Реферат на тему "Ефективне управління виробництвом"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Диплом на тему Ефективне управління виробництвом

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Диплом *
Размер: 166.17 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Заболотный А.Э.
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая страница

добавить материал

Структура чисельності робітників по видах виробництв
 
 
Виробництво
 
Чисельність робітників
усього чоловік
питома вага, %
зайнятих ручною працею
зайнятих механізованою працею
усього чоловік
питома вага, %
усього чорловік
питома вага, %
Основне
63
37,3
33
52,5
30
47,5
Допоміжне
43
25,4
22
51,2
21
48,8
ВРТС роботи
63
37,3
37
58,8
26
41,2
Разом
169
100
93
54,2
76
45,8
 
З таблиці 5 видно, що в цілому по обстеженому підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.
Результати аналізу структури чисельності допоміжних робітників і робітників, зайнятих на ВРТС роботах приведені в таблицях 6-7.
Таблиця 6
Структура чисельності допоміжних робітників
 
Функції допоміжного виробництва
Чисельність робітників
усього
чоловік
питома вага, %
зайнятих ручною працею
Зайнятих механізованою працею
усього чоловік
питома вага, %
Усього чоловік
питома вага, %
Ремонт устаткування
29
67,5
14
48,5
15
51,5
Енергопостачання
5
11,5
-
-
5
100
Підтримка будинків і споруджень у робочому стані
 
 
9
 
 
21
 
 
8
 
 
89
 
 
1
 
 
11
Усього
43
100
22
51,2
21
48,8
 
Таким чином, незважаючи на значний ступінь механізації праці на підприємстві ВАТ «Ударний», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці (див. таблиці 5, 6, 7).
Таблиця 7
Структура чисельності робітників, зайнятих на ВРТС роботах
Професії
Чисельність робітників
усього, чоловік
питома вага, %
Водії транспорту
10
15,9
Вантажники
27
42,9
Транспортувальники
10
15,9
Інші (комірники, приймальники, контролери й ін.)
16
25,3
Усього
63
100
 
2.5 Висновки аналітичної частини
В аналітичній частині я провів аналіз господарської діяльності підприємства ВАТ «Ударний», і на підставі отриманих результатів, пропоную рекомендації з удосконалювання управління виробництва підприємства, так, щоб на кожну одиницю ресурсів добиватися істотного збільшення обсягу виробництва продукції.
Система показників ефективності виробництва надана в роботі дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.
У системі показників ефективності виробництва не усі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.
Узагальнюючі показники в основному виражають кінцеві результати виробництва й виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу й виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.
За 2000 р. у порівнянні з 1999 р. обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,6%. Це значить, що обсяг товарної продукції в 2000 р. у порівнянні з 1999 р. збільшився на 783 тис. грн.
Підприємство, ВАТ «Ударний» у 2000 р. витратило на 1 грн. товарної продукції 78 коп., що говорить про зменшення витрат, тому що в 1999 р. даний показник складав 79 коп.
Показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат покращився в порівнянні з 1999 р., що свідчить про гарний рівень організації виробництва.
Загальна рентабельність підприємства ВАТ «Ударний» складає: у 1999 – 133,8% і в 2000 – 129,9%.
Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів.
Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік.
Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).
Динаміка продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 67,7 у 1997 р., до 73,8 у 1999 р. і до 81,0 у 2000 р., а темп зростання продуктивності праці склав 109,1% і 109,7% у 1999 р. і в 2000 р. відповідно.
Розрахований показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці.
Чим більше економія живої праці, тим вище її продуктивність і вище частка приросту продукції.
Таким чином, на підставі проведених розрахунків, можна констатувати про неухильне підвищення продуктивності праці, на винзаводі ВАТ «Ударний», що є результатом зростання фондоозброєності праці (див. Додатки 3, 4).
Показник фондовіддачі в 2000 р. стосовно 1999 р. збільшився на 0,27 грн. Як уже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту
Приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.
Показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:
  %.
Відносна економія оборотних коштів, у 2000 р., у ВАТ «Ударний» складає:
 тис. грн.
Показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і грошових коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищує ефективність виробництва.
Показники тривалості одного обороту оборотних коштів (До) у 1999 і 2000 р. практично рівні, і при округленні складуть 21,4 дн., але все-таки незначно, показник До за 2000 р., позитивніший показника за 1999 р. на 0,06 дн.
Різниця між фактичною кількістю днів одного обороту в минулому році (2000) у порівнянні з базисним (1999), показує, на скільки днів прискорилася оборотність, що і буде служити показником ефективного використання оборотних коштів.
Підприємство, ВАТ «Ударний» у 2000 р. зробило матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції – 72 коп., що говорить про зменшення матеріальних витрат, тому що в 1999 р. даний показник становив – 73 коп.
Додатково розраховані показники: а) темп зростання фондовіддачі; б) темп зростання виробничих фондів; в) фондооозброєність праці; г) темп зростання фондоозброєності праці (Додаток 4, № 17, 18, 19, 20); дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва ВАТ «Ударний», а саме – виробничі фонди ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці.
Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ складає – 115,5% (далі будуть наводитися середньорічні показники за 1999, 2000 р.), а зростання фондоозброєності праці – 124,96%.
А темпи зростання продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», складають 109,4% і 83,49% відповідно.
При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення указаних показників свідчить про зворотне – 109,4 < 124,96.
Фондоозброєність відбиває ступінь технічної оснащеності праці і впливає на продуктивність праці.
Наведені цифри свідчать про необхідність вишукування й використання резервів виробничих фондів, для того, щоб підвищити фондовіддачу.
Однак варто помітити, що дані показники на винзаводі, зокрема, за 2000 р., свідчать про позитивні тенденції. Так темп зростання продуктивності праці в 2000 р. склав 109,7%, а темп зростання фондоозброєності – 107,0%, тобто темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності праці на 2,7%.
Аналіз використання виробничих потужностей (таблиця 3) свідчить про неефективне використання наявних виробничих потужностей. Таким чином, поліпшення використання виробничих потужностей винзаводу є резервом підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний». Варто також помітити, що виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) незначно відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.
Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.
Аналіз рівня механізації виробництва ВАТ «Ударний» показав, що в цілому по обстеженому підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.
Таким чином, незважаючи на значний ступінь механізації праці на підприємстві ВАТ «Ударний», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці й підвищення ефективності виробництва.
Результати аналізу показали, що основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» є заходи, що мають ціль:
·      підвищення рівня механізації виробництва;
·      НОТ (наукова організація праці);
·      поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.
У наступному розділі розглядається комплекс заходів підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» по зазначеним вище напрямках.
Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»
3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва
3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації виробництва
У виробничому процесі винзаводу більша частина виробничих операцій зв'язана з механічним впливом на предмет праці (перекачування і розлив вина, мийка пляшок і ємностей, укладання готової продукції в ящики, транспортування тари, допоміжних матеріалів, готової продукції й ін.), у зв'язку з чим для підприємства дуже важливе значення має підвищення рівня механізації.
На підставі аналітичної частини пропоную два основних напрямки механізації виробництва винзаводу:
·      комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;
·      створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві.
Комплексно-механізованою лінією основного чи допоміжного виробництва (в тому числі для ВРТС робіт) можна вважати таку лінію, що цілком обслуговується робітниками, що обслуговують автомати й напівавтомати, а також машини й механізми, тобто зайняті автоматизованою чи механізованою працею. Ознакою даного типу лінії є те, що серед обслуговуючих її робітників немає робітників виконуючих ручні операції, зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів і робітників виконуючих ручні операції, які не зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів, тобто робітників, зайнятих ручною працею.
Для малих і середніх винзаводів, яким є ВАТ «Ударний», розроблені комплексно-механізовані лінії типу МКМЛ-7М і МКМЛ-8. Дані лінії є розробкою ВНДІВіВ «Магарач» і успішно впроваджені на винзаводах малого типу.
Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) основного виробництва винзаводу дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.
Великим резервом підвищення рівня механізації основного виробництва винзаводу є упровадження високопродуктивної комплексно-автоматизованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.
З метою механізації допоміжного виробництва на підприємстві, раніше були проведені наступні заходи: установка фреонових компресорів і заміна парових котлів; створення механізованих дільниць для зарядки акумуляторних навантажувачів, забезпечення виробництва стисненим повітрям, комплексне очищення стічних вод від шкідливих домішок, повторне використання водопровідної води, що йде на охолодження ліній безупинної шампанізації, забезпечення виробництва вуглекислим газом із повторним його використанням.
Допоміжне виробництво винзаводу виконує три функції: ремонт устаткування; енергопостачання; підтримка будинків і споруджень у робочому стані.
Результати проведеного аналізу (п\р 2.4) свідчать про те, що в даний час механізація допоміжного виробництва знаходиться ще на досить низькому рівні. Виключенням є енергопостачання, де рівень механізації виробничих процесів становить 100%. Велика питома вага серед допоміжних робітників займають ремонтники (таблиця 6) – 67,5% (29 чоловік), причому біля половини з них зайнято ручною працею. Як правило, ремонт устаткування на винзаводі здійснюється «на ходу», майже цілком відсутні капітальні ремонти.
Основний резерв зниження витрат ручної праці на цій ділянці полягає в правильній організації ремонтних робіт, чому повинне послужити «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розроблене ВНДІВіВ «Магарач». Крім того, вирішенню цієї задачі буде сприяти створення ремонтної бази підприємства, на якій можна організувати випуск запасних частин, сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, нестача яких на підприємстві гостро відчувається.
Великі резерви механізації виробництва на винзаводі розташовані в ВРТС роботах. З таблиць 5 і 7 видно, що 58,8% робітників цієї категорії зайняті ручною працею (42,9 + 15,9).
Рівень механізації ВРТС робіт на винзаводі при надходженні вантажів вище, ніж при відправленні. Це зв'язано з тим, що велику частку у вантажах, що надходять, займають виноматеріали, переміщення яких здійснюється насосами, тобто процес цілком механізований. Основна ж маса вантажників і транспортувальників зосереджена на операціях по відправленню вантажів, де ще недостатньо застосовується техніка.
З 1992 р. на винзаводі організована механізована дільниця №3 (цех №3) по вивантаженню з вагонів і навантаженню у вагони вантажів, по вивантаженню й завантаженню бочок, вивантаженню цукру. З цього моменту на винзаводі відбувалося впровадження телескопічних транспортерів, оснащення винзаводу електрокарами й електровантажниками.
Вважаю за доцільне зробити також упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.
Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая страница


Ефективне управління виробництвом

Скачать дипломную работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=463&часть=8



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com