Реферат на тему "Система вивчення іменників дітьми початкових класів"




Реферат на тему

текст обсуждение файлы править категориядобавить материалпродать работу




Реферат на тему Система вивчення іменників дітьми початкових класів

скачать

Найти другие подобные рефераты.

Реферат *
Размер: 92.65 кб.
Язык: украинский
Разместил (а): money
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница

добавить материал

 Вивчення іменника в 2 класі сприяє розвиткові логічного мислення дітей, забезпечує розумін­ня функції цієї частини мови, усвідомлення ряду грама­тичних категорій.

II.  РОЗВИТОК  ТВОРЧИХ  ЗАДАТКІВ  УЧНІВ  ПРИ  ВИВЧЕННІ  ІМЕННИКА

2.1. Роль  дитячої  творчості  на  уроках  української  мови

Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість.Один із найдоступніших і найпривабливіших шляхів  до цього – творчість. А оскільки слово – одне із засобів творення, то дитина прагне до самовираження у літературній творчості. І якщо ці прагнення підтримати й розвивати, то молодший школяр не тільки збереже на все життя любов до рідного слова, здатність побачити, оцінити, емоційно пережити і розповісти  іншим про  те, що  його схвилювало, а швидше  і  легше оволодіватиме програмовими шкільними предметами. Видатний педагог В. Сухомлинський говорив: “Дати дитині радість поетичного натхнення, пробудити в її серці живе джерело поетичної творчості – така ж важлива справа, як навчити писати і розв’язувати задачі.”
Творчість не приходить до дітей тільки з натхнення. Творчості треба вчити. Але не для того, щоб виростити юних поетів, а щоб благороднішим, добрішим, чуйнішим стало кожне дитяче       серце.
На уроках української мови, зокрема при вивченні іменника у 2 класі, можемо сприяти розвитку дитячої творчості.
Почати слід з елементарно простих речей: роботи над скоромовками, чистотою мови, заученням лічилок, прислів’їв та приказок, цікавих, веселих, жартівливих віршиків.
Особливо зацікавлює учнів процес складання віршів. Дітям властиве відчуття мови, і тому доцільно розвивати ці навички з якомога молодшого віку.
На перших етапах цієї роботи можна пропонувати загадки-додаванки (коли дитина в риму вірша добирає слово-відгадку що є іменником:
Не дід, а сивий,
Не спить, а стелиться.
Вкриває землю й океан
А звуть його ... (туман)        
Наступне, що можна запропонувати дітям, – це гра, яка називається “Схожі хвости”. Правила цієї гри потребують від дітей дібрати слова, схожі за своїм звучанням на ті, які їм подають, наприклад:
лисичка – сестричка, синичка;
кішка – мишка, книжка;
бичок – жучок, черв’ячок, павучок;
пір’їнка – хвоїнка.

2.2. Загадки

Важливу роль для розвитку творчих задатків учнів відіграють різноманітні загадки.
Загадки здавна мали ва­гоме значення у духов­ному бутті народу, були тісно пов'язані з трудовою діяльніс­тю людини, входили в обрядовість:
загадуючи й відгадуючи їх, люди прагнули впливати на природу і тваринний світ, підкоряти їх собі, проникати в їхні таємниці.
Алегорична мова використову­валась у військових і посольських переговорах. Знання загадок було необхідне не тільки простим тру­дівникам, а й вождям і правите­лям. Звичаї вимагали уміння скла­дати і розгадувати алегорію. Отже, загадки розвивали кмітливість, вчили зіставляти факти, мислити поетичними образами.
Звичайно загадки загадувались старшими, які таким чином пере­давали молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навко­лишнє життя. Пізніше вони набу­ли тільки розважального значення.
У наш час загадка використо­вується з виховною метою, для розвитку в дітей кмітливості, уміння зіставляти, в звичайному бачити прекрасне, привабливе, гарне і таємниче.
Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова із словника, для логічних вправ і класифікації предметів тощо. От­же, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі вихо­вання, навчання, розвитку мовлен­ня і мислення дітей.
При вивченні іменника для розвитку творчих задатків учнів можна використати, наприклад, такі вправи:
До слів, які відповідають на питання  хто?, дібрати слова, які відповідають на питиння що?
          Садівник – сад;
          тракторист – ...
          лікар – ...
          читач – ...
          пекар – ...
          Закінчити речення:
          Собака Булька, кіт Мурчик – це  (хто?).
          Неділя, середа, четвер – це (що?).
          Написати кілька назв предметів:
          іграшки – лялька, кубики, м’яч;
          звірі – ...
          птахи – ...  
інструменти –...
Відгадайте загадки, в зошити запишіть у дві колонки слова, що відповідають на питання хто? і що? Поясніть.
Прилетіли гості, сіли на помості, узяли по латі і зробили хату (птахи, гніздо).
За горами, за лісами золотий кружок встає (сонце).
За лісом, за пралісом біла вовна висить (хмари).
Зеленії ноги-косиці виросли вгору з землиці, а зубате головище коренем-вусом у землю свище (часник).
Біжить свинка, вирізана спинка, оглянеться назад, а й сліду не знать (човен).
Іде силач, на нім ловкач, за ним копач добувати калач (трактор, тракторист, плуг).
 Відгадайте загадки, запишіть слова-відгадки, усно поставте питання до них, скажіть, кого або що вони називають.
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч сама мала на зріст,
Та великий має хвіст,
Як намисто, оченята.
Хто це? Спробуйте вгадати  (білка).
Я труд поважаю:
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
 із різних квіток.
 Кого не злюблю,
того жалом колю (бджола).
Поясок ясний зіткала,
Небеса оперезала,
Після дощику з'явилася –
Ніжнобарвно заіскрилася (веселка).
Літом наїдається, а зимою виси­пається (ведмідь).
Кругле озерце ніколи не замерзає (око).
 Вранці на сажень, в обід на п'ядень, а вечором через поле крадеться (тінь).
 Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів (ніч, день).
 Загадки відгадайте, випишіть із них власні іменники, поясніть, що вони означають.
Ішла Улита, черепком сповита,
Безрука, безнога, чотирирога (равлик).
Хлопець Мартин похилився через тин,
 дівчина Галка: «Невже в тебе  гарна шапка?» (Соняшник).
Кольорового стовпця;
Застругали ми з кінця,
Як побіг він до сторінки –
Зразу ж кинувся в танок,
І у зошиті в Маринки
Виріс песик та садок (кольоровий олівець).
Біг кінь білобокий через Дунай глибокий;
Як упав – заіржав, увесь світ задрижав (грім).
Загадки відгадайте, іменники-відгадки запишіть, визначте, до якої групи за значенням вони належать.
Зразок: латаття – назва рослини.
Стоять красуні на воді,
Вінки в них білі й золоті (латаття).'
Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць;
З копитами, та не кінь (осел).
Влітку й взимку вбрання одне,
Та кличуть дітки завжди мене,
Щоб я на свято до них прийшла,
Цяцьок багато принесла (ялинка).
Зубів багато, а само не їсть,
Усе хапає, а собі нічого не залишає;
Де пройшло, там чисто стало (граблі)
Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь, – ховатии почнуть (дощ).
Сидить дід над водою та й киває бородою;
Хто йде – не мине, за бороду ущипне (горох).
Не електрика, не гас, світить всюди в нічний час (місяць).
 Загадки відгадайте, іменники-відгадки запишіть, позначивши в дужках їх рід.
Яке взуття в огні гнеться,
А з ніг не скидається? (Підкова).
По полю бродить,
Зерно молотить,
Жне, косить –
Хліба не просить (комбайн).
Сторожем не служить, а всіх рано будить (півень).
Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо (рукавиці).
Що можна бачити з заплющеними очима? (Сон).
Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце).
Не людина, а говорить (радіо).
Запропонований матеріал кожен учитель зможе вико­ристати залежно від своїх уподобань та рівня підготовки школярів на етапі формування або узагальнення знань, умінь і навичок.

2.3. Значення  казки

Мовленнєвий розвиток молодших шко­лярів, успішне опанування ними елемен­тів знань із фонетики, граматики, орфо­графії відчутно залежить від інтересу до виучуваного, від того, наскільки в ході  засвоєння матеріалу збуджувати емоції,  творчу уяву дітей. Відомо, що вони міркують образами. Мовленнєві ж понят­тя, особливо граматичні, вирізняються абстрагованістю. За словами психолога Д.М. Богоявленського, це свого роду другий поверх абстракції, що надбудо­вується над уже узагальненими значен­нями слів та речень. Звідси зрозумілі причини тих труднощів, які постають перед учнями при опануванні мовного матеріалу. Учитель має наблизити ці абстракції до дитячих уявлень про навко­лишнє, пропустити їх через чуттєвий досвід школярів, наповнити конкретними образами і, таким чином, створити умови для абстрактного мислення.
Досвід роботи творчих педагогів, ре­зультати нашого дослідження переко­нують, що ефективним способом усвідом­лення мовного матеріалу є лінгвістичні казки, казки-оповідання, дотепні розпо­віді. Для дітей все це – казки. А цей жанр молодші школярі готові слухати, переповідати, обго­ворювати  безкінечно,  їх  захоплює сюжет, вони з непідробним інтересом стежать за діями незвичайних героїв, за розвитком подій, роблять власні відкрит­тя й узагальнення. Нові лінгвістичні поняття й терміни, що їх позначають, стають для школярів доступними, зрозу­мілими.
Суттєвим є й те, що зі змісту казки діти усвідомлюють практичну потребу засво­єная. матеріалу.
У роботі з лінгвістичними казками активізуються різноманітні аналізатори, смислові асоціації, мовлення.
Казка як засіб навчання може вико­ристовуватися на різних етапах уроку, в багатьох варіантах, наприклад:
1. Читання або розповідь казки учите­лем. Для активізації аналітико-синтетичної діяльності школярів можна супро­воджувати це записами фрагментів казки на дошці. Діти охоче приєднуються до колективної розповіді та аналізу.
2. Слухання казки ілюструється окре­мими сценками, які грають заздалегідь підготовлені учні; заучуванням римова­них рядків, казкових повторів тощо.
Для цього використовуються ще й сти­лізовані костюми чи окремі яскраві атрибути, виготовлені дітьми (букви, частини слів та ін.)
3. Інсценування казки.
 «Казка — це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного  життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже з розповіді, вищий етап її – інсценування»,— писав В.О. Сухомлинський Драматизація як прийом навчання дає школяреві активне й ефективне сприйняття матеріалу. Діти беруть участь у втіленні уявного образу в реальний.
Абстрактні поняття стають живими чоловічками Хто? і Що?, Іменник – це мудрий чарівник зі своїми слухняними синочками Родами, бігають маленькі непосидючі хлопчики – Числа.
Для інсценування можна використову­вати і класний ляльковий або пальчиковий (паперовий, пластиліновий) театр. Це помітно сприяє розвитку творчих задатків, уяви та мовлення учнів.
4. Складання казок.
Цю роботу проводять у різних фор­мах – колективній, груповій, індивіду­альній, причому після ознайомлення школярів з конкретним мовним мате­ріалом. Тоді казка допомагає глибше осмислити виучуване і водночас стає своєрідною перевіркою того, як діти розуміють засвоєне.
З огляду на складність теми вчитель може давати початок казки, окремі час­тини або пропонувати скласти її самос­тійно. У будь-якому разі після завершен­ня роботи влаштовують обговорення, редагування, перевірку, вибирають кращу казку та, по змозі, інсценують її. Опану­вання матеріалу завдяки лінгвістичним казкам сприяє усвідомленню його через текст як мовленнєву одиницю. Учні охоче виконують тренувальні вправи, стають ніби співучасниками описаних у казці подій, допомагають своїм героям викону­вати цікаві завдання, запропоновані класоводом.)

III.  ОРГАНІЗАЦІЯ  САМОСТІЙНОЇ  РОБОТИ  УЧНІВ  У  ПРОЦЕСІ  ВИВЧЕННЯ  ІМЕННИКА

3.1.  Важливість  самостійної  діяльності учнів

Сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня зокрема. Слід будувати урок так, щоб збільшити час самостійної  роботи  школярів. Адже самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, формувати індивідуальний спосіб мислення. За цієї умови навчання стає переважно  активною  самостійною діяльністю. Вчитель має змогу в цей час працювати з окремими дітьми індивідуально. Його роль під час такої роботи спрямовується на формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювати взаємоконтроль і самоконтроль, допомагати товаришам. Поєднання виконання завдань з їх контролем  поліпшує якість навчання,  робить його надійно керованим,  результативним.
Завдання  для  самостійної роботи мають  бути спрямовані на  розвиток  мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних  спроможностей, містити посильні  труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Самостійна робота – одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою  чітких  стислих інструкцій,  вказівок, показу зразка, колективної роботи, під час якої діти вчаться виконувати певні завдання. За таких умов навчання – не тільки повідомлення нової інформації, а й засвооєння прийомів самостійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності, вміння здобувати знання, узагальнювати, робити висновки. Вміти самостійно працювати – головне, чого учень повинен навчитися в початковій школі.
Для самостійної роботи учнів 2 класу під час вивчення теми «Іменник» можна використати такі матеріали.

3.2.  Дидактичні  матеріали  для  самостійної  роботи  другокласників  під  час  вивчення  іменника

 

№ 1   Варіант 1

Запиши подані іменники у дві колонки:
1) ті, що вжиті в однині; 2) ті, що вжиті у множині. У кожному іменнику підкресли першу букву. З них прочитай і запиши прислів'я.
Доля, нарциси, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, олівці, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, оса, експонати.

№ 1   Варіант 2

Спиши текст. Визнач у ньому іменники. Іменники, вжиті в однині, підкресли однією рискою, у множині – двома.
Ти прокинься рано-рано,
лиш над містом сонце встане,
привітайся з ластівками,
з кожним променем ласкавим.
Усміхнися всім навколо:
небу, сонцю, квітам, людям –
і тоді обов'язково день тобі веселим буде!
(А. Костецький)

№ 1   Варіант 3

Прочитай текст. Випиши іменники у множині, поряд запиши їх в однині. Виділи закінчення.
Білі гуси летять над лугами,
в синім небі біліють снігами,
в синім небі хмарками зникають,
довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали...
Розцвіли, як купави великі...
Довго, довго їх чуються крики.
(О. Олесь)

№ 2   Варіант 1

Спиши словосполучення, ставлячи у дужках питання до іменника.       Зразок: слухали (кого?) казкаря.
Гордитися братом; знати причину; дорожити ча­сом; переказати сусідові; бачити вчителя; немає пояснення; надсилати другові.
№ 2   Варіант 2
Запиши словосполучення, добираючи для зв'язку потрібні прийменники та ставлячи у дужках перед іменником питання.
Розмовляти, другом; радіти, друга; зберігати, дру­га. Сидить, деревом; зліз, дерева; доглядає, деревом. Росте, річкою; переправа, річку; стоїть, річки.
№ 2   Варіант 3
Склади речення зі слів, додаючи прийменник та змінюючи закінчення.
а) Вечір, земля, спадає.
б) Сонце, обрій, сідає.
в) Тин, цвітуть, кущі, троянди.
г) Село, темрява,потонуло.
д) Ніч, людина, відпочинок, необхідна.

№ 3   Варіант 1

Спиши прислів'я, підкресли у них синоніми.
Праця робить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину – в роботі. Посій труд, а слава вродить. Без хазяїна і хата сирота. Не дім господаря красить, а господар дім.

№ 3   Варіант 2

Випиши з тексту: 1) імена дітей; 2) прізвища дітей; 3) назви населених пунктів, де проживають діти.
Переможцями конкурсу юних талантів стали: Федорчук Іринка з села Острожиць Рівненьської області, що надіслала казочку "Листочки також живі", Довгопола Оксанка з міста Лина Чернігівської області – за оповідання "Літо", Залужна Тетянка з Полтави, яка надіслала нам казку "Мурчик і Гавчик". Усі діти нагороджені грамотами та пам'ятними призами.

№ 3   Варіант 3

Спиши текст. Підкресли іменники – власні назви. Склади речення зі словами земля, місяць, сонце, де б вони писалися з малої літери.
Усі люди називаються землянами. Це тому, що ми живемо на планеті Земля. Земля – це велитенська куля. Вона невпинно літає довкола Сонця. За рік Земля робить один оберт. І протягом цього часу в нас настає то весна, то літо, то осінь, то зима. Навкруг Сонця, так само як і Земля, обертається ще вісім планет. Найближчий його сусіда – Меркурій. Найдальший – Плутон. Супутником Землі є наш срібний красень Місяць.
Предыдущая страница 1 2 3 Следующая страница


Система вивчення іменників дітьми початкових класів

Скачать реферат бесплатно


Постоянный url этой страницы:
http://referatnatemu.com/?id=15422&часть=2



вверх страницы

Рейтинг@Mail.ru
Copyright © 2010-2015 referatnatemu.com