Реферат на тему "Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 41.29 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Виктория
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница

добавить материал

Предметна ознака
Географічні реалії:
- Найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології
Степ, прерія, сопка, солончак, торнадо
- Найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини
Польдер, крига, язовір, грид, арик
- Найменування ендеміків
Ківі, снігова людина, піщундська сосна, секвоя
Етнографічні реалії:
- Побут:
А) їжа, напої, побутові заклади та ін. 
Щі, чебуреки, кумис, ель, сидр; таверна, пиріжкова, бістро, сауна, драгстор
Б) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси
      Кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник, фібула, верик
В) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:
      Ізба, юрта, дівчача, горниця, обрік, амфора, кубишка
Г) транспорт (засоби та “водії”):
       Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, кебмен, гондольєр
Д) інше:
      Сакви, махорка,  будинок відпочинку, путівка, кізяк
- Праця:
А) люди праці:
      Передовик, бригадир, фермер, грум, консьєржка
Б) знаряддя праці:
      Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка
В) організація праці (включно господарства):
      Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз, мандра
- Мистецтво і культура:
А) музика і танці:
      Козачок, гопак, блюз, тарантела, рил
Б) музичні інструменти та ін.:
      Балалайка, тамтам, кастаньєти, най, банджо
В) Фольклор:
      Сага, билина, частушки
Г) Театр:
      Кабукі, містерія, арлекін, каспер, петрушка
Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:
      Ікебана, чинте, пелікени
Е) Виконавці:
      Трубадур, кобзар, скоморох, гейша
Ж) Звичаї та ритуали:
      Коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені, маслениця, рамазан
З) Свята та ігри:
     День перемоги, паска, День подяки, лапта, крикет, пітчер
И) Міфологія:
     Леший, Дід Мороз, троль, валькірія, ельф, гном, килим-літак, вурдалак
К) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети:
     Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп’яття, мани
Л) Календар:
     Вайшак, вересень, бабине літо
- Етнічні об’єкти:
А) Етноніми:
     Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах
Б) прізвиська ( звично шутливі або образливі)
      Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап
В) Найменування осіб за місцем проживання:
      Габровець,  канака, шоп, обердинець
- Міри і гроші:
А) Одиниці мір:
     Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель
Б) Грошові одиниці:
     Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, долар
В) Простомовні найменування мір і грошей:
     Осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п’ятак, бакс
Суспільно-політичні реалії:
- Адміністративно-територіальний устрій:
А) Адміністративно-територіальні одиниці:
     Губернія, область, департамент, графство, воєводство
Б) Населені пункти:
    Аул, станиця, хутор, стійбище
В) Деталі населеного пункту:
    Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд
- Органи та носії влади:
А) органи влади:
    Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата
Б) Носії влади:
    Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар
- Суспільно-політичне життя:
А) Політична діяльність та діячі:
    Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки
Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):
   Партизани, карбонарії, західники, слав’янофіли
В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники)
    Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі
Г) Звання, титули, звернення:
    Бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам
Д) Заклади:
   Облвно, загс, золотий стіл, торгпредство
Е) Учбові заклади і культурні установи:
   Десятилітка, коледж, ліцей, кампус, аула
Ж) Стани та касти ( і їх члени ):
   Дворянство, купечество, юнкерство, джентрі, дворянин, самурай, мужик
З) Станові знаки і символи:
   Червоний прапор, півмісяць, свастика, юньон джек
- Військові реалії:
А) Підрозділення:
   Легіон, фаланга, табір, орда, сотня
Б) Зброя:
   Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка
В) Обмундирування:
   Шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат
Г) Військові службовці і командири:
   Отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер
Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення – по місцю – стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [7, c. 65-67].
Місцева ознака
В площині однієї мови:
- Свої реалії – це більшою частиною ісконні слова даної мови:
Хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском),
ель=ейл (ale - світле англійське пиво) 
- Чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії іншої мови:
Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.)
В площині пари мов:
- Зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов напр., фіорд – зовнішня реалія для рос., болг., або любої іншої мови, окрім норвезької
- Внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови      напр., фіорд – для пари російської і норвезької мови – для норвезької мови буде внутрішньою реалією [7, c. 68].
РОЗДІЛ III
 
ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ РЕАЛІЙ
 
         Ми вже визначили, що таке реалія, яка в неї може бути структура і типи реалій. Як же повинен поводитися з реаліями перекладач?  Якщо даний предмет чи явище незнайомі народу, якщо в його мові немає найменування даного предмету, поняття, явища, означає тоді це, що слово не можна перекласти. А якщо воно перекладне, то як знайти найбільш вдалу відповідність? Л.Н.Соболєв вважає так: “ якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, і неможливо перекласти” [24, с. 270]. Проте “немає такого слова, яке не могло би бути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученням слів даної мови” [26, с. 182] – це у відношенні словникового перекладу, і “ те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складного цілого” [26, с. 182], тобто у відношенні контекстуального перекладу. Таким чином вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.
         При перекладі реалій існує дві труднощі:
Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об’єкта, який ця реалія позначає.
Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) – її національне і історичне забарвлення.
Ця справа ускладнюється ще й необхідністю ураховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовним є лише одне: “рецептів тут, як і в перекладі загалом, немає, і перекладач, ураховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовою, на свій досвід, чуття і картотеку, а, в першу чергу, на “контекстуальні обставини”, в кожному окремому випадку вибирає шлях, який підходить більш всього, а інколи є одним можливим.
         За С. Флориним і С. Власовим у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій:
- Транскрипція ( транслітерація)
- Переклад (заміни):
   1.  Неологізми:
А) калька
Б) півкалька
В)  освоєння
Г) семантичний неологізм
   2.  Приблизний переклад:
А) відповідність за родом та видом
Б)  функціональний аналог
В)  опис, пояснення, тлумачення
- Контекстуальний переклад [7, c. 87]
Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно:
I. Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови в перекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням до оригінальної форми [6, c. 440]:
Whig – біг; Utah – Юта
Бажання, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що, таким чином, перекладач може одержати можливість перебороти дві вказані вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією зроблений невдало, це може дуже ускладнити  розуміння перекладу читачем. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, які складають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими) [7, c. 88]:
Waterloo – Ватерлоо, Murray – Муррей
II. Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на перекладацьку мову вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана:
Запровадження неологізму –  найбільш придатний після транскрипції шлях збереження змісту й колориту перекладаємої реалії: шляхом створення нового слова (або словосполучення) інколи вдається добитися такого ж ефекту. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки та півкальки [7, c. 89]:
А) Кальки – це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто по частинам) слова або звороту  з  наступним складанням перекладених частин без будь-яких змін [7, c. 89]. Класичний приклад – це слова
Skyscraper – хмарочос; misleader – лжекерівник.
Дуже поширені кальки усталених словосполучень:
People of good will – люди доброї волі; the United Nations  Organization – Організація об’єднаних націй
Б)  Півкальки – це свого роду часткові запозичення, також нові слова або усталені словосполучення, але “складені частково із свого власного матеріалу, а частково з матеріалу іншомовного слова”[7, с. 89]
Carpet-bagger – саквояжник (сіверянин, який добився впливу та багатства на Півдні)
При калькуванні існує небезпека з’явлення в перекладі буквалізму, який зовсім непотрібен. І перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.
В)   Освоєння – це адаптація іншомовної реалії; тобто надання їй на основі іншомовного матеріалу вигляду рідного слова [7, c. 89]:
Фр. Concierge – консьєржка; нім. Walkure – валькірія
Г)    Семантичний неологізм – це нове слово або словосполучення , “вигадане” перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії. Від кальки його відрізняє відсутність етимологічного зв’язку з оригінальним словом [7, c. 90]:
Seven-league boots – чоботи – швидкоходи
Але Влахов і Флорин зазначають, що “спосіб перекладу реалій неологізмами найменш використовується: причина досить очевидна – творцем мови є народ і дуже рідко – окремий автор” [7, с. 90].
2. Приблизний переклад реалій застосовується частіше ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосіб удається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит дуже часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією [28, c. 250]. Можливі декілька випадків:
А)  Принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш поширеним (дуже рідко – більш вузьким) значенням, підставляє родове поняття замість видового. По суті справи, замінюючи вид родом, більш часткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладу прийом генералізації [28, c. 250]:
Cottage – будинок
Але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.
Б)  Функціональний аналог – це “елемент остаточного вислову, який викликає східну реакцію у російського читача” [28, с. 251]. Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачу перекладу, “замінити іншою, знайомою”, або замінити один музичний інструмент іншим, “нейтральним”, не забарвленим у національні барви перекладацької мови, одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії, яка перекладається:
Baseball – лапта, cricket – лапта
Часто функціональний  аналог є зручним для передачі реалій-мір, зокрема, коли вони призначені для створення у читача якихсь якісних уявлень:
Сто пудів – дуже важкий,  пара фунтів – небагато
В)  Опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується у тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати [6, c. 454]:
The boys were playing fly up – хлопчики грали у м’яча;  армяк – одежа із грубої тканини, puff – гра в кості
         Влахов і Флорин зазначають, що “приблизний переклад реалій, як підказує сама назва, не є адекватним, передає зміст відповідної одиниці не повністю, а що стосується національного і історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися, лише якщо митець-парекладач зумів підказати це своїм вибором засобів вираження” [6; с. 454].
3. Контекстуальний переклад звично протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв’язаною з нею [відповідністю]” [20, с. 45]. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту:
Скільки коштує путівка на курорт? – How much are accommodations at health resorts?
         Такими є основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача перед альтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С. Флорина вибір залежить від предпосилок:
  1. Від характеру тексту
Наприклад, в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповідно термінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповідно пізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.
  2.  Від важливості реалії у контексті
Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом      реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [7; с. 95], а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.
   3.  Від характеру реалії
Ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.
   4. Від іноземної й перекладацької мови.
Рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.
  5. Від читача перекладу
Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часом значення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [7, c. 92-93].
РОЗДІЛ IV
 
АНАЛІЗ РЕАЛІЙ З ПОВІСТІ ДЖ. СЕЛІНДЖЕРА “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”
Зараз хотілося б надати приклади реалій та запропонувати їх переклад, користуючись матеріалом нашого дослідження, наданого вище. Усі надані нижче приклади реалій було взято з повісті видатного американського письменника Джерома Девіда  Селінджера “Над прірвою у житі”. Перед тим як давати переклад реалій хочемо розглянути їх класифікацію та структуру.
Спочатку розглянемо їх структуру:
Окремі слова: Jaguar; foot; hound’s; Oxford; Buick; Vitalis; Edmont; Vogue;  Seattle, Washington; jitterbugging; glider; the Mall; Daiquiris; buck; Quaker; Harvard; Flys up; Brooks; loafers; Bloomingdale’s; 
Словосполучення: Pencey Preparatory School; Revolutionary War; Navajo blanket; Yellowstone Park; Year Book;  Brown Betty; pinball machine; club car; Stork Club; Tom Collins; Grand Central Station; Mark Cross; Greenwich Village; Ivy League; polo coat; West Point; Fifth Avenue; Saturday Evening Post; cowboy general; Student Adviser; a dry Martini;
Скорочення: Coke (від Coca Cola); D-Day (від Disembarkation Day);
Абревіатури: B.M. (від Bryn Mawr);  F;
Як бачимо, в наших прикладах реалій немає реалій-речень.
Зараз зробимо класифікацію за предметною ознакою реалій, які ми вибрали для подальшого перекладу.
Jaguar; Buick; club car  – етнографічні реалії, побут - транспорт.
foot – етнографічна реалія, міри і гроші – одиниці мір.
hound’s (або tooth jacket); polo coat; loafers – етнографічні реалії, побут – одежа (включно: взуття, головні убори та ін.)
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница


Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=446&часть=2



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com