Ступінь морального зносу (техніко-економічного старіння) окремих видів активно! частини основних фондів можна оцінити за допомогою коефіцієнта морального зносу, який розраховується так:
КМЗ=1-(В1/ВО)(ПО/П1)
де В0, В1 - відповідно, повна вартість нових та задіяних основних фондів (відновлювальна);
П0, П1 - відповідно, продуктивність або витрати на обслуговування тих же основних фондів.
Чим більше значення цього показника, тим більше його техніко-економічне старіння.
3 метою характеристики ступеня придатності основних фондів для подальшого використання доцільно також проводити групування основних фондів за тривалістю їх експлуатації та порівнювати середню тривалість експлуатації з нормативним значенням.
Чим вищий середній вік окремих труп основних фондів та ступінь відповідності нормативному терміну експлуатації, тим нижчий їх технічний рівень та споживчі якості.
Інтенсивність відновлення основних фондів торговельного підприємства може бути охарактеризована такою системою показників:
Показник
| Алгоритм розрахунку
| Економічна характеристика
| Коефіцієнт оновлення основних фондів
| Вартість введених основних фондів за період
--------------------------------------
Вартість основних фондів на кінець аналітичного періоду
| Питома вага введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі; ступінь оновлення основних фондів
| Коефіцієнт вибуття основних фондів
| Вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом аналітичного періоду
--------------------------------------
Вартість основних фондів на початок аналітичного періоду
| Питома вага вибуття основних фондів в їх загальному обсязі, ступінь втрати основних фондів
| Швидкість оновлення
| 1
-----------------------------------------
Коефіцієнт оновлення основних фондів
| Середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства (виходячи з тривалості аналітичних періодів -рік, квартал, місяць).
| Вказані показники розраховуються за окремими трупами основних фондів та за окремими аналітичними періодами. їх аналіз дозволяв зробити висновок стосовно стану відновлення основних фондів та пріоритетів підприємства в цьому питанні.
Одним з найважливіших завдань підприємства в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів.
Ступінь вирішення цього завдання оцінюється шляхом вивчення в статиці и динаміці та порівняння з підприємствами-аналогами системи показників ефективності використання основних фондів.
Показниками ефективності використання основних фондів підприємства є
Показник
| Алгоритм розрахунку
| Економічна характеристика
| 1. Фондовіддача
| Обсяг товарообороту
-------------------------------------------------
Середня вартість основних фондів, що використовується в торговельній діяльності підприємства
| Обсяг товарообігу на одиницю основних фондів.
| 2. Доходовіддача
| Доходи від усіх видів діяльності
------------------------------------------------
Середня вартість основних фондів підприємства
| Обсяг доходу, який отримує
явних основних фондів, як тих, що є в користуванні, так і переданих в оренду.
| 3. Фондоємкість
3.1. товарообороту
| 1
---------------------------------------------------
Фондовіддача
| Середня сума основних фондів, що використовується для реалізації одиниці товарообігу підприємства.
| 3.2. доходів
| 1
---------------------------------------------------
Доходовіддача
| Середня сума основних фондів, що припадає на одиницю
доходів підприємства.
|
4.Прибутковість основних фондів
| Балансовий прибуток
------------------------------------------------100
Середня вартість основних фондів підприємства
| Обсяг прибутку на одиницю основних фондів підприємства.
| 5.Забезпеченість витрат на утримання
основних фондів доходами від діяльності підприємства
| Виплати на утримання основних фондів
---------------------------------------------------100
Доходи від усіх видів діяльності
| Частка доходів, що використовується на утримання основних фондів, в їх загальному обсязі
| Для розрахунку наведених показників використовується середня первісна вартість основних фондів, розрахована по середній хронологічній, тобто з врахуванням їх надходження та вибуття.
В практиці роботи підприємств застосовується також метод інтегральної оцінки, який дозволяв надати узагальнюючу оцінку ефективності використання основних фондів підприємства.
Розрахунок значення інтегрального показника зміни ефективності використання основних фондів КЕФ здійснюється за формулою:
_____
КЕФ=ÖІРФ .ІВФ
де ІРФ - індекс зміни прибутковості основних фондів за аналітичний період;
ІФВ - індекс зміни фондовіддачі основних фондів (або доходовіддачі) за аналітичний період.
Крім розглянутих вище загальних вартісних показників для оцінки ефективності використання окремих видів та труп основних фондів торговельного підприємства можуть використовуватися окремі натуральні та спеціальні показники:
Назва показника
| Алгоритм розрахунку
| 1. Товаровіддача торговельної площі.
| Обсяг товарообороту (доходу), грош. од.
--------------------------------------------------------------------------
Обсяг торговельної площі, м2
| 2. Віддача складської площі.
| Обсяг складського обороту, грош. од.
-------------------------------------------------------------------------
Обсяг складської площі, м2
| 3. Коефіцієнт використання складського об'єму.
| Середній фактичний обсяг зберігання товарних запасів, м15
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Нормативна ємкість складу, м3
| 4. Коефіцієнт змінності роботи обладнання
| Кількість одиниць обладнання, щр працює в першу та другу зміну
-------------------------------------------------------------------------
Загальна кількість одиниць обладнання
| 5. Коефіцієнт ефективного використання обладнання.
| Кількість годин роботи обладнання в день, год.
-------------------------------------------------------------------------
Нормативна тривалість роботи обладнання (з врахуванням графіка роботи підприємства та тривалості планово-запобіжних ремонтів)
| 6. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання.
| Фактична продуктивність роботи обладнання, фіз. од.
------------------------------------------------------------------------
Нормативна продуктивність роботи обладнання, фіз. од.
| 7. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання .
| Коефіцієнт ефективного використання обладнання Х
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання
|
Проведення аналізу стану, руху та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства дозволяв визначити основні недоліки діючої на підприємстві стратегії формування та використання основних фондів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні напрямків її удосконалення на плановий період.
Стратегічною метою управління основними фондами підприємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримування та обслуговування.
Досягнення стратегічної мети управління визначається ефективністю наступних управлінських завдань (рис. 5).
| Коефіцієнт ефективного використання обладнання
| | На стадії формування основних фондів
| | На стадії експлуатації основних фондів
| | Розробка плану розвитку технічної бази підприємства
| | Вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів
| | Обґрунтування ремонтної політики
| | Визначення загальної потреби в прирості основних фондів
| | Раціоналізація експлуатації основних фондів
| | Оптимізація термінів експлуатації основних фондів
|
Рис. 5. Завдання управління основними фондами підприємства
Потреба в прирості основних засобів (ДП03) в плановому періоді визначається за формулою:
rПОЗ=ПОЗ-НОФ+ВК+ВМ
де ПОЗ - загальна потреба в основних засобах відповідно до розробленого плану товарообороту;
НОФ - наявність основних фондів на початок планового періоду;
ВК, ВМ - очікуване вибуття основних засобів в плановому періоді в зв'язку з їх фізичним та моральним зносом.
Загальна потреба в основних засобах на плановий період може бути визначена факторно-аналітичним методом:
ПОЗ=((ТПЛ.ФЕМН)(100-РПОТ)/100
де ТПЛ - плановий обсяг товарообороту;
ФЕМН - фондоємкість товарообороту, що фактично склалася;
РПОТ - невикористаний резерв потужності (продуктивності) основних фондів, %.
Метою цього управлінського завдання є визначення потреби в окремих видах та елементах основних фондів торговельного підприємства.
Розрахунки потреби в окремих видах та елементах основних фондів торговельного підприємства узагальнюються в спеціально розробленому плані розвитку матеріально-технічної бази.
Основними розділами цього плану є:
- план розвитку торгової площі;
- план розвитку складського господарства;
- план технічного оснащення торговельного підприємства.
В плані розвитку торгової площі визначається потреба в розширенні торгової площі, її спеціалізація та розміщення (в квадратних метрах).
Основними методами розробки цього плану є:
1. Нормативний метод, заснований на нормативах товарообороту на 1 м2 торговельної площі або нормативах торговельної площі на 1000 жителів (при плануванні на регіональному рівні).
2. Факторно-аналітичний метод, в основі якого лежить вивчення потреби в торговій площі з врахуванням обсягу товарообороту та якості (стандарту) торговельного обслуговування.
План розвитку складського господарства визначає потребу підприємства в розширенні ємкості (в м3) загально товарних та спеціалізованих складів.
Потреба підприємства в розвитку складів визначається за нормативами або на основі проведення техніко-економічних розрахунків (виходячи з встановлених нормативів товарних запасів, які мають зберігатися на складах підприємства; розрахункових коефіцієнтів складського об'єму, необхідного для зберігання одиниці товарних запасів відповідного товарного асортименту; коефіцієнта корисного використання складського об'єму).
План технічного оснащення торговельного підприємства визначає потребу в дооснащенні активної частини основних фондів підприємства.
При вирішенні цього завдання виходять з того, що кожна одиниця обладнання, яка додатково вводиться, функціонує не самостійно, відокремлено, а повинна логічно увійти в існуючу систему або з ту систему обладнання підприємства, що формується.
Система обладнання являє собою комбінацію обладнання. що відповідає таким потребам технологи, як раціональність та гнучкість, технологічна та економічна ефективність. Метою формування системи обладнання є досягнення максимального коефіцієнта корисної дії всіх видів обладнання, що використовуються.
Потужність системи обладнання розраховується на основі визначення потужності окремих видів обладнання, тобто їх спроможності виконувати роботи певного виду та якості за певний проміжок часу (час, день) і коротко зветься "профіль потужності".
Потужність системи визначається як мінімальна потужність обладнання, що входить до її складу на кожному етапі технологічного циклу (рис. 6).
Потреба у введенні в експлуатацію окремих видів обладнання визначається так:
1. Оцінюється фактична потужність системи обладнання підприємства.
2. На основі планів товарообороту визначається потреба в збільшенні потужності системи обладнання.
3. Виявляються види обладнання, що перешкоджають збільшенню потужності системи.
4. Визначається необхідне збільшення потужності за окремими видами обладнання.
5. Розраховується кількість одиниць обладнання кожного виду, які необхідно ввести в експлуатацію (шляхом ділення необхідного приросту потужності на потужність одиниці обладнання).
| Фактична потужність системи обладнання
| | Потреба в збільшенні потужності системи обладнання
| | Необхідне збільшення потужності обладнання
| | Вид обладнання, що перешкоджає збільшенню потужності системи
|
Рис. 6. Оцінка потужності системи обладнання.
Потреба в збільшенні пасивної частини основних фондів (торговельних, складських приміщень) оцінюється експертно на основі аналізу їх фактичного використання.
Потреба в прирості основних засобів підприємства може бути задоволена різними шляхами:
- придбання необхідних основних засобів у власність (нових або таких, що були у використанні);
- будівництва основних фондів (підрядним або господарським способом);
- оренди (лізингу) необхідного обладнання та площі (оперативний або фінансовий лізинг) тощо;
Кожен з розглянутих способів задовольняє потреби підприємства в поповненні його основних фондів, але розмір витрат підприємства на кожен з них різний. Великий вплив на обсяг витрат має і структура їх фінансування: за рахунок власних або залучених фінансових ресурсів.
Вибір найбільш доцільного способу розвитку основних фондів підприємства здійснюється шляхом співставлення приведених (дисконтованих) витрат підприємства на їх реалізацію. Для економічного обґрунтування того чи іншого варіанту розробляється бізнес-план відповідного інвестиційного проекту та оцінюється економічна ефективність його реалізації.
Підвищення ефективності використання основних фондів підприємства на стадії їх експлуатації досягається за рахунок:
- здійснення раціонального розміщення основних фондів, підвищення коефіцієнта змінності (тривалості корисного використання) роботи обладнання;
- покращення контролю за дотриманням правил експлуатації та технічне обслуговування обладнання;
- удосконалення добору та підготовки кадрів, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування обладнання;
- впровадження систем матеріального стимулювання робітників за безаварійну роботу обладнання, подовження ремонтного циклу та періоду експлуатації тощо.
Збереження споживчої вартості основних фондів та подовження можливого терміну їх корисної експлуатації визначається ефективністю ремонтної політики підприємства.
|
