Реферат на тему "Ефективне управління виробництвом"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Диплом на тему Ефективне управління виробництвом

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Диплом *
Размер: 166.17 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Заболотный А.Э.
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая страница

добавить материал

З отриманого числа віднімається відносна величина, що характеризує витрати на 1 грн. реалізованої продукції (7). Якщо представити:



то за умови, коли розмір Ср\Р буде відповідати витратам на 1 грн. товарної продукції, використовуваним при розрахунку динаміки собівартості продукції.
Для підприємства ВАТ «Ударний», витрати на 1 грн. товарної й реалізованої продукції збігаються або відрізняються друг від друга дуже незначно. Тому замість витрат на 1 грн. реалізованої продукції можна використовувати витрати на 1 грн. товарної продукції.
Останнє вираження в дужках включає озброєність праці основними виробничими фондами (8) і оборотними коштами (9).
Сума їх характеризує озброєність праці виробничими фондами (А\Ч = Ф\Ч + О\Ч), що має тенденцію до збільшення при удосконалюванні структури показників, що складаються. Під впливом науково-технічного прогресу частка озброєності праці основними виробничими фондами по темпах зростає швидше, ніж другий показник, і одночасно підвищується питома вага активної частини й вартості виробничих фондів.
Останнє просліджується, якщо вираження (8) представити у вигляді Ф\Фа · Фа\Ч.
У цьому випадку Ф\Фа буде індексом підвищення середньорічної вартості основних фондів над її активною частиною (чим менше це перевищення, тим прогресивніша структура основних фондів), а Фа\Ч – показником озброєності праці активною частиною основних фондів.
Аналіз рентабельності виробництва з використанням показника чистої продукції може бути проведений на основі рівняння:


                          1   2   3   4   5     6     7   8
де З – сума заробітної плати промислово-виробничого персоналу тис. грн.
Перший співмножник показує середньогодинний виробіток за рік по чистій продукції; шостий – відображає витрати заробітної плати на 1 грн. обсягу чистої продукції.
На основі вихідних даних по виведеній формулі розраховують показники за рік у зіставленні з планом або за ряд років. Потім, одержавши відносні величини, що відбивають динаміку взаємозалежних показників, визначають міру впливу кожного з фактора на зміну загальної рентабельності виробництва підприємства.
Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік і ін.
Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).
2.2.2 Показники ефективності використання праці
Показники продуктивності праці, темп росту продуктивності праці
До групи показників ефективності використання живої праці можна віднести наступні:
-      темп зростання продуктивності праці;
-      частка приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці;
-      відносна економія живої праці.
Продуктивність праціпоказник ефективності використання ресурсів праці, трудового фактора. Продуктивність праці виміряється кількістю продукції в натуральному або грошовому вираженні, виробленою одним працівником за певний, фіксований час (година, день, місяць, рік).
Підвищення продуктивності праці – об'єктивний економічний закон розвитку людського суспільства. У процесі праці жива праця використовує результати минулої, упредметненої праці (предмети й засоби праці) для виробництва нових продуктів.
Продуктивність живої праці – це здатність живої праці виробляти в одиницю часу певну кількість продукції.
Показники продуктивності праці:
1.   Виробіток:
 ,          (6)
де Ч – чисельність працівників, Т – обсяг продукції, Зт – витрати праці.
2.   Трудомісткість:
   чи   ,          (7)
У залежності від прийнятої одиниці виміру праці будуть виходити різні показники: на одну людину, на один людино-день, годину, на 1 грн. витрат праці.
Показники динаміки продуктивності праці – індекси продуктивності праці:
а) індивідуальні індекси (по якому-небудь продукту):
 ,          (8)
б) загальні індекси – у цілому по виробництву:
 ,          (9)
 - (по формулі середнього індексу),          (10)
 ,          (11)
де Id – індекс структурних зрушень;
 ,          (12)
де , a .
Продуктивність праці – основний фактор зростання ефективності виробництва. Підвищення її означає зростання інтенсивності виробництва, тобто зменшення витрат праці (часу) на виробництво одиниці продукції.
Темпи зростання продуктивності праці розраховуються по формулах:
 ,   і             (13)
де Wi – продуктивність праці в розрахунковому періоді, грн.\чол.; WБ – продуктивність праці в базовому періоді, грн.\чол.; Ч – кількість виробничого персоналу, чол.
Так, показник продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» становить:
 грн.\чол.                                          1998 р.
 грн.\чол.                                          1999 р.
 грн.\чол.                                           2000 р.
Темп зростання продуктивності праці на підприємстві:
                           1999 р.
                          2000 р.
Таким чином, динаміка продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 67,7 у 1997 р., до 73,8 у 1999 р. і до 81,0 у 2000 р., а темп зростання продуктивності праці склав 109,1% і 109,7% у 1999 р. і в 2000 р. відповідно.
Показник частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці
Показник частки приросту продукції в результаті підвищення продуктивності праці, безсумнівно, повинен бути віднесений до показників, що характеризують ефективність виробництва, тому що він виражає збільшення випуску продукції з меншими витратами праці.
Показник частки приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці (у %) визначається по формулі:
          (14)
де DЧ – темпи зростання чисельності промислово-виробничого персоналу, %;  – Jв темпи приросту випуску продукції, %.
У свою чергу показники DЧ й Jв можна обчислити по формулі:
          (15)
          (16)
де Чф і Чб – чисельність промислово-виробничого персоналу відповідно фактично й у базисному періоді, чоловік; Вф і Вб – обсяг випуску продукції відповідно фактично й у базисному періоді, тис. грн.
Для визначення показника частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці, в ВАТ «Ударний», розраховуємо показники DЧ й Jв:


Отже, показник частки приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці (у %) в ВАТ “Ударний” становить:

Однак варто помітити, що у випадку, коли фактична чисельність промислово-виробничого персоналу в порівнянні з чисельністю в базисному періоді не змінюється або зменшується (випадок із ВАТ «Ударний»), немає необхідності робити указаний розрахунок, тому що весь приріст продукції при цьому утворюється у результаті зростання продуктивності праці. З іншого боку, при відсутності зростання випуску продукції цей показник узагалі не визначається.

Відносна економія живої праці

Проблема економії живої праці взагалі, а на сучасному етапі розвитку нашої економіки особливо, є надзвичайно важливою. Вирішувати її можливо лише на основі – неухильного підвищення продуктивності праці в результаті збільшення її фондоозброєності. Чим більше економія живої праці, тим вище її продуктивність і вище частка приросту продукції.
Показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви збільшення продуктивності праці. Адже найважливішим завданням планування праці є визначення мінімальної потреби в працівниках, необхідних для нормального ходу процесу виробництва й виконання виробничої програми.
Відносна економія живої праці Эт (чоловік), розраховується по формулі:
          (17)
де Jв – темпи зростання випуску продукції, %.
Розрахуємо темп зростання випуску продукції за 2000 р., стосовно 1999 р.:

Тоді показник відносної економії живої праці Эт (чоловік), на підприємстві складе:
 чіл.                                        1999 р.
 чіл.                                       2000 р.
Розрахований нами показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці.
Чим більше економія живої праці, тим вище її продуктивність і вище частка приросту продукції.
Таким чином, на підставі проведених розрахунків, можна констатувати про неухильне підвищення продуктивності праці, на винзаводі ВАТ «Ударний», що є результатом зростання фондоозброєності праці (див. Додатки 3, 4).
2.2.3 Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень

Фондовіддача

Наступною групою функціональних показників є показники використання виробничих фондів і капітальних вкладень. Сюди можуть бути віднесені такі показники:
-      фондовіддача;
-      приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
-      виробництво чистої продукції на 1 грн. середньорічного обсягу оборотних коштів;
-      відносна економія основних виробничих фондів;
-      відносна економія оборотних коштів;
-      оборотність оборотних коштів;
-      приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
-      питомі капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності, що вводиться;
-      питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;
-      строк окупності капітальних вкладень.
Перераховані показники відображають рівень використання засобів виробництва в одному виробничому циклі, частково або цілком переносять свою вартість на готову продукцію. У зв'язку з цим використання засобів виробництва істотно впливає на рівень ефективності. Останні три показники характеризують ефективність капітальних вкладень, що направляються на збільшення випуску продукції.
Фондовіддача є в даний час основним показником використання основних виробничих фондів. Вона показує обсяг виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів. Продукція може бути представлена у вартісному чи натуральному вираженні. Динаміка цього показника відбиває зміну величини й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Оскільки фондовіддача виражає співвідношення між досягнутим економічним ефектом (у виді виробленої продукції) і витратами на створення основних фондів, за допомогою яких досягнутий цей ефект, вона є й показником ефективності виробництва.
Фондовіддача розраховується по формулі:
          (18)
де Т – обсяг виробленої продукції; Ф – вартість основних виробничих фондів, грн.
Розрахуємо показник фондовіддачі на підприємстві:
 грн.                                                              1999 р.
 грн.                                                             2000 р.
На підставі наших розрахунків видно, що на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів, приходиться 10,17 грн. і 10,44 грн. виробленої продукції в 1999 р. і 2000 р. відповідно.
У нашому випадку, показник фондовіддачі в 2000 р. стосовно 1999 р. збільшився на 0,27 грн. Як уже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається.
Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції
Показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції розраховується по формулі
          (19)
де Поб – приріст середньорічної вартості оборотних коштів, %;
Jв – темп зростання обсягу чистої (товарної) продукції.
Таким чином, показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції, на підприємстві, складе:

На підставі зроблених розрахунків, можна говорити, що приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.
Відносна економія основних виробничих фондів, відносна економія оборотних коштів
Відносна економія основних виробничих фондів, грн., розраховується по наступній формулі:
 ,          (20)
де Фб – середньорічна вартість основних фондів у базовому періоді; Фi – середньорічна вартість у розрахунковому періоді. Варто помітити, що відносну економію оборотних коштів, матеріальних витрат, фондів заробітної плати можна розрахувати по цій же формулі з використанням відповідних значень фондів.
Таким чином, показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:
  %.
Оборотні кошти складають частину засобів виробництва, що включають у себе також фонди обігу (готова продукція, кошти). Таким чином, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищенню ефективності виробництва.
Розрахуємо відносну економію оборотних коштів (тис. грн.), в ВАТ «Ударний», по наступній формулі:
 ,          (21)
де Оф, Об – оборотні кошти відповідно фактично й у базисному періоді, тис. грн., Jв – темп зростання обсягу чистої продукції.
Таким чином, відносна економія оборотних коштів, у 2000 р., в ВАТ «Ударний» становить:
 тис. грн.
Як уже говорилося, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності й тим самим підвищенню ефективності виробництва.

Оборотність оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їхньому вивільненню й використанню на інші потреби підприємства. Скорочення одного обороту (у днях) оборотних коштів і часткове вивільнення їх свідчить про ефективне їхнє використання.
Тривалість одного обороту оборотних коштів До (у днях) можна визначити по формулі:
 ,          (22)
де Ос – оборотні кошти, тис. грн.; Вр – виторг від реалізації продукції, тис. грн.: 360 – кількість днів у році.
Таким чином, оборотність оборотних коштів на підприємстві становить:
 дн.                                                   1999 р.
 дн.                                                   2000 р.
На підставі розрахунків видно, що показники тривалості одного обороту оборотних коштів (До) у 1999 і 2000 р. практично рівні, і при округленні складуть 21,4 дн., але все-таки незначно, показник До за 2000 р., позитивніший ніж показник за 1999 р. на 0,06 дн.
Різниця між фактичною кількістю днів одного обороту в минулому році (2000) у порівнянні з базисним (1999), показує, на скільки днів прискорилася оборотність, що і буде служити показником ефективного використання оборотних коштів.
2.2.4 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів
Відносна економія матеріальних витрат, зниження питомої витрати матеріалів (виноматеріалів)
Наступною групою функціональних показників є показники використання матеріальних ресурсів:
-      відносна економія матеріальних витрат;
-      зниження питомої витрати матеріалів (виноматеріалів).
-      матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції;
Частка матеріальних витрат у собівартості виноробної продукції становить 93%. Тому стає зрозумілим прагнення працівників управління виноробних підприємств до економії сировини, матеріалів, палива, усіх видів енергії, тари й інших матеріальних ресурсів як до виконання найважливішої умови підвищення ефективності виробництва.
У складі матеріальних витрат вартість сировини переважає, тому у виноробстві розроблені деталізовані норми утрат виноматеріалів.
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая страница


Ефективне управління виробництвом

Скачать дипломную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=463&часть=6



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com