливці розплавленого металу в металеві підігріті форми. Далі форми рознімають, з них видаляють відлиски. Точність відливок 1,5 мм на 100мм, при особливих умовах точність можна довести до 0,5мм на 100мм.
         Відливки виходять щільні, мілкозернисті, мають гладкі і чисті поверхні, малі допуски і припуски, однорідні за властивостями. Крім того, знижуються витрати формованих матеріалів в 8-10 разів. Стійкість кокілів, виготовлених з чугуну або сталі становить для стальних відливок середнього розвісу 500-700 відливок.
         Отримання порожнин в кокільних відливках відбувається за допомогою стержнів. В результаті проведеного аналізу, для деталі диск найкраще примінити кокільне лиття. До того ж в результаті кокільного лиття диска в процесі механічної обробки ряд поверхонь не потребує обробки.
         2.3. Вибір методу обробки окремих поверхонь
         Рішенням курсового проекту являється розробка технологічного процесу в умовах гнучкої виробничої системи (ГВС). ГВС – це сукупність технічного обладнання та системи, його функціонування в автоматичному режимі. В гнучкий виробничий комплекс входять: накопичувачі, пристосування супутник, пристрій загрузки та розгрузки супутників, пристрої заміни оснащення, видалення відходів, автоматизованого контролю. В умовах ГВС необхідно замінити технологічний процес обробки, пристосувавши його таким чином, щоб:
1)    звести до мінімуму число переустановок деталі, оптимальним являється використання одним або двома затискними  пристосуваннями;
1)2)    обмежити кількість станів в ГВС;
1)3)    використовувати багатоінструментальну обробку.
При цьому, основні вимоги послідовності етапів механічної обробки залишаються незмінними:
-         1 етап – обробка поверхонь, які будуть використовуватися як технологічні бази на наступних етапах;
-         2 етап – першочергова чорнова обробка мех. поверхонь, які не допускають дефектів;
-         3 етап – напівчистова та чистова обробка використовуємих поверхонь;
-         4 етап – виконання другорядних операцій (свердління, прорізання канавок, довбання і т.д.)
-         5 етап – оздоблювальні операції;
-         6 етап – заключний контроль, випробовування.
Різноманітні поверхневі деталі виконують різні функції, тому і вимоги до них різні: по точності, шорсткості, відхиленням форми та розміщення.
Ці вимоги забезпечуються виконанням різних технологічних методів механічної обробки.
При написанні маршруту обробки поверхонь виходять з того, що кожний наступний етап повинен бути точніше, чим минулий. Число ступенів обробки визначається за формулою:
Е =  = . ...  = Е1, Е2....Еn = Еі
де: Е – загальне уточнення;
    Еі – окремі уточнення;
    п – число ступенів обробки;
    Тз, Тg, Ті – допуски відповідно для заготовки деталі, окремої ступені обробки.
         Розрахувати число найбільш точного числа степенів обробки можна по формулі:
np = Lg(E)/0,46
         Можливі варіанти маршрутів обробки окремих поверхонь зазначимо в таблиці 2.3.1.
         Вихідні дані – лиття в кокіль забезпечує відливки з точністю розмірів 12 квалитету і шорсткість поверхні Rа4 [1, стор. 65].
Таблиця 2.3.1.
Позначення поверхонь
Квалитет
точності
Допуск по кресленню
Шорсткість кресленню
Допуск заготовки по кресленню
Задуманий квалитет
Загальні уточнення
Номер маршруту
Можливі варіанти обробки
Квалитет після обробки
Допуск, що досягаємо
Приватний коеф. уточнення
Загальне уточнення
перехід МОП
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1
11
270
6,3
1,3
14
5,8
1
Фрезерування
11
0,27
5,18
5,18
2
11
270
6,3
1,3
14
5,8
1
Фрезерування
11
0,27
5,18
5,18
3
12
500
12,5
1,3
14
2,8
1
Фрезерування
11
0,5
2,8
2,8
2
шліфування
11
0,5
2,8
 
6
7
30
1,25
0,9
14
30
1
Розточування чорнове
11
0,19
4,7
30
Розточування чистове
9
0,074
2,5
Розточування тонке
7
0,03
1,9
2
Розточування чорнове
11
0,3
4,7
30
 
 
 
 
 
 
 
Шліфування напівчистове
9
0,074
2,5
Продовження таблиці2.3.1.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
 
 
 
 
 
 
 
 
Шліфування чистове
7
0,03
1,9
 
8
12
340
6,3
1,4
14
5,8
1
Фрезерування
11
0,34
4,11
4,11
2
Шліфування
11
0,34
4,11
 
         2.4. Вибір схеми базування
 
         Вибір схем базування проводимо відповідно з технологічним процесом, що виконується, притримуючись принципів єдності та постійності баз. При виборі теоретичних схем базування керуємося вимогами ГОСТ 21495-76 “Бази та базування в машинобудуванні”, а також ГОСТ 3.11.07-81 “Умовні позначення опор, затисків та установочних пристроїв”
         В умовах проектування ГАП необхідно вибрати обмежене  число установок. Аналіз робочого креслення деталі показує, що обробити поверхню деталі типу “Диск” потрібно при базуванні двома установками.
Схеми базування наведені в таблиці 2.4.1.

Зведена таблиця схем базування                         Таблиця 2.4.1

Операція 

Базова поверхня
Ескіз базування заготовки
1
2
3
 
 
 
 
Свердлильно-фрезерно-розточна
 
 
Центрування по подвійній направляючої поверхні А
Установочна база поверхня Б.
Упорна база –поверхня В
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 

Свердлильно-фрезерно-розточна
Базування по трьом поверхням А, Б, В
А – установочна поверхня
Б – направляюча поверхня
В – упорна поверхня
 
 

 
 
 
2.5. Вибір металорізальних верстатів
До обладнання, які застосовується в ГВК, висувають додаткові вимоги, які гарантують можливість синхронної роботи його з засобами автоматизації допоміжних процесів та можливість отримання інформації, яка необхідна для керування виробничим процесом. До багатоцільових верстатів, які являються основним технологічним обладнанням в ГВК, пред¢являють наступні основні вимоги:
- висока напруга електродвигуна приводу головного руху та використання безступеневого регулювання його швидкості широкому діапазоні, які забезпечують необхідні нижню та верхні межи частот обертання шпинделя;
- підвищена жорсткість опорних частин верстата;
- компоновка вузлів верстата та герметизація робочої зони, які забезпечують вільний відвід стружки та мастильно-охолоджувальної рідини та велику подачу в зону обробки як для різання, так і для змиву стружки;
- високі швидкості допоміжних ходів робочих органів, які забезпечують використання новітніх високошвидкісних приводів подач;
- низька трудомісткість та мала  довготривалість переналадки верстатів;
- використання в приводі подач високомоментних електродвигунів постійної напруги з датчиками оборотного зв¢язку в сполученні з кульково-винтовими парами кочення та направляючими, які знижують сили тертя та які підвищують чутливість до малих переміщень;
- використання інструментальних магазинів, які забезпечують автоматичну зміну ріжучого інструменту, в циклі роботи верстата, а також різного типу багатопозиційних револьверних головок, які забезпечують швидкозмінність та зручне розміщення інструментального оснащення;
- використання механізованих швидкопереналогоджуваних та швидкозмінних пристроїв для базування та закріплення заготовок, що обробляються, в широкому діапазоні розмірів;
- використання вбудованих в верстат конвеєрів та контейнером для вилучення стружки;
- висока надійність роботи всіх систем та механізмів, яка досягається за рахунок ретельної обробки їх конструкції та високої якості виготовлення;
- зручність обслуговування (гарний доступ до робочої зони та органів управління).
         Виходячи з цього вибираємо 3 однакові моделі станка 2204АМ1Ф4 (станок горизонтальний багатоцільовий свердлильно–фрезерно–розточний з автоматичною зміною заготовок).
         Вибрані дані та технічні характеристики верстата заносимо в          таблицю 2.5.1.
Металорізальні верстати для обробки деталі „Диск”
Таблиця 2.5.1.
Номер операції
Назва  та модель верстата
Габаритні розміри робочого стола
Коротка технічна характеристика
Частота обертання
Діапазон подач, мм/об
Потуж-ність мВт
020
 
025
 
030
Верстат горизонтальний
багатоцільовий свердлильно-фрезерно-розточний з автоматичною заміною заготовок, модель 2204АМ1Ф4
630х630
10- 4000 об/хв.
без-ступенева
0,1....6000 столу та шпиндель-ної головки без-ступеневе
11кВт
 
 
 
 
 
2.6. Розробка маршрутів обробки деталі
Маршрут обробки деталі будуємо на основі обраних маршрутів обробки окремих поверхонь з урахуванням типу виробництва та схем базування.
Запишемо технологічний маршрут обробки деталі у вигляді послідовності обробки з описом змісту операцій та виконаних ескізів. В структуру маршруту необхідно включити перелік слюсарних, термічних та контрольних операцій.
Враховуючи пункти аналізу базового технологічного процесу та маршруту обробки окремих поверхонь будуємо технологічний процес обробки диску та заносимо в таблицю 2.6.1.

Маршрут обробки деталі “Диск”

Таблиця 2.6.1.
Номер та назва операції
Номер та зміст переходу
1
2
Операція 05
Заготівельна
Заготовка – лиття в кокіль з обрубленими литниками
 
Операція 010
Термічна
Нормалізація, t=870-880єС. Охолодження з піччю
 
Операція 015
Пісочноструйна
Очистити заготовку від окалини
 
Операція 020
Свердлильно-фрезерно-розточна
 
1. Фрезерувати чотири площини прямокутника в розмір 150 165  
  2. Фрезерувати чотири фаски  10х45є
  3. Фрезерувати торець прямокутника
в чорно.
  4. Свердлити Ш24-0,1 на відстані 90 0,5
  5. Нарізати різьбу М27-7Н
 
 
Продовження таблиці 2.6.1
1
2
Операція 025
Свердлильно-фрезерно-розточна
1. Розточити канавку Ш96+0,5 шириною 12 0,15
  2. Розточити поверхню Ш80Н7 попередньо Ш76+0,5 підрізати торець в розмір 195-0,5
  3. Фрезерувати поверхню шириною
   12 на Ш304 в розмір 208-05.
4. Розточити Ш80Н7 начисто Ш78,5+0,25 підрізати фаску 2 х45є
   5. Розточити поверхню Ш80Н7 до кінця.
 
Операція 030
Свердлильно-
фрезерно-
розточна
 
     1.Фрезерувати торець прямокутника в розмір
165-0,25
     2. Свердлити отвір Ш23 на глибину 40
     3. Свердлити отвір Ш11,4 на глибину 19
     4.Свердлити отвір Ш6 на глибину 120
     5. Нарізати різьбу G ј
 6.Довбати шпонковий паз b=24  в розмір 87,5
 
Операція 035
контрольна
     Контролювання точності виготовлення  на     контрольних пристроях
 
 
 
2.7. Розробка та зміст технологічних операцій
Розробка структури та змісту технологічних операцій проводиться на підставі технологічного маршруту обробки деталі у послідовності виконання операцій, номерів позицій і переходів , а також змісту переходів.
Структуру та зміст технологічних операцій обробки диску подаємо у  таблиці 2.7.1.

Структура та зміст технологічних операцій обробки деталі “Диск”

Таблиця 2.7.1.
Номер та назва операції
Ескіз операції
Номер та зміст переходу
1
2
3
05
Заготівельна
Заготовка – лиття в кокіль з обрубленими литниками
 
010
Термічна
Нормалізація, t=870-880єС. Охолодження з піччю
 
015
Пісчаноструйна
Очистити заготовку від окалини
 
 
Продовження таблиці 2.7.1.
1
2
3
 
 
020
Свердлильно-фрезерно-розточна
 
 

 
 
1. Фрезерувати чотири площини прямокутника в розмір  
165  
2. Фрезерувати чотири фаски  10х45є
3. Фрезерувати торець прямокутника в чорно
 
4. Свердлити Ш24-0,1
на відстані 90 0,5
 
5. Нарізати різьбу М27-7Н
 
 
 
025
Свердлильно-фрезерно-розточна
 
 
 
 
 

 
1. Розточити канавку Ш96+0,5 шириною 12 0,15
2. Розточити поверхню Ш80Н7 попередньо Ш76+0,5 підрізати торець в розмір 195-0,5
3. Фрезерувати поверхню шириною
12 на Ш304 в розмір 208-05.
4. Розточити Ш80Н7 начисто Ш78,5+0,25 підрізати фаску 2 х45є
5. Розточити поверхню Ш80Н7 до кінця.
 
 
Продовження таблиці 2.7.1.
1
2
3
030
Свердлильно-
фрезерно-
розточна
 
 

 
1.Фрезерувати торець прямокутника в розмір
165-0,25
2. Свердлити отвір
Ш23 на глибину 40
3. Свердлити отвір
Ш11,4 на глибину 19
4.Свердлити отвір
Ш6 на глибину 120
5. Нарізати різьбу G ј
6.Довбати шпонковий паз b=24  в розмір 87,5
 
 
         2.8. Вибір верстатних пристроїв
         Тип та конструктивні особливості затискних пристроїв для виконання технологічних операцій, які визначаються з урахуванням вибраної теоретичної схеми базування деталі та типу виробництва.
         Інформацію про вибрані затискні пристрої заносимо в таблицю 2.8.1.[1, с. 263-265], [10, с. 67-110].
Предыдущая страница 1 2 3 4 Следующая страница


Розробка технологічного процесу обробки диску 07 02 00 в умовах дрібносерійного виробництва

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=211&часть=2



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com