Реферат на тему "Технологія післязбиральної обробки реалізації переробки сільськогосподарських продуктів"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Технологія післязбиральної обробки реалізації переробки сільськогосподарських продуктів

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 450.21 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): Сергей
1 2 3 4 5 Следующая страница

добавить материал

Міністерство освіти і науки України
Уманський Державний Аграрний Університет
Кафедра технології і   переробки продукції
Курсова робота на тему:
« Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів.»
                                                Виконав студент 54-АМ групи
                                                     агрономічного факультету
                                                  
Умань – 2004

Зміст
Розділ 1 Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас 
1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас..
1.2. Реалізація зернових мас
1.3. Зберігання зернових мас
Розділ 2 Зберігання цукрових буряків
Розділ3 Технологія зберігання картоплі і овочів
Розділ 4 Технологія зберігання плодів і ягід 
Розділ 5 Переробка сільськогосподарської продукції
Література

Розділ 1
Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас
1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас
Гречка - цінна круп'яна культура. Зерно гречки являє собою трьохграний горішок, який складається із міцної плодової оболон­ки, зародку, насіннєвої оболонки, алейронового шару і ендосперму. Плівчастість зерна складає 20...25%. Плодова оболонка складається із трьох пелюсток, які вільно охоплюють ядро, з яким вони зростаються тільки в одній точці - в центрі основи ядра. За механ­ічного впливу на зерно пелюстки оболонки розходяться, оголюючи ядро, що сприяє розвитку плісені. Між ядром гречки і плодовою оболонкою є, головним чином по кутах, повітряний простір, розмір якого залежить від форми зерна. Чим сильніше виражена кри­латість у зерна гречки, тим більші порожнини між ядром і оболон­кою і тим вища, відповідно, плівчастість такого зерна. Навпаки в кулястому зерні гречки (безкрилої) менше пустого простору, тому таке зерно характеризується меншою плівчастістю. Відзначається взаємозв'язок між формою зерна гречки і її натурною масою: чим менша крилатість зерна, тим виповненіше воно і тим вища у нього натура.
Характерною особливістю будови зерна гречки є зародок великих розмірів, розміщений у вигляді зігнутого пелюстка S-подібної форми всередині ядра. Клітини його щільніші, ніж клітини ендоспер­му. Останній складається із клітин, заповнених мілкими крохмальни­ми зернами, що чітко відділяються одне від одного і характеризуються крихкістю.
За хімічним складом гречка дуже близька до зерна злаків. Вона містить 55...65% крохмалю, 9... 12% білка, 2...3% жирів, 12...15%  клітковини, 2...2,5%  золи.
Існують деякі відмінності цієї культури. Інтенсивність ди­хання зерна гречки з вологістю 15.. 17% значно нижча, ніж зерна інших культур, що обумовлює більшу її стійкість протягом зберіган­ня. Крім того, зниження температури гречки значно знижує інтен­сивність її дихання. Температура її в період збирання складає зви­чайно 15...18°С.Якщо при цьому вологість не перевищує 16%, зерно можна зберігати після очищення до зимових холодів. За вологості зерна близько 17% гречка стає нестійкою і швидко піддається плісня­вінню.
Охолодження і сушіння є основними заходами приведення гречки в стан,  що  забезпечує нормальні умови  зберігання.
Режими i способи зберігання зернових мас залежать від їхніх властивостей. Зберігання зернової маси без урахування фізичних i фiзiологiчних властивостей її призводить до значних втрат у вазі i якості зерна та насіння.
Принципово однакові властивості будь-якої зернової маси i спрямованість процесів у ній показують, що стан партій зерна i насіння при зберіганні залежить від одних i тих самих факторів, найважливішими з яких є: 1) вологість зернової маси i навколишнього середовища; 2) температура зернової маси і навколишнього середовища; З) доступ повітря до зернової маси (ступінь й аерації).
На регулюванні параметрів цих факторів i ґрунтуються такі три режими зберігання зернових мас, що застосовуються в світовому господарстві: 1) зберігання зернових мас у сухому станi, тобто з вологістю близькою до критичної; 2) зберігання зернових мас в охолодженому станi, тобто за таких умов, коли температура їх знижена до меж, якi значною мірою гальмуюче впливають на життєві функції компонентів зТаблиця 1зернової маси; 3) зберігання зернових мас без доступу повітря.
На додаток до цих трьох режимів у всіх країнах обов’язково застосовують допоміжні заходи підвищення стійкості зернових мас, що забезпечують найефективніше проведення зазначених ви ще режимів. До таких заходів належать: очищення зернових мас від домішок перед засипанням на зберігання, активне вентилювання, хімічне консервування, дотримання комплексу оперативних заходів та ін.
                                                                        Таблиця 1.
Вихідні дані для визначення активного вентилювання.
Куль
тура
Воло
гість зерна,
%
Темпе
ратура зерна, °С
Темпе
ратура навк.сер.,
°С
Температура підігрітого повітря, °С
Питома подача повітря 1000М³/
год/т.
Продук
тивність вентилю
вання
М³/год
гречка
22
26
16
30
1000
20000
         Після збору зерна гречки , його потрібно вентилювати з метою охолодження. Для цього нам потрібно знайти масу:
1. m=Q/q              Q=20000мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год
q=80 мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год/т           ( за таб. 1)
m=20000/80=250т
2. визначаємо різницю температур зерна і повітря:
26-16=10eq \o(\s\up 7(0 );\s\do 3( ))0С
3. визначаємо середню швидкість охолодження зерна (таб 4). З неї видно. Що при різниці температур 10eq \o(\s\up 7(0 );\s\do 3( ))0С і 80 мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год/т буде втрачатись 0,32eq \o(\s\up 7(0 );\s\do 3( ))0С/год
4. визначаємо тривалість охолодження зерна:
10/0,32=31,25годин
5. визначити висоту насипу( за таб. 1) при вологості 22%. Висота насипу не повина перевищувати 2 м.
Розрахунок тривалості вентилювання з метою сушіння.
Згідно табл. 8 три валість сушіння гречки 40 год.
Визначення розмірів і місткості робочої площадки підлогової вентиляційної установки:
1 . Визначаємо площу робочої площадки:
20000мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год / 100 мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год/ мeq \o(\s\up 7(2 );\s\do 3( ))2 = 200 мeq \o(\s\up 7(2 );\s\do 3( ))2
2. Маса зерна,що обробляється m = Q / q
m = 250 т
3. Висота насипу при вологості 22% і 80 мeq \o(\s\up 8(3 );\s\do 3( ))3/год/т – не більше 2 м.
В даному випадку потрібно проводити теплове сушіння зернової маси у зерносушарці шахтного типу СЗШ-16.
         Таблиця 2
Облік виконаної роботи при сушінні зерна
Пропуска через зерносушарку
Зйом вологості зерна, %
Маса зерна, т
Перевідний коефіцієнт в планові тони
Обсяг роботи, в планових тонах
Тривалість роботи сушарки, год
 
До сушіння
Після сушіння
 
1
22-18
250
237
0,68
170
10,6
 
2
18-14,5
237
227,3
0,70
165,9
10,3
 
всього
3
22-14,5
250
237
335,9
20,9
                   М=250т                                           М1= (100-а/100-б)xМ
М1= (100-22/ 100- 18 ) x 250  = 78 / 82 x 250 = 237 т.      
М2= (100 – 18 / 100 -14,5) x 237 = 82 /85,5 x 237 = 227,3т.
                                             
Висновок: при сушінні зерна гречки масою 250т на зерносушарці СЗШ-16, маса зерна після сушіння-227,3т, обсяг роботи - 335,9 планові тони, тривалість сушіння продовольчого зерна-20,9год, насіннєвого-41,8год.

1.2. Реалізація зернових мас
Правила приймання зернових мас.
1.1. Зерно приймають партіями. Під партією розуміють будь-яку кількість зерна, однорідне по якості, призначене до одночасного приймання, відвантаження чи одночасному збереженню, оформлене одним документом про якість.
1.2. У документі про якість на кожну партію зерна, що заготовляється чи поставляєтся, указують:
дату оформлення документа;
найменування відправника і станцію (пристань) відправлення;
номер автомобіля, чи вагона найменування судна;
номер накладної;
масу партії чи кількість місць;
станцію (пристань) призначення;
найменування одержувача;
найменування культури;
походження;
сорт, тип, підтип зерна;
клас зерна;
результати аналізів по показниках якості, що передбаченим стандартом технічних умов на відповідну культуру;
підпис особи, відповідальні за видачу документа про якість зерна.
1.2.1. На кожен окремий автомобіль, автопоїзд заготовлюваного зерна, що відвантажується колгоспом, радгоспом, допускається замість документа про якість видавати супровідний документ, у якому вказують:
найменування господарства-відправника;
найменування культури, сорту, а також сильне чи ціннне зерно;
рік врожаю:
номер автомобіля;
масу партії;
дату оформлення документа;
підпис особи, відповідального за видачу супровідного документа.
1.2.2. Допускається видача господарством одного документа про якость чи одного сортового посвідчення на кілька однорідних партій зерна, що здаються протягом доби одним господарством.
1.2.3. Трохи однорідних по якості партій зерна, що надійшли від одного господарства чи підприємства глибинного пункту протягом оперативної доби, приймають як одну партію.
1.2.4. Партії зерна пшениці сильних і цінних сортів, а також зерна ячменя пивоварних сортів і найбільш цінних, супроводжуються сортовим посвідченням інших культур, ;
1.2.5. При відвантаженні зерна залізничним транспортом допускається видача одного документа про якість на однорідні партії, відвантажені в декількох вагонах на адресу одного одержувача. У цих випадках у документі про якість вказують номера усіх вагонів.
1.3. Для перевірки відповідності якості зерна вимогам нормативно-технічної документації аналізують середню пробу масою (2,0±0,1) кг, виділену з об'єднаної чи середньодобової проби.
1.3.1. У залежності від маси партії і стану по засміченості добір крапкових проб зі струменя переміщуваного зерна проводять відповідно до вимог, зазначеними в табл.

Таблиця  2.

Маса переміщеної партії, т
Засміченість
Чиста і середня чистоти
Сміттєва
До 100 включ.
Св. 100 до 200 включ
» 200 » 400 включ.
» 400
Від кожних 3 т
» 5т »
10 т »
20 т
Від кожних 3 т
» 5т
 » 5т
 » 10 т
1.3.2. Кількість мішків, з яких повинні бути відібрані крапкові проби, зазначене в табл. 3.

Таблиця  3

Кількість мішків у партії, шт.
Об´єм вибірки
До 10 включ.
Св. 10 до 100 включ.
» 100
Із кажного другого мішка
Із 5 мішків плюс 5% °т кількості мішків партії
Із 10 мішків плюс 5% від кількості мішків партії
1.4. Результати аналізу середньої проби поширюють на всю партію зерна. При надходженні від господарства чи підприємства автомобільних партій зерна результати аналізу середньої проби, виділеної, із середньодобової проби, поширюють на всі однорідні по якості автомобільні партії зерна, що надійшли протягом однієї оперативної доби від одного господарства.
1.5. При надходженні партій зерна водним транспортом перед розвантаженням судів у порту проводять попередній огляд зерна для визначення якості за органолептичними показниками, а також зараженості шкідниками хлібних запасів.
1.6. При неоднорідності якості партії за результатами її зовнішнього огляду і звірення крапкових проб, відібраних з доступної глибини, і при можливості поділу її на однорідні по якості частини їх приймають за окремі партії і на кожну частину видають окремі документи про якість.
1.7. Визначення якості надходить від господарств чи підприємств зерна проводить лабораторія хлібоприймального підприємства за всіма показниками, передбаченим стандартом технічних умов на відповідну культуру.
При розбіжностях в оцінці якості заготовлюваного зерна між господарством і заготівельним підприємством проводять повторний аналіз у присутності здавача. При незгоді його з результатами повторного аналізу пробу в добовий термін направляють для контрольного аналізу в Державну хлібну інспекцію чи передають державному хлібному інспектору. якщо він знаходиться на підприємстві. Висновок Державної хлібної інспекції є остаточним.
1.8. Результат першого аналізу вважають правильним. якщо дані його не перевищують установлені розбіжності, що допускаються, у порівнянні з результатами контрольного аналізу. При перевищенні розбіжностей, що допускаються, правильним вважають результат контрольного аналізу.
                                                                        Таблиця 4.
Вихідні дані для оцінки якості реалізованих зернових мас.
Культура
Вологість, %
Смітна домішка, %
Зернова домішка, %
Натура
г/л
Зараженість шкідниками
Гречка
14,33
3,53
0,25
-
відсутнє
1. Визначення натуральної знижки (надбавки):
а) За вологість (надбавка) : 14,3 – 14,5 = +0,2 %
б) За смітні домішки (знижка) :    3,5 – 1 = 2,5%
в) За зернові домішки (надбавка):   0,25 – 1 = +0,75%
д) Разом    (знижка)                     -  2,5%
2. Визначаємо плату за приймання:
5 т × 4,08= 20,4 грн.
3 Маса натуральної знижки, т:
5 т x 2,5 / 100 = 0,13т.
4. Залікова маса:
      5т - 0,13 =4,87т.
5 Визначення вартості зерна залікової маси:
Закупівельна ціна за 1 т × залікову масу=1010×4,87 = 4918,7 грн.
6. вартість очищення зерна:
а) Очищення :
  5 ×2,5 = 12,5 т%
12,5 т% ×2,16 = 27 грн.
7. Сума до виплати:
Вартість залікової маси зерна – плата за приймання – і очищення зерна – плата за загально-технічний аналіз одного зразка.
4918,7 – 20,4 – 27 – 39 = 4832,3 грн.
8. Фактична ціна 1 т.
 4832,3/ 5т = 966,46
1.3. Зберігання зернових мас.
Істотними i обов’язковими заходами для зниження втрат зерна та насіння при зберіганні підвищенні їх стійкості є правильне розміщення партій у сховищах та спостереження за ними.
Партії зерна розміщують з урахуванням їх цільового призначення (продовольче, фуражне, посівний матеріал), вологості, наявності домішок, ознак зараженості шкідниками хлібних запасів i хворобами та за ознаками, якi враховують окремо (наприклад, пошкодження клопом-черепашкою, наявність карантинних бур’янiв тощо).
Особливо дбайливо слiд ставитися до розмiщення насiннєвих фондiв. Так, насiння розмiщують не тiльки за сортами, а й обов’язково в межах сорту — за репродукцiями, категорiями сортової чи смітної згiдно з актами апробацї i класами, передбаченими стандартами. Розмiщуючи насiння, не можна допускати змiшування партiй. У зв’язку з цим висота насипу насiння повинна бути нижчою від стiнок засiка на 15—20 см.
Правильному розмiщенні насiннєвих, продовольчих i фуражних фондiв зерна в господарствi сприяє завчасно складений план. Вiдповiдно до нього ведеться i належна пiдготовка сховищ, добре продуманий план розміщення дає эмогу найрацiональнiше використати мiсткiсть сховищ, не допустити зберiгання зерна купами, при якому площа складу i його обсяг використовуються недостатньо. Кращi склади видiляють для зберiгання насiнних фондiв.
Высота насипу насiння з вологiстю нижче критичної i особливо охолодженого може бути i значно бiльшою якщо дозволяє технєчний стан сховища i можна спостерiгати за станом зберiгання насiння.
Партiї продовольчого i фуражного зерна зберiгають з великою висотою насипу, але й тут беруть до уваги стан зернової маси, особливо її вологiсть.
Потреба систематичного спостереження за зерновими масами при збертганнi випливае з їхнiх властивостей i процесiв, якi вiдбуваються в них і добре органiзоване спостереження i вмiлий, правильний аналіз добутих даних дають эмогу своечасно запобiгати небажаним явищам i з мiнiмальними затратами довести зернову масу до стану консервацiї або реалiзувати її без втрат.
Оскiльки спостереження повиннi бути органiзовнi за кожною партiею зерна, то їх прагнуть вести найпростiшими, але i досить надiйними методами. Так, визначаючи температуру зернової маси, вологiсть її стан за зараженiстю шкiдниками i показники свiжостi (колiр i запах), можна дiстати достатнє уявлення про ступiнь консервацїї i якiсть. У партiях насінного зерна перевiряють ще схожiсть, енергiю проростання i життездатнiсть.
1 2 3 4 5 Следующая страница


Технологія післязбиральної обробки реалізації переробки сільськогосподарських продуктів

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/11906



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com