Реферат на тему "Формування та використання фондів цільового призначення"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Формування та використання фондів цільового призначення

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 135.4 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): smasher
Предыдущая страница 1 2 3 4 Следующая страница

добавить материал

— інших надходжень (2% від коштів, одержаних від прода­жу спеціальних торгових патентів).
Платниками збору є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єд­нання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використо­вують найману працю;
2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо (на добровільних засадах).
Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є: фактичні витрати на оплату праці працівників. До складу витрат долучаються виплати основної і додаткової заробітної плати, премії, заохочення, у тому числі в натураль­ній формі.
Ставка збору на соціальне страхування визначена в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці для платників пер­шої і другої груп, а також для підприємств, установ і органі­зацій, де працюють інваліди, але щодо працівників, які не є інвалідами. Для платників третьої групи — в розмірі 1% від суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності, збір на обов'язкове соціальне страху­вання визначається за ставкою 1% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.
При одержанні від підприємств доходів у натуральному вираженні (продукцією їхнього власного виробництва) розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у місяці нарахування доходів. Якщо в поточному місяці продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. За ціною придбання обчислюється збір щодо натуральної продукції інших виробників.
Кошти на рахунки Фонду перераховують платники одно­часно з одержанням коштів на оплату праці в установах бан­ків.
Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на місяць, перерахування коштів здійснюють у дні одер­жання заробітної плати. При одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця підприємства подають до уста­нови банку платіжне доручення про перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з урахуван­ням раніше сплачених сум збору.
У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці та сплата збору на обов'язкове соціальне страхування здійс­нюється у пропорційних розмірах.
Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При видачі підприємствами коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а також натуроплатою збір перераховується не пізніше наступного дня з дня видачі.
Фізичні особи, які використовують працю найманих пра­цівників, сплачують платежі до Фонду щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати. Не внесені платником суми платежів у встановлений строк вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному по­рядку з нарахуванням пені. Вона нараховується з суми не­доїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановлено­му законодавством.
У разі, якщо заробітна плата не виплачувалась за відсут­ністю коштів на рахунку підприємства, пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.
При стягненні недоїмки за платежам до Фонду строки давності не застосовуються.
Кошти Фонду соціального страхування України зберіга­ються та обліковуються на окремих поточних рахунках в ус­тановах банків. Вони використовуються виключно за призна­ченням і вилученню не підлягають.
Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження збору, інших плате­жів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, профспілкові орга­ни й органи Фонду соціального страхування України.

2.3.    Фонд сприяння зайнятості населення України.

 
Для сприяння і оперативного вирішення фінансових та управлінських проблем зайнятості населення створено Фонд зайнятості населення України.
Він є самостійною ланкою фінансової системи і функціо­нує на державному та місцевому рівнях за рахунок:
— асигнувань з державного та місцевих бюджетів, обсяг яких встановлюється Верховною Радою України (1% від кош­тів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів);
— обов'язкових внесків підприємств, установ і організацій всіх форм власності, які здійснюють виробничо-господарську або комерційну діяльність.
Норми відрахувань визначаються при затвердженні дер­жавного бюджету України на наступний рік. При цьому 20% коштів централізуються у Державному центрі зайнятості Мі­ністерства праці та соціальної політики України;
— добровільних внесків об'єднань громадян, громадян і зарубіжних фірм, інших надходжень;
— коштів служби зайнятості, отриманих від надходжень платних послуг підприємствам, організаціям і частини при­бутку підприємств і організацій, що створюються державною службою зайнятості.
Важливим джерелом доходів Фонду є збори на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття.
Платниками збору є:
а) СПД незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські, інші установи та організації, об'єднання громадян і юридичні особи, а також фізичні особи (СПД), які використовують працю найманих працівників;
б) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи плат­ників збору, зазначених в п. «а», що не мають статусу юри­дичної особи, розташовані на території іншої, ніж платники зборів, територіальної громади;
в) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;
г) фізичні особи, які працюють на умовах трудового дого­вору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо. Об'єкти оподаткування та ставки зборів є різ­ними для платників. Для першої і другої групи (п.п. «а» і «б») це фактичні витрати на оплату праці працівників, які вклю­чають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень. До цих витрат не належать витрати на оплату виконаних робіт згідно з цивільно-пра­вовими договорами, виплата доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо. Ставка збору становить 1,5%.
Платники третьої групи (п. «в» сплачують збір в розмірі 0.5 відсотка від суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Ставка збору для платників четвертої групи (п. «г») ста­новить 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу.
При визначенні об'єкта оподаткування треба враховувати, що при одержанні працівниками доходів у натуральній формі (продукція власного виробництва) розмір доходу обчислю­ється за ціною продукції, але не нижчою від собівартості у місяці нарахування доходів. Збір з оплати праці, одержаний в іноземній валюті, сплачується національною грошовою оди­ницею України за курсом НБУ, що діє на дату одержання доходу. Обчислення збору здійснюється платниками щоміся­ця.
Сплачується збір одночасно з одержанням коштів в уста­новах банків на оплату праці і зараховується на балансовий рахунок державного бюджету України, відкритий в органах державного казначейства. При одержанні коштів на оплату праці з виручки від реалізації платники можуть вносити збір готівкою в день одержання заробітної плати.
Збір для фізичних осіб (СПД), які не використовують пра­цю найманих працівників, адвокатів, приватних нотаріусів, діяльність яких заснована на приватній власності та виключ­но на її праці — нараховується на доход (прибуток), що підлягає оподаткуванню. Він визначається як різниця між валовим доходом та документально підтвердженими валови­ми витратами.
Ці платники сплачують збір на обов'язкове соціальне стра­хування у разі безробіття щоквартально із фактично одержа­ного доходу (прибутку) за звітний період, не пізніше 20 квіт­ня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня.
При здійсненні підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, збір сплачується одночасно з придбанням па­тенту.
Контроль за своєчасним та повним надходженням відраху­вань із бюджетів до Фонду сприяння зайнятості населення України і правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням збору здійснюють органи Державної служби зайнятості.

2.4.    Державний інноваційний фонд України.

 
З метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року «Про створення Державного інно­ваційного фонду» і на виконання Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності».
Фонд має відділення в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок:
1) бюджетних надходжень, у тому числі:
— збору до Державного інноваційного фонду;
— частини коштів, які виділяються державою для підтрим­ки науково-технічної діяльності;
2) позабюджетних надходжень:
— кошти повернутих Державному інноваційному фонду та його регіональним відділенням виконавцями інновацій­них проектів позик, фінансових інвестицій, лізингових плате­жів, надходжень від реалізації договорів про сумісну діяль­ність;
— добровільних внесків юридичних і фізичних осіб;
— інших надходжень, що не суперечать законодавству.
Збір до Державного інноваційного фонду підприємства і організації справляють в розмірі одного відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком ПДВ та ак­цизного збору, і відносять його на валові витрати.
Посередницькі, торговельні, страхові організації та банки визначають суму збору, виходячи з обсягів валового доходу без урахування зазначених непрямих податків.
Для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують 70% від суми збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється у міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.
Бюджетні надходження входять до складу доходів та ви­датків державного бюджету України.
Зараховуються кошти Державного інноваційного фонду відповідно: на балансові рахунки Державного казначейства — бюджетні надходження, а позабюджетні — на рахунки Дер­жавного інноваційного фонду та його реґіональних відділень, які відкриті в установах Національного банку та банків, упов­новажених Кабінетом Міністрів України та Національним банком здійснювати обслуговування коштів державного бюд­жету і Державного інноваційного фонду.
Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відпо­відних бюджетів і обліковуються на окремих рахунках.
Треба зауважити також і про особливості справляння збору до Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:
— платники мають право залишати в своєму розпоряджен­ні кошти збору в частині, належній галузевому позабюджет­ному фонду, за умов письмового погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-дослід­них робіт;
— платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим призначенням;
— збір, який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано до галузевого позабюджетного фонду, вилуча­ється податковими органами до державного бюджету.
Кошти Державного інноваційного фонду і його реґіональних відділень вилученню не підлягають.
Головним розпорядником коштів є Державний інновацій­ний фонд.
Перерахування збору до державного інноваційного фонду провадиться не пізніше 15 числа місяця, наступного за звіт­ним.
Фінансові санкції за несплату збору не застосовуються, оскільки за цим збором не встановлено обов'язкове подання розрахунків податковим органам.

2.5.    Фонд соціального захисту інвалідів.

 
Законом України «Про основи соціального захисту інвалі­дів в Україні» передбачено встановлення для всіх підпри­ємств, установ та організацій нормативів робочих місць, при­значених для працевлаштування інвалідів. З цією метою на основі пропозицій Міністерства праці та соціальної політики України місцеві ради спільно із підприємствами і організа­ціями усіх форм власності щороку визначають такі нор­мативи.
Для всіх СПД (юридичних осіб) нормативи визначено у розмірі не менше 4% від загальної кількості працівників. При кількості працівників на підприємстві від 15 до 25 осіб нор­матив встановлюється у кількості одного робочого місця.
У разі нестворення робочих місць відповідно до доведеного нормативу або якщо працевлаштоване інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, СПД зобов'язані щороку відрахову­вати до відділень Фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та про­фесійної реабілітації інвалідів.
Розмір відрахувань визначається середньою річною заро­бітною платою на підприємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.
Для фінансування робіт та державних програм із соціаль­ного захисту інвалідів створено Фонд України соціального захисту інвалідів.
Бюджет Фонду формується за рахунок:
1 — коштів, що передаються Фонду з державного бюджету;
2 — надходжень від підприємств, установ та організацій, що не забезпечили додержання встановлених нормативів ро­бочих місць для працевлаштування інвалідів:
3 — благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;
4 — відтворення позабюджетних коштів, у тому числі від­сотки за користування комерційними банками тимчасово вільними залишками цільових коштів Фонду України соці­ального захисту інвалідів;
5 — інших надходжень.
До Фонду спрямовується збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений за ставкою 1% від обсягів об'єкта оподаткування для підприємств та організацій, де працюють інваліди.
Кошти Фонду, зазначені у пунктах 1 і 2, акумулюються на розрахункових рахунках органів Державного казначейства. Інші надходження — на позабюджетних рахунках Фонду.
Порядок відтворення позабюджетних коштів Фонду та витрачання доходу від цієї діяльності на здійснення заходів щодо соціального захисту інвалідів визначається його прав­лінням за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України.
Фонд і його відділення в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами.
Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України не відносяться до обов'язкових податків і зборів та справляються як фінансова санкція за невиконання відпо­відних нормативів. Сплачується сума таких відрахувань за рахунок власних доходів підприємства.
СПД, яким визначено нормативи робочих місць, призна­чених для працевлаштування інвалідів, зобов'язані зареєстру­ватися у відділенні Фонду за місцем свого знаходження не пізніше 15 січня року, який настає за звітним.
Зазначені відрахування перераховуються на рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів України СПД самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним.
Центри соціально-трудової реабілітації є важливою складовою програми соціального захисту інвалідів. Тут вони проходять адаптацію, навчання, стажування і т.п. 60 відсотків коштів, що надходять від підприємницьких структур, фонд спрямовує саме на організацію і підтримку таких центрів, а 40 відсотків – на створення робочих місць.
Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі мічця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіально представниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організацій інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній забов’язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути крдит в обумовлені строки і в обов’язковому порядку працевлаштувати інвалідів. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.
Предыдущая страница 1 2 3 4 Следующая страница


Формування та використання фондів цільового призначення

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=623&часть=3



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com