Реферат на тему "Фіскальна політика як засіб регулювання економіки 2"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Курсовая на тему Фіскальна політика як засіб регулювання економіки 2

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Курсовая *
Размер: 68.62 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): DISTURBIA
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 Следующая страница

добавить материал

3) до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Саме Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період є підґрунтям для формування проекту закону про Державний бюджет України. Цей документ розробляє Міністерство фінансів України виходячи з прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку країни на наступний бюджетний період. Проект Основних напрямів бюджетної політики має містити пропозиції Кабміну щодо:
1) граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу ВВП;
2) частки прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет України;
3) граничного обсягу державного боргу та його структури;
4) питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;
5) питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання;
6) взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;
7) змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;
8) переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України;
9) захищених статей видатків бюджету;
10) обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди.
Проект Основних напрямів бюджетної політики обговорюється на пленарному засіданні Верховної Ради не пізніше 1 червня поточного року. Його затвердження дає старт розробці проекту закону про Державний бюджет України, а отже формуванню бюджетного механізму на наступний бюджетний період.
За допомогою бюджетного механізму можна практично використовувати бюджет в якості інструмента державного регулювання економіки, стимулювання виробничих та соціальних процесів.Завдяки бюджетному перерозподілу національного доходу, маємо можливість вдосконалювати структуру суспільного виробництва.
Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів,  видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, урахуванням організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Бюджетна класифікація має такі складові частини:
· Класифікація доходів бюджету;
· Класифікація видатків бюджету (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення);
· Класифікація фінансування бюджету;
· Класифікація боргу.
Через бюджетні показники можна слідкувати за течією економічних та соціальних процесів, розцінюючи відхилення фактичних даних від запланованих як певні сигнали для прийняття оперативних урядових рішень.
Бюджет держави - це основний фінансовий план щодо створення централізованого фонду коштів. Як план, він тісно пов’язаний з системою інших планів, які укладаються в державі.
Бюджет складається у формі балансу доходів та видатків.
Доходи та видатки бюджету - це об’єктивно обумовлені категорії, кожна з яких має специфічне суспільне значення:
· доходи слугують фінансовою базою діяльності держави;
· видатки - для задоволення суспільних потреб [5, c.81].
Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогоспо­дарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Державний борг формується під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від'ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного зношування основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб'єктивні фактори пов'язані з ситуативними прорахунками у тактиці проведення реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку.
Для залучення державою додаткових фінансових ресурсів існують певні фінансові механізми. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначає Уряд України за погодженням з Національним банком України. В першу чергу йдеться про зобов'язання з випуску державних цінних паперів.
Державні цінні папери є перш за все інструментом оперативного реагування на дисбаланси надходжень і витрат бюджету, що виникають і не можуть виконувати функцію "затуляння дірок" у бюджеті і які мають структурну правову природу. Збалансована структура фінансового ринку, безумовно, забезпечила б повне використання фінансових ресурсів, стимулювала б і прискорювала розвиток галузей і регіонів, гарантувала б подальше економічне зростання країни. Випуск державних цінних паперів для фінансування державних видатків у перехідний період є привабливішим порівняно зі збільшенням грошової маси за рахунок емісії або кредитів центрального банку, оскільки розміщення цінних паперів дає можливість урядові фінансувати свої видатки без збільшення сукупної грошової маси; продаж цінних паперів часто є дешевшим способом (порівняно із зростанням податкового тягаря або грошової маси) фінансування державних видатків.
Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" передбачає функціонування таких цінних паперів, як облігації державних і місцевих позик, казначейські зобов'язання, які за своєю суттю є формами реалізації державних позик. Для виникнення конкретних фінансових правовідносин необхідним є індивідуальний акт, який по суті є юридичним фактом виникнення фінансових правовідносин. Підставою для розміщення державних облігацій завжди є постанова Кабінету Міністрів України відповідного року. В кожному окремому випадку позика випускається згідно з такою постановою. В ній, як правило, визначаються основні умови випуску позики, надані Міністерством фінансів України, а саме: загальний обсяг емісії, номінальна вартість державної облігації, термін, спосіб їх погашення, вид прибутку тощо. Останню групу становлять прийняті на основі вищезазначених документів нормативні акти, що безпосередньо визначають процедуру, механізм та порядок розміщення, реалізації, сплати процентів і погашення державних облігацій.
Найпоширенішим способом реалізації державного кредиту є державна внутрішня позика, що оформляється в облігаціях внутрішніх державних і місцевих позик.
Чинне законодавство визначає облігацію як цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.
Випускаються облігації таких видів: а) облігації внутрішніх і місцевих позик; б) облігації підприємств.
Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава в особі Міністерства фінансів України. Кошти, одержані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик України, спрямовуються виключно до Державного бюджету України. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України приймає Кабінет Міністрів України щодо кожного випуску. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх Державних позик України є загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України поза межами передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження.
Первинне розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Мінфін України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо.
 Відносини між Мінфіном України і такими організаціями регулюються відповідними угодами згідно із законодавством України. Витрати на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх державних позик України, виплату доходу та інші необхідні витрати здійснюються відповідно до умов випуску облігацій за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі. Виплата доходів і погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснюються виключно за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін. Однією з форм оформлення державного кредиту виступають казначейські зобов'язання. Казначейські зобов'язання України це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. [11, c.35].
Національний банк України - виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску та погашення державних облігацій, забезпечує організаційну сторону функціонування ринку державних цінних паперів, у тому числі проводить аукціони, погашення, підготовку необхідних документів та інше. Він бере активну участь у роботі ринку як дилер. Ця функція дає йому змогу, по-перше, проводити операції купівлі-продажу облігацій від свого імені і за свій рахунок з метою здійснення грошово-кредитної політики і, по-друге, концентрувати попит і пропозицію інвесторів по всій Україні через свої територіальні установи.
Незважаючи на проголошений урядом намір поліпшити протягом 2001 - 2004 рр. структуру державного боргу шляхом збільшення питомої ваги його внутрішньої складової, фактично вона лишається майже незмінною - із значним переважанням зовнішньої складової (див. додаток А).
Щодо витрат державного бюджету України з обслуговування та погашення державного боргу, то вони за період із 1996 по 2002 рік перевищили 53 млрд. гривень. Ця сума співставна з розміром усіх видатків держбюджету країни на 2003 рік.
Зауважимо, що реструктуризації боргових зобов'язань, проведені урядом протягом 1999 - 2002 років, мали обмежений, тимчасовий вплив на розв'язання боргової проблеми і не привели до зменшення боргового навантаження на економіку країни. Навпаки, воно навіть дещо зростає. Так, у 2000 р. відношення витрат з обслуговування та погашення державного боргу до номінального ВВП становило 4,2%, у 2003 р. зазначений показник, як прогнозується, збільшиться до 4,9%. Це може негативно вплинути на перспективи зростання обсягів виробництва та ВВП, а також на платіжний баланс країни.
Темпи збільшення витрат із обслуговування та погашення державного боргу значно випереджають темпи зростання економіки країни, що свідчить про системні прорахунки урядової фінансової політики щодо продовження фінансування державного бюджету шляхом дороговартісних внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також про подальше загострення боргової проблеми.
Особливе занепокоєння викликає загрозлива динаміка зовнішніх боргових платежів та їх значна питома вага, яка переважає частку платежів із внутрішніх боргових зобов'язань що також підтверджує наявність зазначених вище системних прорахунків.
Така девальвація гривні щодо євро вже нині відчутно впливає на зростання витрат із обслуговування та погашення зовнішніх боргових зобов'язань, деномінованих у євро. Так, якщо у 2002 році гривня девальвувала відносно долара США лише на 0,6%, то відносно євро - на 18,5 відсотка.
За підрахунками , видатки з обслуговування облігацій зовнішньої державної позики 2000 року до кінця їх дії (2007 рік) становитимуть понад 450 млн. дол. США, що у 10 разів перевищує економію від дострокового погашення позик МВФ.
За станом на 30 квітня 2005 року державний прямий та гарантований борг України становив 80’512’811,78 тис.грн. або 15’943’131,03 тис.дол.США, в тому числі: державний прямий та гарантований зовнішній борг – 57’793’102,04 тис.грн. (71,8% від загальної суми державного прямого та гарантованого боргу) або 11’444’178,62 тис.дол.США; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 22’719’709,74 тис.грн. (28,2%) або 4’498’952,41 тис.дол.США.
Державний прямий борг України становив 64’425’851,43 тис.грн. (80,0%) або 12’757’594,33 тис.дол.США. Державний прямий зовнішній борг становив 41’707’107,94 тис.грн. (51,8%) або 8’258’833,26 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг становив 22’718’743,49 тис.грн. (28,2%) або 4’498’761,07 тис.дол.США.
Гарантований борг України становив 16’086’960,35 тис.грн. (20,0%) або 3’185’536,70 тис.дол.США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 16’085’994,10 тис.грн. (20,0%) або 3’185’345,36 тис.дол.США; гарантований внутрішній борг – 966,25 тис.грн. або 191,34 тис.дол.США.
Протягом січня-квітня 2005 року сума державного прямого та гарантованого боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 4’888’324,42 тис.грн. (5,7%) на 153’890,16 тис.дол.США .

Характеристики державного боргу країн             Таб.4.2.
Показники / Країна
Японія
Німеччина
США
Країни ЄС
(25 країн)
Україна
Державний борг до ВВП, %
161,9
67,7
66,6
64,1
14,9
Бюджетний баланс (дефіцит) до ВВП, %
- 6,5
-3,3
- 3,9
- 2,7
- 1,8
Як свідчать дані з таблиці 4.2, (за станом на 31.12.2005 р.) для економічно розвинутих країн звичним є відношення державного боргу до ВВП на рівні понад 60% , а в Японії державний борг більш як у 1.5 раза перевищує ВВП. В Україні ж офіційний державний борг становить близько 15% від ВВП при законодавчому обмеженні у 60% від ВВП. Однак є ознаки того, що при обчисленні державного боргу український уряд, на відміну від урядів економічно розвинутих країн, відносить до державного боргу не всі державні боргові зобов'язання. [30, c.121]. При цьому, державний прямий зовнішній борг зменшився на 5’021’909,84 тис.грн. (10,7%) або на 548’988,55 тис.дол.США. Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за січень-квітень 2005 року спричинене в основному перевищенням виплат з погашення боргу над сумою запозичень (найбільші виплати з погашення державного прямого зовнішнього боргу було здійснено за ОЗДП 2000 року) та зниженням курсів євро та дол.США по відношенню до грн., а також проведенням в березні взаємозаліку заборгованості з Російською Федерацією на суму 97’750,00 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг збільшився на 1’765’436,37 тис.грн. (8,4%) або на 549’330,86 тис.дол.США. Збільшення частки державного прямого внутрішнього боргу спричинене перевищенням залучення коштів від випуску ОВДП над погашенням боргу.
Зважаючи на зростання інтересу до запозичень у національній валюті України в міжнародних масштабах та підвищення інвестиційної привабливості держави серед іноземних інвесторів за січень-квітень 2005 року Міністерством фінансів України було розміщено середньострокових облігацій внутрішньої державної позики загальною номінальною вартістю 5’880,3 млн.грн., при цьому, протягом квітня на номінальну суму 3’124,3 млн.грн. було проведено операції дострокового погашення та заміни більш дешевими позиками частини боргу за процентними облігаціями внутрішньої державної позики 2000 року, що знаходяться у портфелі Національного банку. За станом на 31 березня 2006 року державний прямий та гарантований борг України становив 75’313’644,82 тис.грн. або 14’913’593,04 тис.дол.США, в тому числі: державний прямий та гарантований зовнішній борг – 56’370’249,86 тис.грн. (74,85% від загальної суми державного прямого та гарантованого боргу) або 11’162’425,73 тис.дол.США; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 18’943’394,96 тис.грн. (25,15%) або 3’751’167,31 тис.дол.США. Протягом січня 2007 року сума державного прямого та гарантованого боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 1.101.853,38 тис.грн. (1,37%) або на 218.188,80 тис.дол.США в доларовому еквіваленті.Державний прямий внутрішній борг зменшився на 400.000,00 тис.грн. (2,41%) або на 79.207,92 тис.дол.США. Зменшення частки державного прямого внутрішнього боргу спричинене його погашенням без проведення аукціонів з розміщення облігацій внутрішньої державної позики в січні 2007 року. За станом на 31 січня 2007 року державний прямий та гарантований борг України становив 79.446.668,21 тис.грн. або 15.732.013,49 тис.дол.США, в тому числі: державний прямий та гарантований зовнішній борг – 63.237.989,84 тис.грн. (79,6% від загальної суми державного прямого та гарантованого боргу) або 12.522.374,21 тис.дол.США; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 16.208.678,37 тис.грн. (20,4%) або 3.209.639,28.
Предыдущая страница 1 2 3 4 5 Следующая страница


Фіскальна політика як засіб регулювання економіки 2

Скачать курсовую работу бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=15213&часть=4



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com