Реферат на тему "Профілактичні можливості адвоката у конкретній кримінальній справі"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Профілактичні можливості адвоката у конкретній кримінальній справі

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 35.48 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): nikit
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница

добавить материал

Деякі вчені та адвокати допускають можливість альтернати­вної позиції, яка полягає в тому, що захисник підтримує позицію підсудного, який заперечує свою вину у вчиненні злочину, ставлячи питання про його виправдання, але одночасно дає інше тлумачення обставин справи, яке виходить з можливого визнан­ня його винним, і висловлює міркування про міру покарання на той випадок, якщо суд не прийме пропозицію про виправдання. Проте, на нашу думку, альтернативна позиція адвоката є неп­рийнятною, бо свідчить про його невпевненість у невинності підсудного, послаблює позицію захисту. Судові має бути висло­влений тільки один кінцевий висновок. Якщо встановлені факти дозволяють зробити не один, а кілька висновків, що випливають з них, необхідно зупинитися на тому, що є найбільш сприятли­вим для підзахисного. Однак при цьому адвокат повинен так побудувати свої доводи, щоб вони охоплювали всі можливі судження про винність, кваліфікацію злочину, наявність обста­вин, що пом'якшують відповідальність підсудного. На все, що має хоч найменше значення для захисту, повинно бути звернуто увагу суду.
Визначаючи свою правову позицію, адвокат не вправі ігнорувати думку підзахисного, його показання, ставлення до пред'явленого обвинувачення. Адвокат не є вільним у визна­ченні позиції (крім випадків, коли підзахисний обмовлює себе), але у вирішенні питань правового характеру, виборі тактики і методики захисту1 є незалежним. Процесуальна са­мостійність адвоката не виключає необхідності узгодження з підзахисним лінії захисту в цілому і позиції в окремих проце­суальних питаннях, зокрема при заявленні клопотань. Підза­хисному не байдуже, якими способами буде обстоюватися правова позиція. Адвокат повинен інформувати його про так­тичні прийоми, які має намір застосувати, роз'яснити їх суть, щоб їх застосування не було несподіванкою для обвинуваче­ного і не викликало з його боку небажаної реакції.

Забезпечення  прав  затриманого

Посадові особи, які ведуть слідство, зобов'язані в силу закону забезпечувати правову охорону прав затриманого й обвинуваченого. Тому буде помилкою вважати, що захист обвинуваченого здійснює тільки адвокат. Усі органи від яких тією чи іншою мірою залежить доля обви­нуваченого (орган Дізнання, слідчий, прокурор, суд), по­винні не лише виконувати свою безпосередню справу, а й забезпечувати реальне здійснення обвинуваченим своїх прав і законних інтересів.
.  Отже, адвокат має бути добре обізнаний у професійних Обов'язках та можливостях посадових осіб і органів, щоб не  дати їм перетворити кримінальний процес на свавілля.
    Знання адвокатом можливостей і обов'язків відповідних органів та посадових осіб дає йому змогу вільно орієнту­ватись у процесі розслідуваний кримінальної справи, точно сформувати свою правову позицію та втілювати її в життя.
Громадянин, якого обвинувачено у вчиненні злочину, а так само підозрюваний і затриманий наділені комплексом прав. Проте роз'яснення їх саме по собі не є достатнім для захисту. Знання обвинуваченим своїх прав не виключає потреби в захисникові, оскільки саме він може вільно оперу­вати можливостями, які надають ці права, та певними проце­суальними повноваженнями, що дозволяють йому «задіювати» ті чи ті захисні механізми: написати скаргу прокурору, оскаржити відмову в суд, подати заяву до Європейського суду з прав людини. Тому обвинуваченому, особливо якщо його заарештовано, потрібен захисник, який окрім всього іншого ще є для нього чи не єдиним зв'язком з навколиш­нім світом. Робота адвоката на попередньому слідстві може бути розпочата і значно раніше, ніж його допущено до участі у справі.Нерідко до адвоката звертається за консульта­цією особа, яку вже допитували або допитуватимуть як свідка, і з бесіди з нею стає зрозумілим, що порушення справи щодо неї — питання часу. Тут не йдеться про те, наскільки можливою і допустимою з боку адвоката є така консультація. В адвокатів старшого покоління щодо цьо­го існують певні перестороги. Проте нинішня практика слідства знає чимало випадків, коли справу було поруше­но за фактом, майбутні обвинувачені протягом 2—5 років неодноразово викликалися до слідчого і допитувались як свідки, а потім, через 3 — 5 років, їм пред'являлось обвинувачення.
Зміни у законодавстві дозволяють вступ адвоката у спра­ву на будь-якій стадії процесу. Отже, якщо проти певної особи порушено справу, а обвинувачення їй ще не пред'яв­лялося, то ця обставина начебто не є перешкодою для всту­пу адвоката у справу вже на першій стадії розслідування. Адже слідство кілька років збирає докази у порушеній «за фактом» справі, добре знаючи, хто буде обвинуваченим, яко­го протягом тривалого часу допитують як свідка. Адвокат може порадити клієнтові, як йому вести себе на допитах, хоча він сам не може брати участь у такій слідчій дії.Мож­на зробити і дальший крок: піти з таким клієнтом до слідчого й зачекати за дверима. Але за нинішньої системи пропускного режиму зробити це непросто, а іноді й неможливо.
Відповідно до ст. 69 КПК особа може відмовитися дава­ти показання як свідок, якщо своїми показаннями вона може викрити себе, членів сім.'ї, близьких родичів, усинов­леного, усиновителя у вчиненні злочину. Незважаючи, на дещо незграбне формулювання «яка своїми показаннями викривала б себе», стаття підтверджує право на відмову від давання показань щодо себе і своїх родичів. Було б простіше і точніше перенести в КПК визначення, яке міститься у ст. 63 Конституції У країни. Принаймні слід визнати, що особа, щодо якої порушили кримінальну справу і, не пред'явивши обвинувачення, намагаються допитати як свідка, може не давати пояснень.Адвокат має право па конфіденційне побачення із затри­маним або заарештованим до першого допиту, а після ньо­го — на такі ж побачення без обмеження їх кількості й тривалості. Що таке «побачення без обмеження їх кількостіта тривалості і закон не розшифровує. Однак практично не можливо зустрітися з підзахисним у СІЗО у вихідні та святкові дні.
      Тепер про «конфіденційність» побачення. Адвокати вважають загальновизнаним, що кабінети СІЗО, де відбува­ються побачення, обладнані підслуховувальними прила­дами та  іншою.апаратурою, тобто вимоги конфіденційності порушуються. Перевіряти, чи це справді так, шляхом пев­них тестів не рекомендується. Краще, пам'ятаючи про таку можливість, вжити певних запобіжних заходів, наприклад написати підзахисному записку. Взагалі, щоб не зашкоди­
ти затриманому або заарештованому, давати рекомендації або поради з досвіду тих життєвих правил, що діють наволі (на зразок «не вір, не бійся, не проси»), слід украй обережно.  ,
Тривалість побачення обмежується робочим часом пра­цівників СІЗО (з 9.00 до 17.30). У багатьох СІЗО встанов­люють порядок  за яким з 9.00 до 13.00 проводяться слідчі дії,'; а адвокати можуть зустрітися з підзахисним тільки після обіду. До того ж слід зважати, що на вільні кабінети для побачень встановлюється «жива черга», тому подеку­ди доводиться чекати годину-дві, поки приведуть підза­хисного.
По-різному'вирішується і порядок допуску адвоката: в одних  випадках від слідчого вимагають лист про дозвіл на побачення (що законом для захисника не передбачено), в інших потрібно пред'явити посвідку особи та заяву на побачення з печаткою адвокатського об'єднання, де відпо­відний відділ робить відмітку про камеру, в якій пере­буває підзахисний. Після цього заповнюється картка на особу, з якою просять організувати побачення. Як правило, диктофон,ноутбук і, звичайно ж мобільний телефон взяти з собою не дозволяють. Хоча диктофон і ноутбук  це ті технічні засоби, якими вправі користувати­ся адвокат (з дозволу слідчого). Проте такий дозвіл вдається одержати тільки в окремих, виняткових випадках.Якщо слідчий направив у СІЗО повідомлення про до­пуск адвоката до участі у справі, окремого дозволу на побачення йому непотрібно.У такому разі перепони у побаченні з боку керівництва СІЗО є незаконними. Якщо ж вони вчиняються, то, як правило, за вказівкою слідчого.Кілька  зауважень слід зробити щодо участі адвоката у допиті підозрюваного й обвинуваченого, а також в інших слідчих діях за їх участю.
                   

Участь захисника у допиті

. В процесі цієї слідчої дії захисник має можливість ставити запитання допитуваним особам та подавати зауваження з приводу правильності та повноти записів у протоколі.
Слідчий може відвести запитання'захисника, але зобов'я­заний занести їх до протоколу допиту. Підписуючи прото­кол, захисник повинен переконатися, що все сказане записа­но правильно (без редакторської правки слідчого). Пра­вильність записів перевіряється шляхом зачитування тек­сту вголос: а) слідчим; б) захисником; в) обвинуваченим.
Адвокати надають перевагу двом останнім. Коли читаєш протокол особисто, маєш змогу пересвідчитись, що в ньому нічого не пропущено. Крім того, зорова пам'ять надійніша, ніж сприймання на слух. З дозволу слідчого адвокат може здійснити звукозапис допиту, причому такі дії якомусь процесуальному оформленню не підлягають (п.- 11 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. «Про застосування законодавствагяке забезпечує підозрю­ваному, обвинуваченому, підсудному право на захист»).

Дії захисника   при пред'явленні  обвинувачення

Якщо є достатня кількість доказів що вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про. притягнення її як обвинуваченого. Присутність захисника при цьому єобов'язковою, крім випадків, передбачених частиною пер­шою ст. 46 КПК України.
Пленум Верховногод Суду України роз'яснив, що суди повинні перевіряти додержання прав обвинуваченого, а та­кож, щоб Постанова про притягнення як обвинуваченого.була конкретною за змістом,; Недотримання вимог статей 132 і 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.Адвокат повинен своє­часно заявляти відповідні клопотання перед слідчим.
Слідчий оголошує постанову про притягнення як обвину­ваченого та вручає її копію обвинуваченому, а також скла­дає протокол із зазначенням часу і дати пред'явлення обвинувачення.Протокол має бути підписаний обвинуваче­ним, слідчим та захисником. Встановлений у ст.140 поря­док пред'явлення обвинувачення дає можливість адвокату перевірити за копією постанови дотримання слідчим вимог статей 132 і 142 КПК України і, якщо це відповідає інте­ресам клієнта, вжити заходів до усунення недоліків постанови шляхом звернення з відповідними клопотання­ми: Коли саме заявляти такі клопотання, адвокат вирішує залежно від ситуації, виходячи з інтересів клієнта. .
Відповідно до ст. 142 КПК України, пред'являючи обвинувачення, слідчий .зобов'язаний роз'яснити обвину­ваченому його права на слідстві. У свою чергу,захисник повинен подбати про те;щоб його клієнт;усвідомив свої права і щоб вони були роз'яснені у повному обсязі ї в необ­хідних випадках. з дозволу слідчого він може сам додатко­во пояснити права обвинуваченого, особливо щодо права відмовитися давати показання і відповідати на запитання.
Незважаючи на пряму вказівку закону,слідчі подекуди не вручають копію постанови про притягнення як обвину­ваченого.Якщо при цьому присутній адвокат, він, послав­шися на закон, негайно поставить вимогу про вручення такої копії.
Чинне законодавство не визначає, як повинен діяти адво­кат під час допиту, чи має він право втрутитись і рекомен­дувати не відповідати на певне запитання тощо. Порядок допиту визначає слідчий.Захисникові відводиться пасив­на роль спостерігача, який має право поставити запитання з дозволу слідчого.Однак присутність захисника сама по собі діє на обвинуваченого заспокійливо, тому участь його у допиті потрібна й бажана.Щодо поведінки на допиті адвокат має домовитись з обвинуваченим наперед, вихо­дячи з обраної позиції захисту.
Якщо під час допиту слідчий порушує закон, наприклад ставить запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання), то адвокат вправі звернути увагу слідчого на це порушення, а також занести зауваження до протоколу. Недостатня врегульованість становища захисника під час допиту не може бути перепоною для висловлення заперечень щодо незакон­них дій слідчого, органу дізнання або прокурора.
Згідно зі ст. 29 Конституції України”ніхто не може бути заарештований, затриманний, триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.”
Лише в разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи перепинити його уповноважені законом органи мо­жуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасо­вий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Якщо упродовж сімдесяти двох годин з моменту затримання не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, затримана особа негайно звільняється.
Кожному затриманому має бути невідкладно повідом­лено про мотиви арешту або затримання, роз'яснено його права та надано можливість від моменту затримання ко­ристуватися правовою допомогою захисника. Затримання  може бути оскаржено в суді у будь-який час. Відповіднодо ч.2 ст 149 КПК України тимчасовим запобіжним захо­дом є затримання підозрюваного, яке застосовується з під­став і в порядку, передбачених статтями 106, 115 ,165 КПК України.Проте застосування цих норм на практиці пов'язане з певними труднощами.
Норми КПК України не приведено у точну відповідність до норм Конституції України, залишено без змін частини 1 і 2 ст. 106 КПК, які визначають обставини, за яких допускається затримання підозрюваного органом дізнан­ня, а у випадках передбачених ст, 115 КПК, і слідчим.
Отже  орган дізнання або слідчий можуть затримати особу тільки за умови додержання вимог ст. 29 Конститу­ції України та обставин і визначених у ст, 106 КПК Украї­ни. Якщо таких обставин немає, то необхідно одержати постанову судді про дозвіл на затримання. Судова прак­тика ще не визначилася із застосуванням цих норм.
Змінами до КПК України передбачено можливість оскарження затримання особи. Слідчі органи, роз'яснюючи затриманому його права, повинні повідомити про те, ,що, відповідна до ст.129 Конституції України, кожен має право у будь-який час оскаржити своє затримання в суді.
Це право гарантоване і Міжнародним пактом про гро­мадянські та політичні права, і Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Отже, для по­дання скарги до суду є достатні правові підстави, гарантова­ні Конституцією України, міжнародно-правовими угодами нашої Держави, а також КПК України.
Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного захо­ду, вона розглядається суддею протягом трьох діб з моменту надходження і Якщо подання не надійшло або надійшло після закінчення 72-годинного строку після затримання, воно розглядається суддею протягом 5 діб з часу надход­ження (ст. 106 КПК України). На постанову судді може бути подана апеляція, проте її подання не зупиняє вико­нання постанови суду.
Якщо під час затримання слідчий порушив вимоги статей 106, 115 КПК України з урахуванням вимог міжна­родно-правових угод України, є підстави вважати можли­вим звільнення затриманого. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незакон­ним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання і начальнику місця попереднього ув'язнення.
Якщо;у встановлений законом термін затримання поста­нова судді про застосування до затриманої особи запобіж­ного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого до, .установи для попереднього ув'язнення не надійшла,начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.
.
                              
Заявления клопотань
Клопотання— це офіційне прохан­ня про виконання певної процесуаль­ної дії та прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для справи21. Залежно від Мо­менту подання розрізняють клопотання:
1)подані на стадії попереднього слідства;
2)заявлені після завершення попереднього слідства приознайомленні з матеріалами справи.       .
Окрім того можна виокремити так звані процедурні клопотання (наприклад, про надання для вивчення прото­колів усіх слідчих дій за участю підзахисного; матеріалів, які направляються до суду для перевірки законності та обґрунтованості арешту; про повідомлення про дату і час проведення слідчих дій, в яких адвокат бажає взяти .участь, тощо
Адвокат направляє клопотання до слідчого здебільшого з метою з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи. Це клопотання про очні ставки, проведення експертиз, припинення кримінальної справи.
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница


Профілактичні можливості адвоката у конкретній кримінальній справі

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=397&часть=2



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com