Реферат на тему "Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ Авто Лайф"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Отчет по практике на тему Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ Авто Лайф

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Отчет по практике *
Размер: 57.1 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Романченко Александр
Предыдущая страница 1 2 3 4 5

добавить материал

Одним із важливих завдань є перевірка дотримання прин­ципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.
Керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", аудитор перевіряє правильність розподі­лу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спря­мування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Так, у статтях розділу "Внески учасників" наводяться дані про збіль­шення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської за­боргованості учасників за внесками до статутного капіталу підпри­ємства.
Власний капітал зменшується внаслідок виходу учасника, випуску чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшен­ня номінальної вартості акцій або з інших причин. Тому здійснюючи аудит статутного капіталу, слід перевірити наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства.
Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхи­лень в обліку статутного капіталу порівняно з чинними норматив­ними положеннями і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.
Перевіряє забезпечення майбутніх витрат і платежів (рахунок 47) за такими субрахунками:
471 "Забезпечення виплат відпусток"
472 "Додаткове пенсійне забезпечення"
473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань"
474 "Забезпечення інших витрат і платежів".
Слід врахувати, що за кредитом рахунка 47 "Забезпе­чення майбутніх витрат і платежів" відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.
Зокрема, сума забезпечення виплат відпусток визначається щомі­сячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівни­кам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечен­ня обов'язкових відрахувань (зборів) на обов'язкове державне пен­сійне страхування, соціальне страхування.
        Обґрунтованість включення резервованих сум на рахунки ви­робничих витрат встановлюють на підставі записів із дебетом ра­хунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адмі­ністративні витрати" і кредиту рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

Тема 7.  Облік витрат діяльності.
                  Положенням   (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»  встановлено групування  витрат  операційної діяльності підприємства за такими елементами:
§  матеріальні затрати;
§  витрати на оплату праці;
§  відрахування на соціальні заходи;
§  амортизація;


          До  складу  елемента «Матеріальні затрати»  включається вартість використаних у виробництві (крім продукту власного виробництва):
§  сировини й основних матеріалів;
§  покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
§  палива й енергії;
§  будівельних матеріалів;
§  запасних частин;
§  тари і тарних матеріалів;
§  допоміжних та інших матеріалів.
         До складу елемента «Витрати  на оплату праці» включаються: заробітна плата за окладами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та  іншого  невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату
праці.
         До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:  відрахування  за  пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування  персоналу  підприємства, відрахування  на  інші соціальні заходи.
        До  складу елемента «Амортизація» включається  сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
         До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються  інші витрати операційної діяльності (витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги,  плата банку за розрахунково-касове обслуговування та ін.).
         Групування витрат  за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва (обігу), виявлення  резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних   показників, які характеризують  ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкість виробництва  та  ін.), а також для складання Звіту про фінансові              результати  (розділ II «Елементи операційних витрат»).
         За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються  на основні і накладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі  вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників  та  ін.).  До накладних   належать  витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва  й управлінням (загальновиробничі витрати).
         За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) витрати виробництва  поділяються на прямі і непрямі.                     Прямі витрати  безпосередньо пов'язані з виробництвом   певних виробів (робіт, послуг), а тому до  їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних  документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.).
       Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням  виробництвом  (наприклад, загальновиробничі витрати),  а  тому  між  об'єктами обліку  витрат (продукцією, роботами, послугами тощо)  розподіляються пропорційно   встановленому   базису   (заробітній  платі робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).
         Відповідно до П(с)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
§  прямі матеріальні витрати;
§  прямі витрати на оплату праці;
§  інші прямі витрати;
§  загальновиробничі витрати.
 
         До  складу прямих матеріальних витрат  включається вартість сировини, основних матеріалів, що створюють основу продукції, яка виготовляється, купованих комплектуючих  виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретних об'єктів витрат (тобто продукції, робіт, послуг або  виду діяльності, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат).
         До складу прямих витрат  на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, які зайняті у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
         До складу інших прямих витрат  включаються всі інші виробничі  витрати, які не можуть  бути  безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на  соціальні заходи, плата за оренду земельних і
майнових  паїв, амортизаційні відрахування та ін.
Рахунок 80 «Матеріальні витрати» призначено для узагальнення    інформації   про    матеріальні  витрати підприємства за звітний період. Ведеться за субрахунками:
   801 «Витрати сировини й матеріалів»,
   802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих  виробів»,
   803 «Витрати палива й енергії»,
   804 «Витрати тари і тарних матеріалів»,
   805 «Витрати будівельних матеріалів»,
   806 «Витрати запасних частин»,
   807 «Витрати  матеріалів сільськогосподарського значення»,
   808 «Витрати товарів»,
   809 «Інші матеріальні витрати».
   Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» призначено для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період. Ведеться за субрахунками:
   811 «Виплати за окладами і тарифами»,
   812 «Премії та заохочення»,
   813 «Компенсаційні виплати»,
   814 «Оплата відпусток»,
   815 «Оплата іншого  невідпрацьованого часу»,
   816 «Інші витрати на оплату праці».
   Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено  для узагальнення інформації про  відрахування на соціальні заходи за звітний період. Ведеться за субрахунками:
   821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»,
   822 «Відрахування на соціальне страхування»,
   823 «Страхування на випадок безробіття»,
   824 «Відрахування на індивідуальне страхування».
   Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення інформації про суму амортизації, нараховану за звітний період по  основних  засобах, інших необоротних  матеріальних активах, нематеріальних  активах. Ведеться за
субрахунками:
   831 «Амортизація основних  засобів»,
   832 «Амортизація інших  необоротних матеріальних активів»,
   833 «Амортизація нематеріальних активів».
          Рахунок 84  «Інші операційні витрати» призначено для обліку операційних  витрат, що  не  відображаються  на інших  рахунках класу 8, зокрема: вартість робіт, послуг сторонніх підприємств; сума  податків, зборів (обов'язкових  платежів), крім податків на  прибуток; втрати від курсових  різниць, знецінення запасів; псування цінностей, списання  уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.
         Таким  чином на дебеті рахунків 80 «Матеріальні витрати»; 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати» ведуть облік витрат за елементами, які в кінці звітного періоду разом з доходами, відображеними на рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності», списують безпосередньо на рахунок  79 «Фінансові результати».
Тема 8.   Облік доходів і фінансових результатів.
     Статті доходів і витрат, пов’язаних з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповідно класифікації діяльності підприємства.
     Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.
     Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  3. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
     Метою складання Звіту про фінансові результати  є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
     Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду  з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).
     При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які  приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
     Положенням "Звіт про фінансові результати"  встановлено економічний зміст статей  доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та  іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства.
          Протягом  року на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності" та 9 "Витрати діяльності" відображаються і накопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахунки доходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79 "Фінансові результати" . На рахунку 70 "Доходи від реалізації"  відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.
    На рахунку 71 “Інший операційний дохід відображаються дорхід від реалізації інших обортних активів, іноземної валюти, дохід від операційної оренди активів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.
     На рахунку  74 "Інші  доходи"  відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів та інші.  
     На рахунку 90 "Собівартість реалізації"  відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість придбаних товарів, реалізованих у звітному періоді.
    На рахунк 94 “Інші витрати операційної діяльності” відображаються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витрати операційної діяльності.
     На рахунку 97 "Інші витрати" відображаються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (собівартість реалізованих  основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші.
     З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій  для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".
     Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:
     701 "Дохід від реалізації готової продукції",
     702 "Дохід від реалізації товарів",
     703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".
     704 “Вирахування з доходу.
(додаток №39,40)
     Рахунок  90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність  має субрахунки:
     901 "Собівартість реалізованої готової продукції",
     902 "Собівартість реалізованих товарів",
     903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".
     Рахунок 79 "Фінансові результати"  для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій  має субрахунки:
     791 "Фінансовий результат від основної діяльності",
     792 "Фінансовий результат від фінансових операцій",
     793 "Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності",
     794 "Фінансовий результат від надзвичайних подій".
(додаток №41)
     Враховуючи, що підприємства звичайно здійснюють різні види основної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), а для обліку фінансових результатів  від основної діяльності на рахунку 79 "Фінансові результати" виділено один субрахунок, то в аналітичному обліку до субрахунку  791 "Фінансовий результат від основної діяльності" необхідно виділити фінансові результати за видами основної діяльності аналогічно як  це зроблено на рахунках 70 "Доходи від реалізації"  і 90 "Собівартість реалізації". Без цього не можливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства.
     Сальдо рахунків 74 "Інші  доходи" і 97 "Інші витрати" списуються в кінці року на субрахунок 793 "Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності". В такий спосіб визначається фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.
    Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.
     Протягом року фінансовий результат від господарсько-фінансової діяльності підприємства - прибуток або збиток визначається оперативно без відображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результати підприємства. Аналогічно визначається фінансовий результат від фінансових операцій та  від надзвичайних подій.
         Економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках розкривається за їх видами (статтями) в  аналітичного обліку до цих рахунків.
        Загальногосподарські та інші витрати до собівартості продукції не включаються  і відображаються на окремих рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати" і списуються безпосередньо на дебет субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" в установленому порядку в кінці року.
      На підприємстві до собівартості реалізованих товарів, що обліковуються на субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" за ПсБО 9 “Запаси” відносяться витрати на придбання товарів, на доставку їх та доведення до придатного для реалізації стану. На рахунках 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати обігу"  торговельні підприємства обліковують витрати обігу торгівлі. 
     Отже до фінансово-результатних рахунків відносяться також рахунки обліку доходів і витрат.                                                
    
Особливості синтетичного обліку доходів, витрат
і фінансових результатів.
Синтетичний облік фінансових результатів на ТОВ “Авто-Лайф” має особливості, що випливають із специфіки торговельної діяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, з особливого порядку обліку доходів і витрат обігу.
   Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.     Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів - транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
  ПсБО 9 “Запаси”  не конкретизує порядок визначення первісної (балансової  вартості товарів (додаток №42)) та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів з врахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій та роздрібній торгівлі.
  Якщо за  відомчими методичними рекомендаціями буде встановлено спрощений порядок визначення собівартості реалізованих товарів, що дорівнює тільки договірній (купівельній) їх вартості, то витрати обігу  торгівлі слід буде списувати на фінансові результати повністю в кінці звітного року з кредиту рахунку 93 “Втрати на збут” на дебет субрахунку 791 “Фінансовий результат від основної діяльності”, а щомісячний  запис за розрахунком витрат обігу на реалізовані товари (Дт 902  -  Кт 93) здійснюватись не буде. Тобто витрати обігу будуть списуватись аналогічно як списуються  витрати на збут.  
Синтетичний облік фінансових результатів в торгівлі ведеться за загальною схемою бухгалтерського обліку фінансових результатів виробничих підприємств з врахуванням особливостей відображення в обліку собівартості реалізованих товарів:
1. На оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах, які обліковують товари  за купівельними цінами,  собівартість реалізованих товарів складається із купівельної їх вартості (без ПДВ) і витрат підприємства на придбання товарів, на доставку їх  та доведення товарів до придатного для реалізації стану.
2. На підприємствах роздрібної торгівлі, в тому числі на, які обліковують товари за продажними цінами,  включаючи товарні надбавки,  собівартість реалізованих товарів складається із продажної їх вартості за виключенням (мінусом) товарних надбавок, що за щомісячним розрахунком відносяться до реалізованих товарів, і  витрат підприємства на придбання товарів, на їх доставку  та доведення товарів до придатного для реалізації стану.
      Відповідно до типового положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності з врахуванням положень ПсБО 9 “Запаси” витрати підприємства на придбання товарів, на їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану мають щомісячно списуватись на дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" в сумі, що відноситься до реалізованих  за місяць товарів. При цьому названі витрати розподіляються за щомісячним розрахунком на витрати, що відносяться до реалізованих товарів і до залишку товарів на кінець звітного місяця. Інші витрати обігу, а також адміністративні витрати та інші операційні витрати   списуються на рахунок 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" заключними записами в кінці року.
Тема 9.  Бухгалтерська звітність.
      Бухгалтерська звітність –– це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.
      Бухгалтерська звітність поділяється на:
1.    управлінську –– внутрішня звітність підприємства, за допомогою якої надається оперативна інформація для здійснення аналізу діяльності підприємства та планування його майбутньої роботи;
2.    фінансова –– звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності підприємства за звітний період і яку можуть використовувати зовнішні користувачі.
Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період, в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. Фінансові звіти є складовою частиною фінансової звітності. Фінансові звіти мають за мету забезпечити загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів. Повний набір фінансових звітів містить баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у фінансовому стані підприємства, примітки та інші звіти і пояснювальний матеріал. Фінансові звіти є доступними, публікуються один раз на рік і підлягають аудиторській перевірці з наданням відповідного звіту.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного ТОВ “Авто-Лайф” становив 12 місяців. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього року.
Визнання статей балансу. Активи відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду і звіті про фінансові результати. Зобов’язання відображаються у балансі, його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни. Між статтями Активу і Пасиву існує взаємозв’язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелами фінансування довгострокових активів є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Але не виключається формування довгострокових активів і за рахунок кредитів банку.
У процесі діяльності для збереження фінансової стійкості й відповідно взаємозв’язку статей балансу підприємство постійно контролює зміни у складі і структурі активів підприємства.
На самому початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (затвердженим положенням (стандартам), Положенню про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, Інструк­ції про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої Мін­фіном, тощо).
Під час аналізу показників фінансової звітності з метою встановлення її реальності й достовірності аудитори покликані виявляти нереальну дебіторсь­ку заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі по­зовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактич­но термін її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущений і вона підлягає списанню на збитки. У такому разі аудитор зобо­в'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгова­ності, місце її виникнення та відповідальних осіб.
Аудит встановлює також несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; кредити за товари, роботи і пос­луги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо).
Аудитор перевіряє правильність і своєчасність складання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал. Однак насамперед слід встановити відповідність даних аналітичного обліку обо­ротам і залишкам із рахунків синтетичного обліку у головній книзі, оборотній відомості за синтетичними рахунками і балансу. Перевірка ідентичності даних синтетичного й аналітичного обліку в умовах автоматизованої системи обліку здійснюється в автоматичному режимі. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована і підтверджена актами звірки, довідками тощо.
Під час аудиту правильності оцінки статей бухгалтерського балансу і фі­нансової звітності слід встановити:
— обгрунтованість довгострокових фінансових інвестицій, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів;
— правильність оцінки незавершеного будівництва, виробничих запасів, готової продукції, товарів;
— реальність відображення у балансі основних засобів і нематеріальних активів;
— достовірність відображення в обліку заборгованості покупців і замовни­ків за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселями і за виданими авансами у рахунок наступних платежів та сум нарахованих дивідендів, про­центів, роялті, що підлягають надходженню;
— правильність сум статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та вилученого капіталу;
— взаємну погодженість показників фінансової звітності.
Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності пов'язана з і публікацією. Такий порядок передбачений Законом України "Про аудиторсь­ку діяльність". У ньому, зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такої звітності і для підтвердження зобов'язані мати аудиторський висновок.
Аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Світова практика аудиту свідчить про те, що відповідальність за фінансо­ву звітність несе керівництво суб'єкта підприємницької діяльності.
Аудиторська перевірка здійснюється у відповідності із загальноприйнятими аудиторськими стандартами, які передбачають планування і проведення аудиту таким чином, аби отримати надійну гарантію того, що баланс складе­ний правильно і у відповідності із загальноприйнятими принципами обліку.
Після дати складання балансу аудитору слід ознайомитися з усією доступ­ною інформацією, яка належить до фінансових справ клієнта, з проміжними фінансовими звітами, з протоколами нарад акціонерів, директорів і всіх відпо­відних комітетів, із доповідями про відхилення.
Аудитору слід розуміти клієнта, знати, які ділянки об'єкта схильні до най­більшого ризику і яка інформація про них, імовірно, буде придатною. Для цьо­го аудитор налагоджує тісні робочі стосунки з клієнтом, оперативно робить за­пити про фінансову діяльність, про незвичайні показники й коригування звітності, про потенціальні проблеми, виявлені під час аудиторської перевірки.
На етапі аналізу наступного періоду аудитор може зіставити також остан­ні проміжні фінансові звіти з фактичними і зробити інші порівняння, необхід­ні за даних обставин.
У Положенні про аудиторські стандарти указується, що коли бухгалтер передає своєму клієнтові або іншим особам фінансові звіти, які він підготував або у підготовці яких він брав участь, то вважається, що він причетний до цих звітів, хоч його імені у цих звітах немає.
Таким чином, для кожного завдання є стандартний формат складання висновку, з якого випливає відповідний ступінь упевненості.
Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства служать дані про надходження і витрачання коштів:
— виписки банків;
— картотека рахунків, що підлягають оплаті;
— платіжні календарі, які складаються фінансовим відділом     підприємства;
— інші дані бухгалтерського й оперативного обліку;
— баланс;
— звіт про фінансові результати;
— відомості, що містяться у фінансовому плані підприємства (баланс доходів і витрат)
document.getElementById("lc").innerHTML="Загрузка 70%";
Предыдущая страница 1 2 3 4 5


Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ Авто Лайф

Скачать отчет о практике бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=578&часть=5



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com